Діагностика та лікування травматичних пошкоджень та захворювань колінного суглоба тренд 2026 року

Діагностика та лікування травматичних пошкоджень та захворювань колінного суглоба тренд 2026 року. Частина 1. Місце травматичних пошкоджень та захворювань колінного суглоба у загальній статистиці патологій опорно рухового апарату

Діагностика та лікування травматичних пошкоджень та захворювань колінного суглоба тренд 2026 року

Частина 1. Місце травматичних пошкоджень та захворювань колінного суглоба у загальній статистиці патологій опорно рухового апарату

Діагностиці та лікуванню патологій колінного суглоба у світі приділяється дуже велика увага. І це не просто так.

Декілька слів про нудну статистику з цифрами

В останні 10 років спостерігається стійка тенденція до зростання кількості травм та дегенеративних захворювань колінного суглоба. Згідно з медичною статистикою та даними профільних ортопедичних центрів, патології коліна займають провідні позиції серед усіх уражень опорно-рухового апарату. Співвідношення між різними видами уражень становить: 57.8% - хронічні та гострі захворювання, а 42.2% - травматичні пошкодження.

Основними драйверами росту цієї статистики є загальне старіння населення, стрімке збільшення рівня ожиріння, а також популяризація аматорського та професійного спорту без належної підготовки.

Колінний суглоб є найбільш уразливим сегментом опорно-рухового апарату людини як за частотою травматизму, так і за поширеністю хронічних дегенеративних захворювань. Згідно з епідеміологічними та клінічними дослідженнями останніх 5 років, на ушкодження та патології коліна припадає від 35% до 42% всіх ортопедичних звернень, що значно перевищує показники інших великих суглобів (кульшового, плечового чи гомілковостопного). І цей показник подовжує стабільно зростати.

За останні 10 років поширеність патологій колінного суглоба (зокрема гонартрозу та травм менісків) зросла приблизно на 15 - 20%. Основними чинниками цієї динаміки є стрімке омолодження патологій (активне зростання захворюваності серед осіб віком 40 - 45 років через малорухливий спосіб життя), криза ожиріння, а також наслідки зниженої фізичної активності під час пандемій, цифровізація та віртуалізація сфер діяльності, коли працюють з дому, а не їдуть через все місто на роботу.

Нижче наведено графік глобальної тенденції зростання поширеності остеоартриту та інших ключових дегенеративних патологій колінного суглоба на 100 000 населення за даними аналізу Global Burden of Disease.

Графік глобальної тенденції зростання поширеності остеоартриту та інших ключових дегенеративних патологій колінного суглоба на 100 000 населення за даними аналізу Global Burden of Disease

Динаміка зростання захворюваності в Україні за останні роки відзначається вираженою тенденцією до збільшення кількості дегенеративно - деструктивних патологій коліна (зокрема асептичного некрозу та гонартрозу). В окремих регіонах України фіксується зростання частоти виявлення цих патологій майже вдвічі на 10 тис. населення, що пов’язано з покращенням доступності МРТ-діагностики та загальним старінням населення. Через війну та значну міграцію точну статистику зібрати не вдається, але, на основі доступних даних, висновки дуже сумні.

Таблиця 1. Ключові фактори та статистика змін

N. B. Важливо пам'ятати, що близько 10 - 15% важких травм без своєчасної та адекватної реабілітації (яка зазвичай триває від 6 до 12 місяців) призводять до довготривалої втрати працездатності або інвалідності.

Таблиця 2. Порівняльна структура патологій за сегментами

У структурі травм опорно-рухового апарату (зокрема у спорті та під час активного відпочинку) розподіл за анатомічними сегментами виглядає так:

Чому саме коліно?

Такий різкий відрив від інших сегментів (наприклад, плеча чи кульшового суглоба) зумовлений анатомічною та біомеханічною специфікою: колінний суглоб є двовиростковим складним з'єднанням, яке постійно несе на собі вагу всього тіла, зазнає величезних ротаційних навантажень під час руху і при цьому стабілізується переважно м'якотканинними структурами (зв'язками та менісками), а не глибоким кістковим ложем, як кульшовий суглоб.

Зі статистикою розібралися, далі розберемо структуру травма та захворювань самого коліна

Ключові показники та структура патологій колінного суглоба у світі на 2026 рік

Загальна структура уражень колінного суглоба розподіляється наступним чином:

• Пошкодження менісків: Найпоширеніша травма, що становить 2% від усіх травматичних випадків. Динаміка росту пов'язана з активними заняттями кросфітом, футболом та бігом без належної підготовки в тому числі при наявності зайвої ваги.
• Травми зв'язкового апарату: Складають 5% випадків. Лише розрив передньої хрестоподібної зв'язки (ПХЗ) фіксується у десятків тисяч активних людей щорічно, показуючи стабільний приріст серед молоді.
• Гонартроз (остеоартроз коліна): Складає 3% серед усіх нетравматичних захворювань суглоба. Деформуючий остеоартроз загалом діагностують у 10 - 12% усього дорослого населення, при цьому хвороба «помолодшала» - перші ознаки деструкції хряща все частіше виявляють у пацієнтів віком від 40 років.
• Внутрішньосуглобові переломи та забиття: Рівномірно ділять між собою залишок травматичної статистики (по 7% відповідно).
• Асептичний некроз виростків: ще 10 років тому патологія була на рівні 0,1-0,5% від загальних патологій колінного суглоба, але, останнім часом стрімко зростає та вже набрала -1-2%, що змушує ортопедів-травматологів звернути на неї увагу.

 Таблиця 3. Порівняння структури травм та захворювань коліна

Допитливий читач, напевно, звернув увагу, що в сумі питома вага травм та захворювань перевищила 100%. Це не помилка і не спроба маніпулювати цифрами. Справа в тому, що через особливості анатомії колінного суглоба, ізольована травма його структур буває дуже рідко.

Декілька слів про поєднані травми і захворювання колінного суглоба та невідповідність цифрам

Поєднані травми колінного суглоба, коли розрив меніска відбувається одночасно з пошкодженням зв'язок, є досить поширеними в ортопедичній практиці. Меніски міцно пов'язані з капсулою суглоба та його зв'язковим апаратом, тому сильний механічний вплив рідко травмує лише одну структуру.

Найчастіше такі комбінації виникають під час спортивних занять (футбол, лижі, баскетбол) або при ДТП та падіннях.

Основні сценарії поєднаних травм

1. «Нещасна тріада» (Unhappy Triad або тріада О'Донох’ю)
   Це класичне, найвідоміше та найважче поєднання травм коліна. Воно включає одночасний розрив трьох структур:

• Передньої хрестоподібної зв'язки (ПХЗ).
• Медіальної (внутрішньої) колатеральної зв'язки (МКЗ).
• Медіального (внутрішнього) меніска.

Механізм: виникає при потужному ударі по зовнішній стороні коліна, коли гомілка насильно зміщується назовні та скручується (вальгусно-ротаційна травма).

1. Пошкодження ПХЗ + Латерального (зовнішнього) меніска

• Механізм: часто трапляється в момент гострої травми через різке скручування коліна під навантаженням (наприклад, при невдалому приземленні на ногу під час стрибка). Зовнішній меніск затискається між кістками, коли суглоб втрачає стабільність через розрив ПХЗ.

2. Пошкодження ПХЗ + Медіального (внутрішнього) меніска

• Механізм: частіше спостерігається при хронічній нестабільності коліна. Якщо людина розірвала передню хрестоподібну зв'язку і вчасно її не відновила, коліно починає постійно «вилітати» під час ходьби чи бігу. Через цей регулярний надлишковий рух внутрішній меніск зазнає постійного перевантаження і з часом розривається (найчастіше його задній ріг).

3. Пошкодження ЗХЗ (задньої хрестоподібної зв'язки) + Менісків

• Механізм: зазвичай є наслідком дуже важких травм (прямий сильний удар по гомілці спереду, наприклад, об панель приладів під час ДТП). Разом із ЗХЗ можуть пошкоджуватися обидва меніски та задні відділи капсули суглоба.

Чому вони пошкоджуються разом? (Анатомічна причина)

• Внутрішня сторона коліна менш рухлива: Медіальний (внутрішній) меніск дуже щільно і жорстко зрощений з медіальною колатеральною зв’язкою. Тому, коли зв'язка сильно натягується чи рветься, вона автоматично «тягне» за собою і розриває внутрішній меніск.
• Зовнішня сторона гнучкіша: Латеральний (зовнішній) меніск більш рухливий і не пов'язаний із бічною зв'язкою так сильно, тому ізольовано він травмується рідше. Проте при розриві хрестоподібних зв'язок кістки зміщуються настільки сильно, що просто розчавлюють його.

Особливості діагностики та лікування

При поєднаних травмах симптоми (сильний набряк, гемартроз — кров у суглобі, неможливість наступати на ногу) виражені набагато сильніше. Оскільки звичайний огляд чи рентген не показують стан м'яких тканин, золотим стандартом діагностики є МРТ колінного суглоба.

Лікування таких комбінацій майже завжди хірургічне (артроскопія). Хірург під час однієї малоінвазивної операції відновлює стабільність суглоба (робить пластику зв'язки) та вирішує проблему з меніском (зшиває його або виконує часткове видалення пошкодженої зони).

Ті ж самі допитливі читачі звернули увагу, що у таблиці відсутня одна з найрозповсюдженіших патологій колінного суглоба – захворювання синовіальної оболонки. Чесно кажучи, ми маємо пояснення, чому статистика оминула цю патологію у своїх таблицях. Справа в тому, що у клінічній практиці ізольовані патології синовіальної оболонки, як і ізольовані травми менісків чи зв'язок, зустрічаються вкрай рідко через анатомічну та функціональну єдність суглоба. Колінний суглоб є цілісним біомеханічним комплексом, тому пошкодження однієї структури неминуче запускає ланцюгову реакцію патологічних змін у сусідніх тканинах. Синовіальна оболонка не виключення.

Синовіт колінного суглоба сагітальний зріз МРТ (зафарбовано жовтим)

Чому ці патології є взаємопов'язаними?

1. Реактивний синовіт як наслідок травм:

При розриві меніска або зв'язок їхні пошкоджені фрагменти постійно подразнюють внутрішню поверхню суглобової капсули. Синовіальна оболонка миттєво реагує на це механічне подразнення та продукти розпаду тканин, внаслідок чого розвивається реактивний синовіт — запалення, що супроводжується надмірним виділенням суглобової рідини (набряком).

2. Хронічні процеси та дегенерація:

Первинне запалення синовіальної оболонки (наприклад, при ревматоїдному артриті або інфекціях) змінює склад і властивості синовіальної рідини. Вона втрачає свої захисні, амортизуючы та живильні функції. Через порушення живлення хрящі та меніски стають крихкими, що призводить до їхнього швидкого дегенеративного зносу та вторинних розривів навіть за мінімальних навантажень.

Клінічне значення

Через цей взаємозв'язок діагностика завжди має бути комплексною (найчастіше за допомогою МРТ як золотого стандарту), оскільки лікування лише одного компонента (наприклад, пункція рідини при синовіту) без усунення першопричини (розриву меніска, інфекційного впливу або аутоімунної реакції) дасть лише тимчасовий ефект.

Ще одне пояснення, цього разу стосовно останнього пункту таблиці - Асептичний некроз виростків

Асептичний некроз виростків (аваскулярний остеонекроз або хвороба Кеніга / СОНК) є відносно рідкісною, але вкрай небезпечною патологією, яка займає близько 1–2% у загальній структурі всіх захворювань та травм колінного суглоба.

Попри низьку статистичну поширеність порівняно з масовими розривами менісків (52.2%) або гонартрозом (30.3%), ця нозологія посідає одне з перших місць за рівнем складності лікування, ризиком швидкої інвалідизації пацієнта та необхідністю ендопротезування.

Асептичний некроз колінного суглоба

Місце остеонекрозу виростків у клінічній практиці

Щоб зрозуміти точне місце цієї патології, ортопеди-травматологи оцінюють її за трьома основними критеріями:

1. За частотою серед усіх остеонекрозів кісток (Друге місце):

Колінний суглоб є другою за частотою локалізацією асептичного некрозу в організмі людини. Абсолютне лідерство утримує кульшовий суглоб (асептичний некроз головки стегнової кістки – 80 - 90% випадків). На виростки коліна припадає приблизно 10 - 15% від усіх випадків кісткових некрозів.

2. За типом ураження всередині коліна:

Найчастіше уражається медіальний (внутрішній) виросток стегнової кістки (понад 75 - 80% випадків некрозу коліна). Це пов'язано з тим, що саме на внутрішній відділ коліна припадає максимальне осьове навантаження під час ходьби. Латеральний (зовнішній) виросток та виростки великогомілкової кістки страждають значно рідше.

3. За віковими групами патологія чітко ділиться на дві ніші:

• Ювенільна форма (Хвороба Кеніга / Розсікаючий остеохондрит): Зустрічається у підлітків та молодих людей (15 - 30 років), частіше пов'язана з локальними мікротравмами та судинними аномаліями.
• Спонтанний остеонекроз коліна (СОНК / Хвороба Альбека): Вражає пацієнтів старшої вікової групи (переважно жінок віком 60 +) на тлі системного остеопорозу або мікропереломів суглобових поверхонь. У більшості випадків СОНК вважають ідіопатичним, через неможливість визначити причину його розвитку.

Чому ці 1 - 2% статистики є критично важливими?

• Швидка деструкція суглоба: На відміну від класичного гонартрозу, який розвивається десятиліттями, асептичний некроз виростків без лікування може призвести до руйнування субхондральної кістки та просідання хряща всього за 6 - 12 місяців. Зафіксовані випадки, коли це відбувалося через 3-4 місяці після появи перших симптомів.
• Проблема ранньої діагностики: На початкових стадіях (перші майже безсимптомні місяці) хворобу неможливо побачити на звичайному рентген знімку. Діагноз можна встановити лише за допомогою МРТ колінного суглоба, яка має точність до 95 - 100%. Через це пацієнти часто втрачають час, лікуючись від «простого забиття» чи перевтоми під час тренування.
• Висока вартість та радикальність лікування: Якщо на 1 - 2 стадіях ще можливе збереження суглоба за допомогою розвантаження кінцівки, судинної терапії, тунелізації кістки з використанням регенеративних технологій (рання тунелізація та використання стовбурових клітин у поєднанні з комплексним лікуванням та правильною реабілітацією дають до 90% позитивних результатів у лікуванні остеонекрозу виростків), то на 3 - 4 стадіях єдиним виходом є складна операція - одновиросткове або тотальне ендопротезування колінного суглоба.

На цьому, не дуже позитивному моменті, закінчимо огляд з цифрами та статистикою, та перейдемо до основної частини – Діагностика та лікування патологій коліна. Тренди 2026 року. Слідкуйте за нашими публікаціями.

Інші матеріали