Переломи дистального кінця плечової кістки
д.м.н. Долгополов Олексій Вікторович
Гайович Ігор Володимирович
Безрученко Сергій Олегович
Переломи дистального кінця плечової кістки - це тяжка травма ділянки ліктьового суглоба. У дорослих переломи зустрічаються в 0,5 – 2 % від переломів інших ділянок тіла. Дані типи переломів потребують особливої уваги, так як найчастіше уражають людей молодого, працездатного віку та число ускладнень сягає від 8 до 67%, які пов’язані з особливостями даного сегменту, складною анатомією та біомеханікою, близьким проходженням судинно-нервового пучка.
Причини.
Найбільш частою причиною переломів ділянки ліктьового суглоба (плечової, ліктьової та променевої кісток) є прямий механізм травми – падіння на лікоть або прямий удар предметом та непрямий механізм травми (біля 90 %) – падіння на відведену верхню кінцівку з розігнутим ліктьовим суглобом, в даному випадку ліктьова та променева кістка передає удар на дистальний відділ плечової кістки та відбувається перелом кісток.
Симптоми.
Основні симптоми при переломі ділянки ліктьового суглоба – набряк, гематома ділянки ліктьового суглоба, яка може розповсюджуватись на кисть, передпліччя та плече, різкий біль при прощупуванні та при спробі рухів в ліктьовому суглобі, відчуття нестабільності в ліктьовому суглобі (неспроможність зігнути, розігнути).
Обстеження.
Для ідентифікації переломів ділянки ліктьового суглоба в обов’язковому порядку проводиться рентгенографія в 2 проекціях. Для більш детального виявлення пошкоджень та мілких переломів, які неможливо виявити на звичайній рентгенографії та більш точного передопераційного планування виконується додаткове обстеження – комп’ютерна томографія (КТ).
Лікування переломів дистального відділу плечової кістки може бути консервативним (при переломах без зміщення уламків, позасуглобові переломи).
Покази до оперативного лікування.
- Перелом зі зміщенням уламків (зміщення більше 2 мм).
- Відкритий перелом (наявна рана)
Оперативне втручання.
Оперативне лікування може бути виконане під загальним знеболенням або під реґіонарної (провідниковою) анестезією. Можливо поєднання даних методів.
На сьогоднішній день існує декілька способів фіксації переломів ділянки ліктьового суглоба – спиці та проволока (серкляж), гвинти, пластини та гвинти, комбінація методів.
Реабілітація.
Незалежно від виду лікування відновний період після переломів дистального відділу плечової кістки потребує багато зусиль. Реабілітаційне лікування після оперативного втручання починається вже з наступного дня після операції. Один раз на день рука згинається в ліктьовому суглобі і на ніч розгинається з фіксацією в гіпсовій пов’язці протягом 6 тижнів.
