Травматологія і Фармакологія

Динаміка обсягу рухів у гомілковостопному суглобі під впливом вправ на розтягнення у пацієнтів із підошовним фасціїтом

Турчин О. А., Лазаренко Г. М., Лябах А. П. - ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, м. Київ


Електронна версія
Український науково-практичний журнал
"Вісник ортопедії, травматології та протезування"
№ 3 (98) 2018

З люб'язної згоди головного редактора журналу "Вісник ортопедії, травматології та протезування" Директора ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, Заслуженого діяча науки і техніки, Лауреата Державної премії України, академіка НАМН України, професора Гайко Г. В. та засновників видання
ВГО “УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ОРТОПЕДІВ-ТРАВМАТОЛОГІВ”, ВГО “УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ СПОРТИВНОЇ ТРАВМАТОЛОГІЇ, ХІРУРГІЇ КОЛІНА ТА АРТРОСКОПІЇ”, ДУ “ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ НАМН УКРАЇНИ”

УДК [616.758.9-002-06::617.586-007.53-089.22]:616-036.8

ДИНАМІКА ОБСЯГУ РУХІВ У ГОМІЛКОВОСТОПНОМУ СУГЛОБІ ПІД ВПЛИВОМ ВПРАВ НА РОЗТЯГНЕННЯ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПІДОШОВНИМ ФАСЦІЇТОМ
Турчин О. А., Лазаренко Г. М., Лябах А. П.
ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, м. Київ

Резюме. Мета. Дослідити обсяг розгинання у гомілковостопному суглобі у пацієнтів із підошовним фасціїтом та вплив на нього вправ на розтягнення триголового м’яза литки.

Матеріали і методи. До дослідження увійшло 97 пацієнтів (145 випадків) із гострим та хронічним больовим синдромом у ділянці п’яти на ґрунті підошовного фасціїту, серед яких чоловіків було 20, жінок – 77; середній вік пацієнтів складав 44,8±11,9 років. Середня тривалість больового синдрому склала 13,3±17,4 місяців; середній рівень болю за ВАШ становив 7,8±0,7 бали; середнє значення індексу маси тіла – 25,6±3,6. Обсяг пасивного розгинання у гомілковостопному суглобі вимірювали за 0-прохідним методом за допомогою двоплощиного кутоміра. Відносне вкорочення триголового м’яза литки досліджували за допомогою проби N. Silfverskiöld. Виміри повторювали через 1 добу після вправ на розтягнення триголового м’яза литки (стретчинг) та через 6 місяців. Застосовували навантажувальний та ненавантажувальний стретчинг підошовної фасції та литкового м’яза. Результати отриманих даних заносили в електронні таблиці, розраховували метод описової статистики. Суттєві відмінності визначали за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу. Усі розрахунки проводили в Microsoft Office Excel 2010 з використанням наданого пакету програм.

Результати. Аналіз результатів показав, що середнє значення розгинання у гомілковостопному суглобі при розігнутому колінному суглобі до лікування склало 4,07±3°, а у зігнутому положенні – 9,18±4,4°. Після проведеного курсу стретчингу через 1 добу обсяг розгинання, виміряний у 45 пацієнтів, при розігнутому колінному суглобі збільшився до 5,64±2,87°, а при зігнутому становив 12,17±3,9°. Через 6 місяців лише у 20 пацієнтів були виконані контрольні виміри, визначено, що у них зберігався збільшений обсяг розгинання у порівнянні з вимірами, проведеними до стретчингу, однак дещо нижчий у порівнянні з вимірами, проведеними через 1 добу після вправ на розтягнення. Розрахунки показали статистично значимий вплив (р<0,001) вправ на розтягнення м’язів литки на збільшення обсягу розгинання у гомілковостопному суглобі при розігнутому колінному суглобі як через 1 добу, так і через 6 місяців.

Висновки. У більшості випадків підошовний фасціїт супроводжується функціональним еквінусом. Обсяг розгинання у гомілковостопному суглобі у пацієнтів із підошовним фасціїтом при розігнутому колінному суглобі становив 4,07±3°, а у зігнутому положенні – 9,18±4,4°. Вправи на розтягнення триголового м’яза литки суттєво впливають (р<0,001) на збільшення обсягу розгинання у гомілковостопному суглобі як через 1 добу, так і через 6 місяців.

Ключові слова: функціональний еквінус, стопа, підошовний фасціїт, проба N.Silfverskiöld.

Вступ

Нижня кінцівка в нормі характеризується рядом показників, визначення яких необхідне для розуміння змін статико-динамічного стереотипу та діагностики патології. Одним із важливих, проте недостатньо відомих рухових феноменів у ділянці стопи та гомілковостопного суглоба є функціональний еквінус (ФЕ). Для нормальної ходьби необхідним є обсяг розгинання стопи не менше 10° при повністю розігнутому колінному суглобі. Обмеження розгинання менше 10° називають функціональним еквінусом, маючи на увазі відсутність видимої патології нижньої кінцівки при побіжному огляді [1]. В основі ФЕ лежить вроджене укорочення литкового м’яза, що виявляють за допомогою проби N. Silfverskiöld [2]. Нині є достатньо підстав вважати, що такі захворювання, як підошовний фасціїт (ПФ), тендинопатія ахіллового сухожилка, метатарзалгія та навіть hallux valgus, можуть бути пов’язані з ФЕ [3, 4, 5, 6]. Було показано, що ФЕ може бути основною причиною хронічного болю в ділянці стопи [1].

Останнім часом ФЕ дедалі частіше привертає увагу дослідників. Так, А. Patel та B. DiGiovanni показали, що 83% ПФ пов’язані саме з ФЕ [7]. T.I. Yi та ін. звернули увагу на надмірну пронацію (еверсію) стопи, що виникає для компенсації ФЕ і спричиняє посилений натяг підошовного апоневрозу. Такий надмірний натяг, на їх думку, є етіологічним фактором ентезопатії підошовного апоневрозу у пацієнтів із ПФ [8].

Лікувальна спрямованість у пацієнтів із ПФ передбачає надзвичайно широкий перелік заходів – від устілок до введення гіалуронової кислоти. Серед інших привертає увагу комплекс вправ на розтягнення м’язів стопи та гомілки (стретчинг), що спричиняє знеболювальний ефект [9].

Вважають, що зменшення болю пов’язане з ефектом мобілізації, однак інший аспект стретчингу є надзвичайно цікавим та мало дослідженим. Мова йде про збільшення обсягу розгинання стопи, що також може впливати на біль через зменшення компенсаторної еверсії стопи. Цьому питанню присвячено небагато публікацій[7, 10].

Мета роботи – дослідити обсяг розгинання у гомілковостопному суглобі у пацієнтів із підошовним фасціїтом та вплив на нього вправ на розтягнення триголового м’яза литки.

Матеріали і методи

Матеріалом для роботи стали результати обстеження 97 пацієнтів (145 випадків) із гострим та хронічним больовим синдромом у ділянці п’яти на грунті підошовного фасціїту, які проходили лікування в клініці ДУ “ІТО НАМН України“. Середній вік пацієнтів становив 44,8±11,9 років; переважали жінки – 77, чоловіків було 20. Середня тривалість больового синдрому склала 13,3±17,4 місяці; середній рівень болю за ВАШ становив 7,8±0,7 бали; середнє значення індексу маси тіла – 25,6±3,6.

Критерії включення: наявність функціонального еквінусу, відсутність системних захворювань, анамнезу травм, операцій та захворювань стопи, період вагітності.

Критерії діагнозу підошовного фасціїту: ранковий “біль першого кроку”, який певною мірою ущухав у міру збільшення навантаження; локалізація болю – підошовна частина опорної поверхні п’яти; відсутність ознак локального запалення та системного захворювання; рентгенологічно – відсутність деструкції п’яткової кістки, можлива наявність “шпори“. У всіх випадках діагноз підошовного фасціїту був підтверджений сонографічно. Основними УЗ-ознаками були: гіпоехогенне потовщення підошовного апоневрозу до 4 мм та більше, гіперехогенні фокальні потовщення різних розмірів та втрата волокнистої структури. Іншими ознаками є порушення кортикальної лінії п’яткової кістки в місці прикріплення ентезису, в гострих випадках – перифасціальний набряк. Подальший перебіг та тривалість захворювання обумовлювали втрату характерної структури підошовного апоневрозу, виявлення рідинного ексудативного компоненту навколо нього, появи локусів васкуляризації в режимі енергетичного допплерівського картування.

Обсяг пасивного розгинання у гомілковостопному суглобі вимірювали за 0-прохідним методом за допомогою двоплощиного кутоміра [11]. Бранші кутоміра встановлювали наступним чином: одну – на латеральний край стопи паралельно п’ятій плесновій кістці, другу – паралельно латеральному краю латеральної кісточки. Нормальним вважали обсяг розгинання в межах 20/0/45°. Досліджували відносне вкорочення триголового м’яза литки за допомогою проби N. Silfverskiöld; проба вважалась позитивною при розгинанні у гомілковостопному суглобі менше 10° при розігнутому колінному суглобі та більше 10° при зігнутому колінному суглобі. Виміри повторювали після курсу вправ на розтягнення триголового м’язу литки (стретчингу) через 1 добу та через 6 місяців. Пацієнти отримували інструкцію щодо виконання вправ на розтягнення. Застосовували ненавантажувальний та навантажувальний стретчинг підошовної фасції та литкового м’язів за методикою B. Digiovanni та спів. 3 рази на день по 10 разів тривалістю 10 секунд кожний до відчуття “розтягнення”[12].Виконання вправ рекомендувалося не менше 4 тижнів.

Для врахування больового синдрому та оцінки його динаміки в процесі лікування користувались візуальною аналоговою шкалою (ВАШ).

Отримані дані та результати вимірювань заносили в електронні таблиці, застосовували методи описової статистики (середнє, стандартна помилка). Суттєві відмінності визначали за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу. Усі розрахунки проводили в Microsoft Office Excel 2010 з використанням наданого пакету програм.

Результати та їх обговорення

Середнє значення розгинання у гомілковостопному суглобі при розігнутому колінному суглобі до лікування склало: 4,07±3°, а при зігнутому положенні – 9,18±4,4°. Після проведеного курсу стретчингу через 1 добу обсяг розгинання виміряний у 45 пацієнтів при розігнутому колінному суглобі збільшився до 5,64±2,87°, а при зігнутому до 12,17±3,9°, при цьому рівень больового синдрому за ВАШ становив 6,5±0,9. Через 6 місяців лише у 20 пацієнтів були виконані контрольні виміри, визначено, що у них зберігався збільшений обсяг розгинання відносно вимірів, проведених до стретчингу, однак був незначно нижчим відносно вимірів, проведених через 1 добу після вправ на розтягнення. Рівень болю за ВАШ склав 2,4±0,3 бали. Динаміка обсягу розгинання у гомілковостопному суглобі представлена у таблиці 1.

Таблиця 1. Динаміка обсягу розгинання у гомілковостопному суглобі

Динаміка обсягу розгинання у гомілковостопному суглобі

Примітки: * - р<0,001; однофакторний дисперсійний аналіз.

Як видно з таблиці, розрахунки показали статистично значимий вплив (р<0,001) вправ на розтягнення м’язів литки на збільшення обсягу розгинання у гомілковостопному суглобі при розігнутому колінному суглобі як через 1 добу, так і через 6 місяців.

Останнім часом дедалі більше авторів звертають увагу на зв’язок між зменшенням обсягу розгинання у гомілковостопному суглобі та ПФ. За даними деяких авторів 65-88% таких пацієнтів мають ФЕ [5, 6]. Так, за даними R.S. Hill, обсяг розгинання у осіб з ФЕ при розігнутому колінному суглобі виявився менше 3° [13]. А B.F. DiGiovanni та ін. встановили зменшення обсягу розгинання до 4,5° при розігнутому колінному суглобі у групі пацієнтів із проблемами в ділянці стопи, в той час як у здорових осіб середнє значення склало 13,1° [6].

Результати попередніх досліджень доводять, що обсяг пасивного розгинання у гомілковостопному суглобі збільшується в межах 2,15-3,03° після стретчингу. У нашому дослідженні середнє значення розгинання через 1 добу після проведеного лікування склало 5,64° при зігнутому колінному суглобі, і це цілком співпадає з результатами попередніх досліджень.

Складність у порівнянні результатів досліджень полягає у різній техніці гоніометрії та інтерпретації її результатів, незважаючи на загальноприйнятий 0-прохідний метод [11].

Деякі дослідники ставлять під сумнів виміри без навантаження [14],частина авторів проводить навантажувальні та ненавантажувальні виміри та їх порівнюють [15]. Як приклад, метод навантажувальних вимірів, при якому кожний досліджуваний розташовує одну стопу перед іншою, при цьому тримаючи руки на опорі, згинає коліно передньої нижньої кінцівки якомога більше, не відриваючи п’яток від землі [16, 17]. Ще одна причина непорозумінь полягає у неузгодженості щодо норми обсягу розгинання стопи [18,19].

Стретчинг – комплекс вправ на розтягнення м’язів литки, рекомендованих для дорослих, мінімум впродовж 30 хвилин середньої інтенсивності 5 днів на тиждень; 2 дні м’язових розтягнень та 2-3 дні вправ для покращення гнучкості. Відповідно до рекомендацій Американського коледжу спортивної медицини та Американської асоціації серця, вправи для покращення гнучкості включають розтягнення впродовж 10-30 с від точки обмеження або відчуття незначного дискомфорту з кратністю 2-4 рази, загалом до 60 с на вправу [20].Результати робіт, в яких оцінюють вплив стретчингу на розгинання в ГСс (e.g., gastrocnemius, soleus, anterior tibialis), різняться, в одних стверджується, що обсяг рухів збільшується [21, 22],в той час інші не бачать суттєвого покращення [23, 24].Мета-аналіз показав, що вплив стретчингу на обсяг розгинання у здорових осіб не відомий, однак щоденний стретчинг у людей похилого віку значно покращує розгинання у гомілковостопному суглобі [22], і чим більше тривалість розтягування (в одному положенні до 60 с), тим більш ефективний вплив на розгинання [25].

Висновки

У більшості випадків підошовний фасціїт супроводжується функціональним еквінусом. Обсяг розгинання у гомілковостопному суглобі у пацієнтів із підошовним фасціїтом при розігнутому колінному суглобі становив 4,07±3°, а при зігнутому положенні – 9,18±4,4°. Вправи на розтягнення триголового м’язу литки суттєво впливають (р<0,001) на збільшення обсягу розгинання у гомілковостопному суглобі як через 1 добу, так і через 6 місяців.

Етичний аспект. Усі процедури, що проводилися в дослідженні за участю пацієнтів, відповідали етичним стандартам інституційного та/або національного дослідницького комітету, а також Гельсінкської декларації 1964 року і її більш пізнім змінам або порівнянним етичним стандартам. Використання даних з історій хвороби проведене з урахуванням вимог комітету з біоетики ДУ “ІТО НАМН України”.

Конфлікт інтересів. Дана публікація не викликає будь-якого конфлікту інтересів між авторами, не була і не буде предметом комерційної зацікавленості чи винагороди в жодній формі.

Література

1. Charles J. Static ankle joint equinus: toward a standard definition and diagnosis / J. Charles, S.D. Scutter, J. Buckley // J. Am. Podiatr. Med. Assoc. – 2010. – Vol. 100 (3). – P. 195–203. [PubMed: 20479450]

2. Symeonidis P. The Silfverskiöld Test / P. Symeonidis // Foot & Ankle International. – 2014. – Vol. 35 (8). – P. 838.

3. Chimera N.J. Function and strength following gastrocnemius recession for isolated gastrocnemius contracture / N.J. Chimera, M. Castro, K. Manal // Foot Ankle Int. – 2010. – Vol. 31. – P. 377–384. DOI: 10.3113/FAI.2010.0377.

4. Gurdezi S. Results of proximal medial gastrocnemius release for Achilles tendinopathy / S. Gurdezi, J. Kohls-Gatzoulis, M.C. Solan // Foot Ankle Int. – 2013. – Vol. 34. – P. 1364–1369. DOI: 10.1177/1071100713488763.

5. Abbassian A. Proximal medial gastrocnemius release in the treatment of recalcitrant plantar fasciitis / A. Abbassian, J. Kohls-Gatzoulis, M.C. Solan // Foot Ankle Int. – 2012. – Vol. 33. – P. 14–19. DOI: 10.3113/FAI.2012.0014.

6. Current concepts review: isolated gastrocnemius contracture and gastrocnemius recession / H.L. Barske, B.F. DiGiovanni, M. Douglass, D.A. Nawoczenski // Foot Ankle Int. – 2012. – Vol. 33. – P. 915–992. DOI: 10.3113/FAI.2012.0915. 7. Patel А.. Association between plantar fasciitis and isolated contracture of the gastrocnemius / А. Patel, B.F. DiGiovanni

// Foot Ankle Int. – 2011. – Vol. 32. – P. 5–8. DOI: 10.3113/ FAI.2011.0005.

8. Yi T.I. Clinical characteristics of the causes of plantar heel pain / T.I. Yi, G.E. Lee, I.S. Seo [et al.] // Ann Rehab Med. – 2011. – Vol. 35 (4). – P. 507–513. DOI: [10.5535/ ARM.2011.35.4.507].

9. Forman W.M. The role of intrinsic musculature in the formation of inferior calcaneal exostoses / W.M. Forman, М.А. Green // Clin. Podiatr. Med. Surg. – 1990. – Vol. 7. – P. 217–223. PMID: 2189534.

10. Does stretching increase ankle dorsiflexion range of motion? A systematic review / J.A. Radford, J. Burns, R. Buchbinder [et al.] // Br. J. Sports Med. – 2006. – Vol. 40. – P. 870–875. DOI: 10.1136/bjsm.2006.029348.

11. Russe O. An atlas of examination, standard measurements and diagnosis in orthopeadics and traumatology / O. Russe. – Stuttgart : H.Huber Publ, 1972.

12. Plantar fascia-specific stretching exercise improves outcomes in patients with chronic plantar fasciitis. A prospective clinical trial with two-year follow up / B. Digiovanni, D. Nawoczenski, D. Malay [et al.] // J. Bone Joint Surg. Am. – 2006. – Vol. 88. – P. 1775–1781. DOI:10.2106/JBJS.E.01281.

13. Hill R.S. Prevalence and linkage to common foot pathology / R.S. Hill // J. Am. Podiatr. Assoc. – 1995. – Vol. 85. – P. 295– 300. DOI: 10.7547/87507315-85-6-295.

14. Baggett B.D. Ankle joint dorsiflexion. Establishment of a normal range / B.D. Baggett, G. Young // J. Am. Podiatr. Med. Assoc. – 1993. – Vol. 83 (5). – P. 251–254. [PubMed: 8135911]. 15. Benedetti M.G. Effects of an adapted physical activity program in a group of elderly subjects with flexed posture: clinical and instrumental assessment / M.G. Benedetti [et al.] // J. Neuroeng. Rehabil. – 2008. – Vol. 5. – P. 32. [PubMed: 19032751].

16. Hartmann A. The effect of a foot gymnastic exercise programme on gait performance in older adults: a randomised controlled trial / A. Hartmann [et al.] // Disabil. Rehabil. – 2009. – Vol. 31 (25). – P. 2101–2110. [PubMed: 19888840].

17. Munteanu S.E. A weightbearing technique for the measurement of ankle joint dorsiflexion with the knee extended is reliable / S.E. Munteanu [et al.] // J. Sci Med. Sport. – 2009. – Vol. 12 (1). – P. 54–59. [PubMed: 17888733].

18. Kim P.J. Interrater and Intrarater Reliability in the Measurement of Ankle Joint Dorsiflexion is Independent of Examiner Experience and Technique Used / P.J. Kim [et al.] // J. Am. Podiatr. Med. Assoc. – 2011. – Vol. 101 (5). – P. 407–414. [PubMed: 21957272].

19. Martin R.L. Reliability of ankle goniometric measurements: a literature review / R.L. Martin, T.G. McPoil // J. Am. Podiatr. Med. Assoc. – 2005. – Vol. 95 (6). – P. 564–572. [PubMed: 16291848].

20. Nelson M.E. Physical activity and public health in older adults: recommendation from the American College of Sports Medicine and the American Heart Association / M.E. Nelson [et al.] // Med. Sci Sports Exerc. – 2007. – Vol. 39 (8). – P. 1435– 1445. [PubMed: 17762378].

21. Guissard N. Effect of static stretch training on neural and mechanical properties of the human plantar-flexor muscles / N. Guissard, J. Duchateau // Muscle Nerve. – 2004. – Vol. 29 (2). – P. 248–255. [PubMed: 14755490].

22. Gajdosik R.L. A stretching program increases the dynamic passive length and passive resistive properties of the calf muscle-tendon unit of unconditioned younger women / R.L. Gajdosik [et al.] // Eur. J. Appl. Physiol. – 2007. – Vol. 99 (4). – P. 449–454. [PubMed: 17186300].

23. Muir I.W. Effect of a static calf-stretching exercise on the resistive torque during passive ankle dorsiflexion in healthy subjects / I.W. Muir, B.M. Chesworth, A.A. Vandervoort // J. Orthop. Sports Phys. Ther. – 1999. – Vol. 29 (2). – P. 106–113. Discussion 114–115. [PubMed: 10322585].

24. Youdas J.W. The effect of static stretching of the calf muscle-tendon unit on active ankle dorsiflexion range of motion / J.W. Youdas [et al.] // J. Orthop. Sports Phys. Ther. – 2003. – Vol. 33 (7). – P. 408–417. [PubMed: 12918866].

25. Feland J.B. The effect of duration of stretching of the hamstring muscle group for increasing range of motion in people aged 65 years or older / J.B. Feland, J.W. Myrer [et al.] // Phys. Ther. – 2001. – Vol. 81 (5). – P. 1110–1117. PMID: 11319936.


Інші матеріали

Партнери проекту

Клініки, відділення, лабораторії, санаторно-курортні комплекси, що беруть активну участь у проекті і є нашими партнерами

Відділ Діагностики ДУ «ІТО НАМНУ»
Діагностика

Сучасне обладнання. Європейська якість. Щорічно проходять обстеження більше 10000 пацієнтів, виконується більше 15000 досліджень.

Відділення захворювань суглобів у дорослих ДУ «ІТО НАМНУ»
Лікування травм і захворювань суглобів

Артроскопія, ендопротезування, остеосинтез

Клініка реабілітації ДУ «ІТО НАМНУ»
Реабілітація

Консервативне лікування ортопедичних захворювань та повний комплекс фізичної реабілітації

ChM – ХМ Київ
ChM – Ваш надійний партнер

Поставка виробів медичного призначення, інструментів та імплантів для Ортопедії, Травматології, Нейрохірургії, Хірургії

Відділення реабілітації хворих після травм та операцій опорно-рухового апарату КС «Жовтень»
Профільний санаторій

Реабілітація хворих після операцій опорно-рухового апарату

SPINEX
Центр сучасної хірургії

клініка повного циклу, створена з урахуванням успішного досвіду світової медицини