Травматологія і Фармакологія

Комп’ютерна асистенція та роботизована хірургія в ортопедії

Зазірний І.М., Рижков Б.С. - Клінічна лікарня “Феофанія” ДУС, м. Київ


Електронна версія фахових видань

Український науково-практичний журнал
"Вісник ортопедії, травматології та протезування"
№ 4 (99) 2018

З люб'язної згоди головного редактора журналу "Вісник ортопедії, травматології та протезування" Директора ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, Заслуженого діяча науки і техніки, Лауреата Державної премії України, академіка НАМН України, професора Гайко Г. В. та засновників видання
ВГО “УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ОРТОПЕДІВ-ТРАВМАТОЛОГІВ”, ВГО “УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ СПОРТИВНОЇ ТРАВМАТОЛОГІЇ, ХІРУРГІЇ КОЛІНА ТА АРТРОСКОПІЇ”, ДУ “ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ НАМН УКРАЇНИ”

УДК [616.7-039.4+616.7-036.86](477)”2013-2017”-047.44

КОМП’ЮТЕРНА АСИСТЕНЦІЯ ТА РОБОТИЗОВАНА ХІРУРГІЯ В ОРТОПЕДІЇ
Зазірний І.М., Рижков Б.С.
Клінічна лікарня “Феофанія” ДУС, м. Київ

Резюме. Прийнято вважати, що хороші результати ортопедичних операцій залежать від відтворюваної анатомічної точності. Досягти такої точності хірургам допомагає миттєвий зворотній зв’язок, як це демонструє використання флюороскопії. Невізуальна комп’ютерна навігація була використана в ендопротезуванні, при пластиці ПХЗ, високій тібіальній остеотомії та при артроскопічних втручаннях на колінному та плечовому суглобах. Більшість короткотривалих досліджень демонструє підвищену точність у порівнянні з традиційними хірургічними техніками, проте дуже небагато досліджень показують кращі клінічні результати. Робот-асистована хірургія є найпопулярнішим методом при виконанні тотальних та одновиросткових ендопротезувань, демонструє вищу точність і схожі клінічні результати порівняно з традиційними методиками. Економічні аналізи вказують на те, що ця коштовна техніка може бути економічно вигідною тільки у лікарнях із великим потоком пацієнтів. Інші дослідження свідчать, що хірурги, які працюють із малою кількістю пацієнтів, за допомогою комп’ютерної навігації здійснюють оперативні втручання з точністю, що еквівалентна точності хірургів, які працюють із великим потоком пацієнтів.

Ключові слова: комп’ютерна навігація, комп’ютерна хірургія, роботизована хірургія.

Вступ

Використання інтраопераційних комп’ютерних асистенцій в ортопедії почалось понад 50 років тому з використанням флюороскопії. Ця технологія мала значний вплив на можливість хірургів здійснювати лікування широкого ряду захворювань [1]. Сьогодні більшість ортопедів не може уявити виконання репозиції без рентгенологічного контролю. Можливо, в майбутньому ортопеди не зможуть уявити оперативні втручання без комп’ютерної навігації.

Комп’ютер-асистовану хірургію (КАХ) називають по-різному: комп’ютерно-навігаційна хірургія, комп’ютерна навігація, роботизована хірургія, стереотаксична хірургія. Janda and Buch виділяють 4 категорії КАХ: 1) інфрачервоні або електромагнітні технології для передопераційного планування або використання для інтраопераційного зворотнього зв’язку; 2) робот-асистована хірургія; 3) повністю автоматизована робот-хірургія; 4) хірургічні симулятори, які використовуються для навчання або вдосконалення навичок [2].

Зараз найбільш вживаною є інтраопераційна навігація під час тотальних ендопротезувань колінного суглоба. Також є достатньо багато публікацій із використання даної технології в інших ортопедичних втручаннях. Метою даної статті є огляд літератури з приводу КАХ у тотальному ендопротезуванні колінного суглоба, пластиці ПХЗ, оперативних втручаннях на колінному та плечовому суглобах [1, 3].

Тотальне ендопротезування колінного суглоба

У 2009 році Rivkin та Libergall [1] опублікували дані про те, що в Німеччині зросло використання КАХ при ендопротезуваннях колінного суглоба з 30% до 40% у порівнянні зі Сполученими Штатами, де кількість таких операцій складала 3%. Вони зазначали, що перешкодами для використання даної системи було те, що на той момент не були опубліковані результати досліджень, операційні не були придатними до встановлення даної апаратури, а також вартість виконання процедури була високою. Ще однією великою проблемою був ризик ускладнень, пов’язаний із використанням направляючих стержнів. Це призвело до розробки безконтактних навігаційних систем, які використовують технології, аналогічні глобальним системам позиціювання. Нещодавно проведені дослідження показали, що безконтактні системи більш точні в порівнянні з системами, в яких використовуються направляючі стержні, також такі системи скорочують час оперативного втручання [4].

Поштовхом до розгляду використання інтраопераційної навігації для тотального ендопротезування колінного суглоба є бажання підвищити точність імплантації. Гіпотетично, відхилення механічної вісі на 2-3 градуси або більше може негативно вплинути на результати ендопротезування колінного суглоба [3]. Інтраопераційна навігація має допомогти хірургам у вирішенні їх помилок під час опилу кістки та зробити його більш точним. Дослідження, в якому брали участь лікарі-інтерни, що виконували опил кісток із використанням навігації, показало, що вони робили механічну вісь більш природною [3]. Також дані результати поширюються і на досвідчених хірургів. Huang et al. у 2013 році показали результати ретроспективного порівняння КАХ і звичайного ендопротезування колінного суглоба, які були виконані досвідченим хірургом у 51 хворого. Було виявлено вищий відсоток пацієнтів із латеральним релізом та відхиленнями механічної вісі у пацієнтів звичайної групи. Однак вони не виявили короткочасної функціональної різниці між хворими обох груп. Це відрізняється від публікації тих самих авторів, яка з’явилась у 2012 році й у якій вони провели проспективне рандомізоване дослідження, що показало: при використанні КАХ під час тотального ендопротезування колінного суглоба відхилення механічної вісі в межах 3 градусів зустрічається частіше, ніж при традиційному виконанні операції, і за 5 років була зафіксована кореляція між точністю і покращенням результатів шкал Іnternational Knee Society та SF-12 [7].

Ще одне короткотривале дослідження показало, що в 26% випадків при виконанні звичайного ендопротезування без використання навігаційних систем відхилення механічної осі становило більше 3 градусів, на відміну від КАХ, після якої відхилення не відзначалось [8]. Однак через 6 місяців спостережень між групами не було виявлено відмінностей за шкалою “HSS – Hospital of Special Surgery”. Дані результати не дивують, тому що малоймовірно, щоб клінічні відмінності, а особливо невдачі, спостерігались протягом кількох років після операції. Це підтверджено Hakki et al. [9], які повідомили про частоту ревізійних операцій у 2,8% після звичайних і – 0% після КАХ ендопротезувань при мінімальному 5-річному терміні післяопераційного спостереження. Механічна вісь у групі, де було виконано операцію з КАХ, відрізнялась на 2 градуси від норми, а об’єм рухів збільшився з 95о до 110о після оперативного втручання.

Проте існують численні фактори, які впливають на успіх або невдачу після ендопротезувань, що ускладнює порівняння результатів даних досліджень. Велике проспективне дослідження 1040 колінних суглобів у 520 пацієнтів, яким на одному колінному суглобі було виконано класичне оперативне втручання, а на другому – за допомогою КАХ, не виявило різниці у функції колінного суглоба, діапазоні рухів або відмінностей за шкалою WOMAC [10]. Після ревізії в якості кінцевої точки норма виживаності за Каплан–Мейер становила 98,8% (95% CІ, 0,96-1,00) в групі осіб, яким було виконано оперативне втручання з КАХ, і 99,2% – (95% СІ, 0,96-1, 00) у звичайній групі. Скандинавське дослідження 198 пацієнтів після тотального ендопротезування колінного суглоба не показало відмінностей між КАХ і звичайними групами щодо оцінки болю, функції або якості життя як мінімум за 2 роки спостереження [11]. Цікаво, що під час вивчення післяопераційних рентгенограм тільки у 20% випадках після КАХ та 25% після звичайного ендопротезування були відхилення в 3 градуси від нормальної механічної осі.

Загалом використання КАХ є економічно вигідним тільки для великих лікарень або для пацієнтів зі значними деформаціями. Huang et al. у своїй статті стверджують, що у пацієнтів із відхиленням механічної осі понад 20 градусів при використанні навігаційних систем результати оперативного втручання набагато кращі, ніж у пацієнтів, яким була виконана класична операція [12]. У Норвегії під час дослідження реєстрів було виявлено, що у невеликих відділеннях (25 випадків проти 250 випадків/рік) впровадження цих технологій (KAХ) є економічно неефективним [13 ].

За використання інтраопераційних комп’ютерних навігаційних систем хірурги з меншим досвідом, які можуть скористатися перевагами КАХ, із точки зору достовірності отримують результати, подібні до результатів більш досвідчених хірургів [5, 14].

Інші дослідження показали, що комп’ютерна навігація підвищує точність роботи хірургів із меншим досвідом роботи, що дозволяє їм бути такими ж точними, як і досвідчені хірурги.

Пластика ПХЗ

Вдалий результат при виконанні пластики ПХЗ

залежить від багатьох факторів, але одним із найважливіших є правильне розташування каналів. Використання навігації при пластиці ПХЗ має теоретичні переваги, що дає хірургові можливість бути більш продуктивним та анатомічно точним у розміщенні тібіального та феморального каналів, ніж при виконанні класичної операції. Дослідження, проведене на трупах трьома хірургами з різним досвідом, показало тенденцію до більш точного розміщення феморального (6,20 мм) та тібіального (6,46 мм) каналів при використанні комп’ютерної навігації. Проте цифри є занадто малими для досягнення статистичної значущості [14]. Клінічні дослідження за участю 40 пацієнтів, яким виконано оперативне втручання з використанням комп’ютерної навігації, та 40 пацієнтів, яким було виконано стандартну операцію, виявили, що феморальний канал був встановлений більш точно при використанні навігації. Щодо тібіального каналу, то особливих відмінностей між двома групами не було виявлено [15]. Протягом 28-місячного дослідження з використанням Лахман-тесту, шкали IKDC та шкали Lysholm не була виявлена різниця в результатах лікування між двома досліджуваними групами.

Результати мета-аналізу рандомізованих та квазірандомізованих клінічних випробувань у 2009 році показали, що при використанні комп’ютерної навігації під час пластики ПХЗ час оперативного втручання зростав у середньому на 8-17 хвилин, але будь-яких короткотривалих покращень у показниках стабільності або функціональності не було виявлено [16]. Великий огляд 84 опублікованих статей засвідчив, що поліпшення пов’язані з більш точним розташуванням феморального каналу при відсутності різниці з клінічними результатами [17]. Інший систематичний огляд 5 досліджень, що включав 151 пластику ПХЗ із використанням навігації та 155 звичайних оперативних втручань [18], не виявив різниці в розташуванні тібіального каналу, проте в 2-х випадках було виявлено покращене розташування феморального каналу при використанні навігації. В 1 з 72 колінних суглобів (1,4%) був ви- явлений помірний імпіджмент-синдром у 3-х дослідженнях при виконанні пластики ПХЗ з навігацією. У групі, де було виконано оперативне втручання без навігаційної асистенції, виявлено 14 з 77 (18%) випадків імпіджмент-синдрому в 3-х дослідженнях. Співвідношення виникнення імпіджмент-синдрому в групі, яким було виконано пластику ПХЗ із навігаційною асистенцією, складало 0,19 (P = 0,004).

Meuffels et al. [19] провели проспективне рандомізоване подвійне сліпе дослідження, яке порівнювало пластику ПХЗ із використанням комп’ютерної навігації зі стандартною операцією у 100 хворих. Усім пацієнтам після оперативних втручань було виконано тривимірне КТ. Автори не виявили суттєвої різниці в точності розміщення тібіального та феморального каналів у двох порівнюваних групах. Інше дослідження першого рівня доказовості з мінімум 2-річним терміном спостереження за хворими не виявило різниці в результатах МРТ та клінічних дослідженнях між двома групами.

На основі даних досліджень не було виявлено підстав до рутинного використання комп’ютерної навігації при пластиці ПХЗ. Проте основними обмеженнями для більшості цих досліджень є невеликий обсяг вибірки та короткострокові спостереження. Основною метою пластики ПХЗ є довготривала стабільність у колінному суглобі та профілактика гонартрозу. Більш анатомічне розташування тібіальних та феморальних каналів може показати свої переваги в триваліших дослідженнях.

Інші втручання на колінному суглобі

Так само, як і при тотальному ендопротезуванні колінного суглоба, точність є важливою при високій тібіальній остеотомії (ВТО). Demange et al. [20] показали можливість використання навігаційних систем при ВТО у 8 пацієнтів, яким виконувалась пластика ПХЗ. В аналогічному дослідженні проводилась оцінка використання навігаційних систем у 10 пацієнтів із варусною деформацією нижньої кінцівки, яким було виконано ВТО або одновиросткове ендопротезування [21]. Автори дійшли висновку, що хоч комп’ютерна навігація технічно більш складна та дорожча, вона забезпечує безпеку та більшу точність операцій при варусних деформаціях колінних суглобів. Kyung et al. показали, що навігація була точною при корекції деформації, за умови ненавантаження кінцівки, проте післяопераційні рентгенограми з навантаженням кінцівки точніше демонструють ступінь усунення деформації [22]. Також вони попереджали хірургів, що потрібно зважати на напругу м’яких тканини при виконанні ВТО. Жодне з цих досліджень не порівнює традиційну методику з комп’ютерною асистенцією, і, отже, немає підстав для щоденного виконання ВТО з використанням навігації.

Успішна імплантація кістково-хрящового аутотрансплантата вимагає точних дій із забору, підготовки ложа та ведення трансплантації. Точність визначається кутом і глибиною встановлення трансплантата. У дослідженні, де проведено порівняння КАХ із традиційними методами, було виявлено статистично значуще покращення у групі КАХ для показників кута нахилу інструмента при заборі трансплантата, кута нахилу інструмента при формуванні реципієнтного ложа та кута установки трансплантата [23]. Знову ж таки, немає довгострокових клінічних результатів для підтвердження необхідності застосування КАХ при трансплантації кістково-хрящових аутотрансплантатів.

Також було проведено декілька досліджень із використання КАХ при одновиростковому ендопротезуванні колінного суглоба. Hernigou et al. [24] в 3-річному спостереженні порівнювали 15 пацієнтів, яким було виконано КАХ, та 15 пацієнтів, яким було виконано звичайне пателофеморальне ендопротезування. Пацієнти, яким було виконано КАХ-втручання, мали краще розташування точки обертання, перебіг періоду відновлення був без ускладнень та з кращими клінічними показниками.

Manzotti et al. [25] провели дослідження 31 пацієнта, якому було проведено КАХ, та 31 пацієнта, якому було проведено звичайне втручання. Під час даного дослідження було встановлено, що різниці в клінічних показниках протягом 6 тижнів не було виявлено, але точність втручання була кращою у групі КАХ. Ці результати схожі з результатами дослідженнями при тотальному ендопротезуванні колінного суглоба.

Комп’ютер-асистована хірургія інших суглобів

Nguyen D. et al. провели дослідження на двох групах трупів: у першій групі точність розміщення гленоїдального компонента протеза плечового суглоба планували за допомогою доопераційного КТ та 3D-моделювання, в другій групі використовували комбінацію передопераційної комп’ютерної томографії та 3D-моделювання з інтраопераційною комп’ютерною навігацією. У другій групі виявлено вищу точність розміщення суглобових імплантатів [26].

Bozkurt et al. показали доцільність використання КАХ під час артроскопії плеча у двох положеннях (лежачи на боку та в положенні “сидячи в кріслі”), випробувавши цей метод на трупах. Доцільність клінічного застосування КАХ залишається недоведеною [27]. Koulalis et al. [28] вставили суглобові анкери в пластикову модель із метою досягнення кута 45 градусів між анкером та поверхнею суглобу. Ручне введення анкеру (з використанням рентгенологічного контролю) мало середній результат 45,9 градусів (середнє відхилення -3,4 градуси – від 40,2 до 50,4 градусів), а введення з використанням комп’ютерної навігації – 41,4 градуси (середнє відхилення -3,9 градуси – від 33,1 до 47,6 градусів).

Поліпшення результатів для остеохондропластики при феморо-ацетабулярному імпінджменті залежить від кількості правильно видаленої кістки. Інтраопераційна флюороскопія використовується хірургами для покращення прийняття рішень у реальному часі. Незважаючи на це, дослідження показали, що недостатня або надмірна резекція кісток є загальним явищем [29]. Bedi et al. [30] використовували передопераційну комп’ютерну модель, у якій віртуальну операцію можна було б провести для визначення місця резекції та кількості матеріалу, що підлягає видаленню. Це може забезпечити хірурга більш точним передопераційним планом, який можливо об’єднати з інтраопераційною навігацією для оптимізації резекції. Результати багатьох досліджень щодо використання КАХ свідчать, що це може бути корисним недосвідченим хірургам. Almoussa et al. [31] вивчали використання навігації на пластмасовій моделі при артроскопічній корекції Cam-типу фемороацетабулярного імпінджмент-синдрому. Вони не знайшли відмінностей, що ґрунтуються на досвіді хірурга, і дійшли висновку, що навігація може дозволити недосвідченим хірургам бути такими ж точними, як досвідчені. Також цікаво, що жодна з груп не була настільки ж точною, як група з відкритих хірургічних втручань, яка передбачала, що навігація сама по собі не може бути відповіддю на лікування цієї патології. Audenaert et al. [32] в симуляціях кульшових уражень у трупів порівнювали навігацію без зображення і флюороскопічну навігацію та виявили недостатню точність у системі без зображень. Nawabi et al. [29] розглянули результати 13 досліджень і визначили, що комп’ютерна навігація повинна використовуватись до операції для планування та інтраоперативно для виконання плану.

Робототехнічна хірургія

Lang et al. [33] почали використовувати роботів у хірургії з кінця 1980-х років, а в ортопедії – з початку 1990-х років.

Існує 2 основних типи робототехнічної хірургії: повністю автоматизована хірургія або “роботизована рука ” для хірурга. З покращенням технологій тактильних реакцій було збільшено використання “роботизованих рук” для тотального та одновиросткового ендопротезування колінного суглоба.

У 2007 році Bellemans et al. [34] представили ретроспективні результати 25 послідовних загальних роботизованих ендопротезувань колінного суглоба (РТЕПКС). Незважаючи на те, що вирівнювання осі під час ендопротезування було з відмінним результатом, автори відмовилися від цієї процедури через надмірний операційний час, складність та високі витрати. Song et al. [35] вивчали 30 пацієнтів, які пройшли двостороннє тотальне ендопротезування колінного суглоба, при цьому на одній стороні була проведена звичайна, а на іншій робот-асистована методика. Робототехнічна група продемонструвала статистично значуще краще вирівнювання осі кінцівки. Діапазон рухів та результати оцінки за клінічними шкалами були кращими у робототехнічній групі, але вони не були статистично значущими. Можливо, це пов’язано з відносно невеликою вибіркою дослідження. Автори також відмітили в робототехнічній групі збільшення часу оперативного втручання (в середньому 25 хв.), розрізи довші за розміром, але й меншу післяопераційну кровотечу. Більш перспективне рандомізоване дослідження, у якому брали участь 100 хворих, що проходили одностороннє РТЕПКС, складалося з 2 груп: 50 робототехнічних ендопротезувань та 50 стандартних [36]. Як і у випадку з КАХ – РТЕПКС, робот-асистована група мала кращу корекцію механічної осі та симетрію проміжків розгинання-згинання при відсутності відмінностей щодо клінічної оцінки при середньому контролі за 65 місяців. У 2009 році було повідомлено про застосування робот-асистованого одновиросткового ендопротезування колінного суглоба, відоме як Макопластика (Mako Inc., Ft Lauerdale, FL) [37]. Одна з основних переваг цієї системи полягає в тому, що вона дозволяє хірургу використовувати контрольні точки, які можна переміщати, на відміну від жорстких штифтів, які необхідно вставляти в кістки. Dunbar et al. [38] не виявили різниці в точності динамічних і статичних контрольних точок. Макопластика отримала популярність із моменту її створення, але на даний момент не існує довгострокових досліджень, які б демонстрували кращу клінічну оцінку порівняно зі звичайними методами.

Висновки

Комп’ютер-асистована хірургія використовується для різних випадків відкритих та артроскопічних оперативних втручань в ортопедії, у найбільшій кількості при тотальному та одновиростковому ендопротезуванні колінного суглоба. На даний момент за результатами більшості досліджень продемонстровано вищу точність із застосуванням комп’ютерної асистенції; однак клінічні результати не показали переваги КАХ над звичайними операціями при короткочасному спостереженні.

За останні 5 років популярність отримали роботизовані одновиросткові ендопротезування колінного суглоба, однак потрібне проведення подальших досліджень. Для широкого впровадження як комп’ютерної, так і автоматизованої операції суттєвою проблемою є вартість. Економічний аналіз показує, що тільки центри, які мають велику кількість операцій, можуть продемонструвати економічну ефективність.

Інші дослідження показали, що комп’ютерна навігація підвищує точність роботи хірургів із меншим досвідом роботи, що дозволяє їм бути такими ж точними, як і досвідчені хірурги.

Поки що короткочасні клінічні результати не доводять доцільності рутинного використання комп’ютерної навігації в ортопедичній хірургії.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів під час підготовки статті.

Література

1. Rivkin G. Challenges of technology integration and computer-assisted surgery / G. Rivkin, M. Liebergall // J. Bone Joint Surg. Am. – 2009. – Suppl. 1. – Р. 13–16.

2. Janda M.. The challenges of clinical validation of emerging technologies: computer-assisted devices for surgery / M. Janda, B. Buch // J. Bone Joint Surg. Am. – 2009. – Suppl 1. – Р. 17–21.

3. P earle A.D. Perspectives on computer-assisted orthopaedic surgery: movement toward quantitative orthopaedic surgery / A.D. Pearle, D. Kendoff, V. Musahl // J. Bone Joint Surg. Am. – 2009. – Suppl. 1. – Р. 7–12.

4. B aier C. No difference in accuracy between pinless and conventional computer-assisted surgery in total knee arthroplasty / C. Baier, G. Maderbacher, H.R. Springorum [et al.] // Knee Surg. Sports Traumatol. Arthrosc. – 2014. – Vol. 22. – P. 1819–1826.

5. L ove G.J. Training benefits of computer navigated total knee arthroplasty / G.J. Love, A.W. Kinninmonth // Knee. – 2013. – Vol. 20. – P. 236–241.

6. H uang T.W. Computed tomography evaluation in total knee arthroplasty: computer-assisted navigation versus conventional instrumentation in patients with advanced valgus arthritic knees / T.W. Huang, L.T. Kuo, K.T. Peng [et al.] // J. Arthroplasty. – 2013. DOI: http://dx.doi.Org/10.1016/j. arth.2013.12.014.

7. H uang N.F. Coronal alignment correlates with outcome after total knee arthroplasty: five-year follow-up of a randomized controlled trial / N.F. Huang, M.M. Dowsey, E. Ee [et al.] // J. Arthroplasty. – 2012. – Vol. 27. – P. 1737–1741.

8. Z hang G.Q. Comparison between computer-assisted navigation and conventional total knee arthroplasties in patients undergoing simultaneous bilateral procedures a randomized clinical trial / G.Q. Zhang, J.Y. Chen, W. Chai [et al.] // J. Bone Joint Surg. Am. – 2011. – Vol. 93. – P. 1190–1196.

9. H akki S. Columbus navigated TKA system: clinical and radiological results at a minimum of 5 years with survivorship analysis / S. Hakki, K.J. Saleh, A.G. Potty [et al.] // Orthopedics. – 2013. – Vol. 36. – P. 308–318.

10. Kim Y.H. Computer-navigated versus conventional total knee arthroplasty. A prospective randomized trial / Y.H. Kim, J.W. Park, J.S. Kim // J. Bone Joint Surg. Am. – 2012. – Vol. 94. – P. 2017–2024.

11. Dyrhovden G.S. Is the use of computer navigation in total knee arthroplasty improving implant positioning and function? A comparative study of 198 knees operated at a Norwegian district hospital / G.S. Dyrhovden, O. Gothesen, S.H. Lygre [et al.] // BMC Musculoskelet. Disord. – 2013. – Vol. 14. – P. 321.

12. Huang T.W. Total knee arthroplasty with use of computer- assisted navigation compared with conventional guiding systems in the same patient: radiographic results in Asian patients / T.W. Huang, W.H. Hsu, K.T. Peng [et al.] // J. Bone Joint Surg. Am. – 2011. – Vol. 93. – P. 1197–1202.

13. Gothesen O. An economic model to evaluate cost- effectiveness of computer assisted knee replacement surgery in Norway / O. Gothesen, J. Slover, L. Havelin [et al.] // BMC Musculoskelet. Disord. – 2013. – Vol. 4. – P. 202.

14. Schep N.W.L. Intersurgeon variance in computer-assisted planning of anterior cruciate ligament reconstruction / N.W.L. Schep, M.H.J. Stavenuiter, C.H. Diekerhof [et al.] // Arthroscopy. – 2005. – Vol. 21. – P. 942–947.

15. Hart R. Outcomes after conventional versus computer- navigated anterior cruciate ligament reconstruction / R. Hart, J. Krejzla, P. Svâb [et al.] // Arthroscopy. – 2008. – Vol. 24. – P. 569–578.

16. Cheng T. Does computer navigation system really improve early clinical outcomes after anterior cruciate ligament reconstruction? / T. Cheng, G.Y. Zhang, X.L. Zhang // Knee. – 2012. – Vol. 19. – P. 73–77.

17. Zaffagnini S.. Evidence-based medicine series current concepts computer-assisted anterior cruciate ligament reconstruction: an evidence-based approach of the first 15 years / S. Zaffagnini, T.V. Klos, S. Bignozzi // Arthroscopy. – 2010. – Vol. 26. – P. 546–554.

18. Cheng T. Computer-navigated surgery in anterior cruciate ligament reconstruction: are radiographic outcomes better than conventional surgery? / T. Cheng, T. Liu, G. Zhang [et al.] // Arthroscopy. – 2011. – Vol. 27. – P. 97–100.

19. Meuffels D.E. Computer-assisted surgery is not more accurate or precise than conventional arthroscopic ACL reconstruction: a prospective randomized clinical trial / D.E. Meuffels, M. Reijman, J.A. Verhaar // J. Bone Joint Surg. Am. – 2012. – Vol. 94. – P. 1538–1545.

20. Demange M.K. Simultaneous anterior cruciate ligament reconstruction and computer-assisted open-wedge high tibial osteotomy: a report of eight cases / M.K. Demange, G.L. Camanho, J.R. Pécora [et al.] // Knee. – 2011. – Vol. 18. – P. 387–391.

21. Lo W.N. Arthroscopy-assisted computer navigation in high tibial osteotomy for varus knee deformity / W.N. Lo, K.W. Cheung, S.H. Yung [et al.] // J. Orthop. Surg. (Hong Kong). – 2009. – Vol. 17. – P. 51–55.

22. Kyung B.S. Are navigation systems accurate enough to predict the correction angle during high tibial osteotomy? Comparison of navigation systems with 3-dimensional computed tomography and standing radiographs / B.S. Kyung, J.G. Kim, K.M. Jang [et al.] // Am. J. Sports Med. – 2013. – Vol. 41. – P. 2368–2374.

23. Di Benedetto P. Arthroscopic mosaicplasty for osteochondral lesions of the knee: computer-assisted navigation versus freehand technique / P. Di Benedetto, M. Citak, D. Kendoff [et al.] // Arthroscopy. – 2012. – Vol. 28. – P. 1290–1296.

24. H emigou P. Computer-assisted navigation in patellofemoral arthroplasty: a new technique to improve rotational position of the trochlea / P. Hemigou, C.H. Flouzat-Lachaniette, W. Delblond [et al.] // HSSJ. – 2013. – Vol. 9. – P. 118–122.

25. M anzotti A. Computer-assisted unicompartmental knee arthroplasty using dedicated software versus a conventional technique / A. Manzotti, P. Cerveri, C. Pullen [et al.] // Int. Orthop. – 2014. – Vol. 38. – P. 457–463.

26. N guyen D. Design and development of a computer assisted glenoid implantation technique for shoulder replacement surgery / D. Nguyen, L.M. Ferreira, J.R. Brownhill [et al.] // Comput. Aided Surg. – 2007. – Vol. 12. – P. 152–159.

27. B ozkurt M. Robotic arthroscopic surgery: a new challenge in arthroscopic surgery. Part-I: robotic shoulder arthroscopy; a cadaveric feasibility study / M. Bozkurt, N. Apaydin, C. Igik [et al.] // Int. J. Med. Robot. – 2011. – Vol. 7. – P. 496–500.

28. K oulalis D. Freehand versus navigated glenoid anchor positioning in anterior labral repair / D. Koulalis, D. Kendoff, M. Citak [et al.] // Knee Surg. Sports Traumatol. Arthrose. – 2011. – Vol. 19. – P. 1554–1557.

29. N awabi D.H. Hip arthroscopy: the use of computer assistance / D.H. Nawabi, D. Nam, C. Park [et al.] // HSS J. – 2013. – Vol. 9. – P. 70–78.

30. Bedi A. Computer-assisted modeling of osseous impingement and resection in femoroa-cetabular impingement / A. Bedi, M. Dolan, E. Magennis [et al.] // Arthroscopy. – 2012. – Vol. 28. – P. 204–210.

31. Almoussa S.. Computer-assisted correction of cam-type femoroacetabular impingement a sawbones study / S. Almoussa, C. Barton, A.D. Speirs [et al.] // J. Bone Joint Surg. Am. – 2011. – Vol. 93 (suppl. 2). – P. 70–75.

32. Audenaert El. Imageless versus image-based registration in navigated arthroscopy of the hip: a cadaver-based assessment / El. Audenaert, B. Smet, C. Pattyn [et al.] // J. Bone Joint Surg. Br. – 2012. – Vol. 94. – P. 624–629.

33. Lang J.E. Robotic systems in orthopaedic surgery / J.E. Lang, S. Mannava, A.J. Floyd [et al.] // J. Bone Joint Surg. Br. – 2011. – Vol. 9. – P. 1296–1299.

34. Bellemans J. Robot-assisted total knee arthroplasty / J. Bellemans, H. Vandenneucker, J. Vanlauwe // Clin. Orthop. Relat. Res. – 2007. – Vol. 464. – P. 111–116.

35. S ong E.K. Simultaneous bilateral total knee arthroplasty with robotic and conventional techniques: a prospective, randomized study / E.K. Song, J.K. Seon, S.J. Park [et al.] // Knee Surg. Sports Traumatol. Arthrose. – 2011. – Vol. 19. – P. 1069– 1076.

36. S ong E.K. Robotic-assisted TKA reduces postoperative alignment outliers and improves gap balance compared to conventional TKA / E.K. Song, J.K. Seon, J.H. Yim [et al.] // Clin. Orthop. Relat. Res. – 2013. – Vol. 471. – P. 118–126.

37. Conditt M.A. Minimally invasive robotic-arm-guided unicompartmental knee arthroplasty / M.A. Conditt, M.W. Roche // J. Bone Joint Surg. Am. – 2009. – Vol. 91 (suppl. 1). – P. 63–68. 38. Dunbar N.J. Accuracy of dynamic tactile-guided unicompartmental knee arthroplasty / N.J. Dunbar, M.W. Roche, B.H. Park [et al.] // J. Arthroplasty. – 2012. – Vol. 27. – P. 803-8.el.


Інші матеріали

Партнери проекту

Клініки, відділення, лабораторії, санаторно-курортні комплекси, що беруть активну участь у проекті і є нашими партнерами

Відділ Діагностики ДУ «ІТО НАМНУ»
Діагностика

Сучасне обладнання. Європейська якість. Щорічно проходять обстеження більше 10000 пацієнтів, виконується більше 15000 досліджень.

Відділення захворювань суглобів у дорослих ДУ «ІТО НАМНУ»
Лікування травм і захворювань суглобів

Артроскопія, ендопротезування, остеосинтез

Клініка реабілітації ДУ «ІТО НАМНУ»
Реабілітація

Консервативне лікування ортопедичних захворювань та повний комплекс фізичної реабілітації

ChM – ХМ Київ
ChM – Ваш надійний партнер

Поставка виробів медичного призначення, інструментів та імплантів для Ортопедії, Травматології, Нейрохірургії, Хірургії

Відділення реабілітації хворих після травм та операцій опорно-рухового апарату КС «Жовтень»
Профільний санаторій

Реабілітація хворих після операцій опорно-рухового апарату

SPINEX
Центр сучасної хірургії

клініка повного циклу, створена з урахуванням успішного досвіду світової медицини