Лікувальна та діагностична тактика при хронічній посттравматичній нестабільності гомілковостопного суглоба

Рушай А.К., Буглак А.І., Мартинчук О.О. - Київська міська клінічна лікарня №1, Київ

Електронна версія
Журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу"
Номер № 3-4 (13-14) 2018

З люб'язної згоди президента ВГО "Українська асоціація травматології та остеосинтезу" і головного редактора щоквартального науково-практичного журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу" проф. Калашнікова Андрія Валерійовича.

УДК 616.728.48-001.33-06-089.844

ЛІКУВАЛЬНА ТА ДІАГНОСТИЧНА ТАКТИКА ПРИ ХРОНІЧНІЙ ПОСТТРАВМАТИЧНІЙ НЕСТАБІЛЬНОСТІ ГОМІЛКОВОСТОПНОГО СУГЛОБА

Рушай А.К., Буглак А.І.,Мартинчук О.О.
Київська міська клінічна лікарня №1, Київ

Актуальність. Проблема пошкоджень зв’язок гомілковостопного суглобу була і лишається однією з найактуальніших в сучасній травматології. Хворі з пошкодженням зв’язок складають 20 – 30 % від загального числа усіх звернень.

Мета. Покращити результати лікування хворих з посттравматичною нестабільністю гомілковостопного суглоба шляхом уточнення характеру ураження та застосування операцій анатомічного відновлення пошкоджених зв’язок суглобу.

Матеріали та методи дослідження. У 12 пацієнтів, які звертались по допомогу з приводу повторної травми гомілковостопного суглоба (анамнестично – не менше 3 разів за останній рік), проводили функціональні тести. Можливості традиційної рентгенографії в діагностиці ушкоджень зв'язок вкрай обмежені. Єдиною прямою ознакою дегенеративно-дистрофічних змін в зв'язках було їх звапніння (1 випадок). Незважаючи на це, дослідження проводили усім хворим для виключення переломів кісток гомілковостопного суглоба. Якщо нестабільність суглоба отримувала клінічне підтвердження, проводили УЗД та МРТ дослідження (8 випадків). У більшості з них (7) було відзначено ознаки хронічної травматизації передньої малогомілково-таранної та малогомілково-п’яткових зв’язок, які відповідають за стабільність суглобу. Відмічалось істотне порушення структури зв’язок.

У 4 хворих проведене оперативне втручання - анатомічна пластика за Бростромом в модифікації Гульда.

У 8 хворих проводилося фізіотерапевтичне лікування та кінезотерапія.

Отримані результати. В усіх випадках пластики уражених зв'язок булі отримані позитивні результати. В усієї групи хворих, які проходили лише консервативне лікування зберігалися симптоми хронічної післятравматичної нестабільності гомілковостопного суглоба.

Висновки.

1. При зверненні постраждалих з ознаками хронічної післятравматичної нестабільності гомілковостопного суглобутреба проводити рентгенографію, клінічні тести, УЗД та МРТ (за потребою) дослідження.

2. Консервативне лікування було не ефективне.

3. Оперативне втручання - анатомічна пластика за Бростромом-Гульдом – дозволяло досягти гарного результату в усіх випадках.

Інші матеріали