Методика хірургічного лікування м’якотканинної синдактилії на стопі у дорослому віці

Омельчук В.П., Омельчук І.В. - Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра травматології та ортопедії, ОКЛ, відділ травматології, м. Івано-Франківськ

Електронна версія
Журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу"
Номер № 3-4 (13-14) 2018

З люб'язної згоди президента ВГО "Українська асоціація травматології та остеосинтезу" і головного редактора щоквартального науково-практичного журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу" проф. Калашнікова Андрія Валерійовича.

УДК 616-089+617.587

МЕТОДИКА ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ М’ЯКОТКАНИННОЇ СИНДАКТИЛІЇ НА СТОПІ У ДОРОСЛОМУ ВІЦІ

Омельчук В.П.¹, Омельчук І.В.²
1 - Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра травматології та ортопедії
2 - ОКЛ, відділ травматології, м. Івано-Франківськ

Якщо різні форми синдактилії пальців кисті у дітей суттєвою мірою турбують батьків, і пацієнти оперуються, як правило, в дитячому віці, то на дану патологію стопи, особливо при неповних формах зрощення, наприклад на ½ – ¹/₃ довжини пальців, звертають меншу увагу. Тому певна категорія молодих людей, особливо жіночої статі, частіше звертається за ортопедичною допомогою вже в підлітковому або дорослому віці, за косметичними показами або з мінімальними функціональними порушеннями.

Мета. Вивчити особливості хірургічного лікування та віддалені результати м’якотканинної синдактилії пальців стопи у дорослому віці, оцінити доцільність даної операції.

Матеріал та методи. Ми спостерігали чотирьох пацієнтів молодого віку з неповною м’якотканинною синдактилією 2 і 3 та двох – 3 і 4 пальців стоп. Із них 4 були жіночої статі і 2 чоловічої. Хлопець 20 років та 19 річна дівчина виявили бажання прооперуватися, показами були косметичне незадоволення та несуттєве порушення функції стопи, дискомфорт. Виконували фотографування стопи та рентгенографію.

Існує багато методик шкірної пластики міжпальцевого проміжку. В обох випадках ми використовували так звану П-V-П пластику, а саме: 1) на рівні проксимального міжфалангового суглоба проводили поперечний розріз до середин діаметрів зрослих пальців, 2) з крайніх точок проводили проксимально два поздовжні розрізи до рівня нормальних міжпальцевих проміжків, 3) серединним розрізом розсікали тильну поверхню міжпальцевого зрощення на всьому протязі до рівня нормальних міжпальцевих проміжків; таким чином утворювалися два повношарових П-подібних тильних шкірних клаптів з елементами підшкірної клітковини на живильних ніжках, при цьому їх довжина повинна дорівнювати товщині більш грубого пальця, а ширина їх основ бути не меншою ½ довжини; 4) на підошвенній поверхні зрощення також розсікали вздовж, серединним розрізом, з роздвоєнням у основі та формуванням V-подібного повношарового клаптя, 5) в основі сформованого міжпальцевого проміжку достатньої глибини виконували пластику викроєними клаптями за типом «ластівкового хвоста», тобто П-V-П, фіксуючі шви між клаптями накладали атравматичними голками з нитками 3-0 (при цьому важливо уникати надмірного натягу шкірних клаптів), 6) на оголених частинах фаланг виконували вільну шкірну пластику повношаровими перфорованими вільними клаптиками, взятими на тильно-латеральній поверхні стопи. На донорську ділянку накладали шви.

Операції виконували під СМА з використанням джгута на с/3 гомілки. Шви знімали через 2-3 тижні, після чого використовували гель “Контрактубекс”. В обох випадках ми отримали добрі анатомічно-функціональні та косметичні результати.

Висновок: П-V-П пластика міжпальцевого проміжку при оперативному роз’єднанні зрослих пальців стопи є методикою вибору, а операція за бажанням хворого доцільна.

Інші матеріали