Блокуючий інтрамедулярний металополімерний остеосинтез у лікуванні наслідків переломів кісток гомілки
Рубленик І. М. , Васюк В. Л., Ковальчук П. Є. - Кафедра травматології та ортопедії Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці
Електронна версія
Журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу"
Номер № 1-2 (15-16) 2019
З люб'язної згоди президента ВГО "Українська асоціація травматології та остеосинтезу" і головного редактора щоквартального науково-практичного журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу" проф. Калашнікова Андрія Валерійовича.
2019.jpg)
Науково-практична конференція з міжнародною участю
«Актуальні питання травматології та остеосинтезу»
18 – 19 квітня 2019 р. м. Вінниця
Матеріали конференції (тези)
616.718.5/.6-001.5-036.86-089.227.84
БЛОКУЮЧИЙ ІНТРАМЕДУЛЯРНИЙ МЕТАЛОПОЛІМЕРНИЙ ОСТЕОСИНТЕЗ У ЛІКУВАННІ НАСЛІДКІВ ПЕРЕЛОМІВ КІСТОК ГОМІЛКИ
Рубленик І. М. , Васюк В. Л., Ковальчук П. Є.
Кафедра травматології та ортопедії Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці
Підвищення ефективності лікування хворих із наслідками діафізарних переломів великогомілкової кістки (неправильно зрощеними, незрощеними переломами, псевдоартрозами, кістковими дефектами) є однією з актуальних проблем травматології, яка має не тільки медичне, але й важливе соціальне значення.
У зв’язку з цим на кафедрі травматології та ортопедії Буковинського державного медичного університету (зав. – проф. Васюк В.Л.) було розроблено нове покоління блокуючих інтрамедулярних металополімерних фіксаторів та інструментів для мало травматичного лікування діафізарних переломів довгих кісток та їх наслідків.
Мета дослідження. Оприлюднення клінічного досвіду використання закритого та напіввідкритого блокуючого інтрамедулярного металополімерного остеосинтезу (БІМПО) в лікуванні 103 пацієнтів з наслідками діафізарних переломів великогомілкової кістки.
Матеріал і методи. За період з 2007 по 2017 роки в клініці травматології та ортопедії БДМУ прооперовано 103 хворих із наслідками переломів великогомілкової кістки із застосуванням блокуючого інтрамедулярного металополімерного остеосинтезу. З них жінок було 42 (40,7%), чоловіків - 61 (59,3%), середній вік хворих склав 38,9 років (від 18 до 78 років).
Незрощені та неправильно зрощені переломи склали 64 (62,1%), несправжні суглоби 39 (37,9%).
Зменшення об’єму оперативних втручань забезпечувалося впровадженням мінімально травматичних способів введення фіксатора за розробленою на кафедрі методикою.
Закритий спосіб БІМПО великогомілкової кістки виконаний у 68 (76,19%) хворих, напіввідкритий – у 35 (23,81%) пацієнтів. Останній поєднувався з остеопериостальною декортикацією.
У залежності від типу і рівня переломів у 96 (93,65%) хворих застосували динамічний варіант остеосинтезу, який дає можливість динамічної компресії регенерату в зоні пошкодження в процесі функціонально-навантажувального режиму ведення пацієнтів.
Статичний варіант виключає можливість осьових динамічних навантажень на регенерат, однак забезпечує достатню жорсткість системи "кістка-фіксатор" у процесі лікування. Він був застосований у 7 (6,35%) хворих.
У післяопераційному періоді застосовувався функціонально-навантажувальний режим лікування.
Результати дослідження та їх обговорення. Віддалені результати простежені в 92 (88,89%) хворих. Консолідація перелому в оптимальні терміни констатована у 87 (94,64%) хворого. Протягом 44 – 90 днів із моменту операції наступало відновлення опірності та функції кінцівки. Жодного випадку остеомієліту не спостерігалося. Такий результат оцінений як добрий.
Висновки
1. Застосування інтрамедулярних металополімерних фіксаторів нового покоління для лікування переломів кісток та їх наслідків забезпечило суттєве зменшення операційної травми, що оптимізує процес анатомо – функціонального відновлення кінцівки.
2. Диференційоване застосування закритого та напіввідкритого варіантів БІМПО, як різновиду малоінвазивного остеосинтезу, у 103 хворих з наслідками переломів великогомілкової кістки призвело до анатомо-функціонального відновлення кінцівки в оптимальні терміни в 94,64 % пацієнтів.
