Частота порушення обміну гомоцистеїну серед хворих з розладами репаративного остеогенезу довгих кісток
Безсмертний Ю. О., Шевчук В. І. - Науково-дослідний інститут реабілітації інвалідів Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця
Електронна версія
Журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу"
Номер № 1-2 (15-16) 2019
З люб'язної згоди президента ВГО "Українська асоціація травматології та остеосинтезу" і головного редактора щоквартального науково-практичного журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу" проф. Калашнікова Андрія Валерійовича.
2019.jpg)
Науково-практична конференція з міжнародною участю
«Актуальні питання травматології та остеосинтезу»
18 – 19 квітня 2019 р. м. Вінниця
Матеріали конференції (тези)
УДК 612.398.192:616-001.511
ЧАСТОТА ПОРУШЕННЯ ОБМІНУ ГОМОЦИСТЕЇНУ СЕРЕД ХВОРИХ З РОЗЛАДАМИ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗУ ДОВГИХ КІСТОК
Безсмертний Ю. О., Шевчук В. І. Науково-дослідний інститут реабілітації інвалідів Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, м. Вінниця
Вступ. Порушення обміну сірковмісних амінокислот – гіпергомоцистеїнемія (ГГЦ) є незалежним чинником серцево-судинних захворювань і тромбозів, асоціюється з високим ризиком розвитку остеопорозу і переломів. Токсичний вплив високих рівнів гомоцистеїну (ГЦ) на кісткову тканину пов'язують з активацією процесів демінералізації кісток, деградації колагену, хімічною модифікацією білків. Цілком імовірно, що ГГЦ слід розглядати як один з можливих факторів дисрегенерації довгих кісток.
Мета: вивчити частоту ГГЦ серед хворих з розладами репаративного остеогенезу і порівняти її з такою в осіб з консолідованими переломами довгих кісток.
Матеріал та методи. Обстежено 153 з 586 хворих з діафізарними несправжніми суглобами стегна і гомілки, у яких встановлена ГГЦ. Чоловіків було – 118 (77,2%), жінок – 35 (22,8%). Тривалість захворювання 7,5-12,6 міс. Нормопластичний тип несправжнього суглоба діагностовано у 27, гіперпластичний – у 24, гіпопластичний – у 50, атрофічний – у 52 хворих. Групу контролю склали 48 хворих з консолідованими діафізарними переломами на рівні стегна і гомілки, репрезентативних за віком і статтю. Рівень загального ГЦ визначали імуноферментним методом на аналізаторі STAT FAX 303 / PLUS набором «Homocysteine EIA» (Axis-Shield, Англія).
Результати дослідження. Встановлено, що у хворих із несправжніми суглобами вміст ГЦ був на 28,2% вищим (14,1±0,24 мкмоль/л), ніж у осіб з консолідованими переломами (11,0±0,46 мкмоль/л). Ранжирування рівня ГЦ показало, що серед хворих з несправжніми суглобами частка осіб з помірно високими (10-15 мкмоль/л) та високими рівнями (>15 мкмоль/л) показника була в 1,8 та 3,2 рази вищою, ніж серед осіб з консолідованими переломами. Частка осіб з оптимальними рівнями показника серед чоловіків є меншою, ніж серед жінок, а частка осіб з ГГЦ, навпаки, вищою, хоча виявлені відмінності не сягали межі достовірності. Аберантні рівні ГЦ (>15 мкмоль/л) частіше виявлялись серед хворих з несправжніми суглобами віком 45-59 років та старше 60 років. У молодших вікових групах частка осіб з оптимальними рівнями показника зменшувалась. За середніми рівнями ГЦ серед хворих з несправжніми суглобами кісток стегна (13,9±0,43 мкмоль/л) та гомілки (14,3±0,29 мкмоль/л) достовірних відмінностей не виявлено.
При аналізі рівня ГЦ залежно від клініко-рентгенологічного типу несправжнього суглоба виявлено суттєві міжгрупові відмінності. Гіпопластичний та атрофічний типи достовірно асоціювались з більш високими середніми рівнями ГЦ – на 21,5 та 25,6% вищими, ніж у хворих з нормопластичним типом. Серед хворих з гіпопластичним та атрофічним типом хибного суглоба частка осіб з оптимальним рівнем ГЦ була істотно нижчою (в 4,8 та 12,4 рази), а частка осіб з ГГЦ, навпаки, вищою (в 3,6 та 4,7 рази), порівняно з нормопластичним типом. У хворих з гіперпластичним типом хибних суглобів у порівнянні з хворими з нормопластичним типом не реєструвалось достовірних відмінностей за середнім рівнем ГЦ та часткою осіб з оптимальним та аберантним рівнем показника.
Висновки. Поширеність ГГЦ серед хворих з несправжніми суглобами довгих кісток є більш високою, ніж серед осіб з консолідованими переломами. ГГЦ достовірно асоціюється з порушеннями репаративного остеогенезу при діафізарних пошкодженнях довгих кісток незалежно від локалізації ушкодження, превалює при гіпопластичному та атрофічному типах і практично не асоціюється з нормо- та гіперпластичним типами несправжніх суглобів.
