Еластично стабільний інтрамедулярний нейлінг гнучкими стрижнями chm в лікуванні переломів у дітей
Бідула С. В., Христенко Ю. О., Ларін О. О. - Київська міська дитяча клінічна лікарня №2, м. Київ
Електронна версія
Журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу"
Номер № 1-2 (15-16) 2019
З люб'язної згоди президента ВГО "Українська асоціація травматології та остеосинтезу" і головного редактора щоквартального науково-практичного журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу" проф. Калашнікова Андрія Валерійовича.
2019.jpg)
Науково-практична конференція з міжнародною участю
«Актуальні питання травматології та остеосинтезу»
18 – 19 квітня 2019 р. м. Вінниця
Матеріали конференції (тези)
616.717.4/.6-001.5-089.227.84-053.2
ЕЛАСТИЧНО СТАБІЛЬНИЙ ІНТРАМЕДУЛЯРНИЙ НЕЙЛІНГ ГНУЧКИМИ СТРИЖНЯМИ ChM В ЛІКУВАННІ ПЕРЕЛОМІВ У ДІТЕЙ
Бідула С. В., Христенко Ю. О., Ларін О. О.
Київська міська дитяча клінічна лікарня №2, м. Київ
У наш час метод еластично стабільного інтрамедулярного нейлінгу залишається методом вибору при лікуванні дітей з діафізарними переломами кісток.
Мета: оптимізувати лікування дітей з діафізарними переломами довгих трубчатих кісток шляхом упровадження в клінічну практику малоінвазивних технологій остеосинтезу.
Матеріали і методи. У період з 2015 по 2018 роки на базі травматологічного відділення Київської міської дитячої клінічної лікарні №2, з використанням технології еластично стабільного інтрамедулярного нейлінгу гнучкими стрижнями ChM проліковано 264 дитини у віці від 3 до 15 років з діафізарними переломами різної локалізації. У структурі травми переломи ключиці склали 17,5%, плечової кістки - 8,2%, кісток передпліччя - 60,8%, стегнової кістки - 8,2%, переломи кісток гомілки - 5,2%.
Непряма репозиція відламків досягнута у 87% випадків, у 13% проводилась пряма репозиція відламків.
У 4,5% випадків отримано клінічно значимі післяопераційні ускладнення: у 3 випадках синтезу шийки променевої кістки відмічалась поява гетеротопічних осифікатів, у 4 випадках відмічалось сповільнення консолідації, а в 2 повне незрощення ліктьової кістки, у 3 випадках відмічався інтрамедулярний злам гнучкого стрижня.
Результати. При застосуванні технології еластично стабільного інтрамедулярного нейлінгу додаткова іммобілізація застосовувалась при переломах стегна у вигляді деротаційного чобітка терміном на 14-21 діб. Активні рухи в суміжних суглобах дозволялися в перші дні післяопераційного періоду.
Висновки. Застосування технології еластично стабільного інтрамедулярного нейлінгу гнучкими стрижнями ChM є перспективною та високотехнологіною методикою лікування діафізарних переломів у дітей, що дозволяє значно скоротити строки лікування, реабілітації та соціальної адаптації травмованих дітей. Застосування даної методики має гарний функціональний та косметичний ефект, проте має певні обмеження, що необхідно враховувати при виборі методу синтезу.
