Імплантати з алмазоподібним вуглецевим покриттям для застосування в ортопедії (експериментальне дослідження)
Макаров В. Б.1, Дєдух Н. В.2, Нікольченко О. А.3 1 ДЗ «Спеціалізована багатопрофільна лікарня № 1 МОЗ України» м. Дніпро 2 ДЗ «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України» м. Київ 3 ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України» м. Харків
Електронна версія
Журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу"
Номер № 1-2 (15-16) 2019
З люб'язної згоди президента ВГО "Українська асоціація травматології та остеосинтезу" і головного редактора щоквартального науково-практичного журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу" проф. Калашнікова Андрія Валерійовича.
2019.jpg)
Науково-практична конференція з міжнародною участю
«Актуальні питання травматології та остеосинтезу»
18 – 19 квітня 2019 р. м. Вінниця
Матеріали конференції (тези)
УДК 616.71–089.843 [615.477.67+546.26] : 092.9 (599.323.4)
ІМПЛАНТАТИ З АЛМАЗОПОДІБНИМ ВУГЛЕЦЕВИМ ПОКРИТТЯМ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ В ОРТОПЕДІЇ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
Макаров В. Б.1, Дєдух Н. В.2, Нікольченко О. А.3
1 - ДЗ «Спеціалізована багатопрофільна лікарня № 1 МОЗ України» м. Дніпро;
2 - ДЗ «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України» м. Київ;
3 - ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України» м. Харків
Алмазоподібні вуглецеві покриття (АВП) виступають як захисне покриття від негативного впливу металу на прилеглі тканини. Використання нових модифікованих АВП в якості біосумісних покриттів на метали потребує додаткового експериментального дослідження.
Мета – дослідити біосумісні якості металевих імплантатів з алмазоподібним вуглецевим покриттям після заміщення експериментально створеного кісткового дефекту.
Матеріал та методи. Дослідження біосумісності сталевих імплантатів із нанесеним АВП (дослідна група) та без покриття (контрольна група) проведено на 50 білих щурах-самцях 6-місячного віку. Імплантати у вигляді циліндричних штифтів (довжина 4 мм, діаметр 2 мм) імплантували тваринам в кістковий дефект аналогічного розміру, відтворений у дистальному метадіафізі стегнової кістки. Напилення алмазоподібним вуглецем було виконано методом фільтрованої вакуумно-дугової катодної плазми. Щурів виводили з експерименту через 7, 14, 30 та 90 діб після імплантації зразків. Матеріал було оцінено гістологічними методами.
Результати. У дослідній групі на 7-му добу імплантат щільно контактував з кортексом без формування проміжного шару. У ділянках губчастої кістки на поверхні імплантата розташовувалися остеобласти та фібробласти різної зрілості. У контрольній групі на поверхні сталевого імплантата визначено прикріплення фібробластів, низькодиференційованих клітин та макрофагів. Характерною особливістю в дослідній групі тварин на 14-ту добу було формування на ділянках, що оточують імплантат, новоутвореної кісткової тканини грубоволокнистої будови, незрілої трабекулярної кістки та невеликих прошарків сполучної тканини. У контрольній групі зафіксовано формування в інтерфейсі «імплантат-кісткова тканини – кістковий мозок» вузького прошарку сполучної тканини. На 30-ту добу імплантат з АВП був оточений кістковою тканиною різної зрілості, на 90-ту добу – трабекулярною кісткою, тоді як навколо сталевого імплантата без АВП на ці терміни дослідження була сформована сполучна капсула, у складі якої переважали фібробласти.
Висновки. Нанесене на сталеві імплантати АВП має високі адгезивні якості, про що свідчить прикріплення клітин до поверхні на ранні терміни та формування навколо імплантатів кісткової тканини на подальші терміни. Сталеві імплантати без АВП оточені сполучною тканиною. Сталеві імплантати з АВП мають високу біосумісність з кістковою тканиною і є перспективними для використання в ортопедії та травматології.
