Хірургічне лікування імпресійних переломів пілона з дефектом кісткової тканини
Коваль О. А., Васюк В. Л., Кирилюк С. В. - Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці
Електронна версія
Журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу"
Номер № 1-2 (15-16) 2019
З люб'язної згоди президента ВГО "Українська асоціація травматології та остеосинтезу" і головного редактора щоквартального науково-практичного журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу" проф. Калашнікова Андрія Валерійовича.
2019.jpg)
Науково-практична конференція з міжнародною участю
«Актуальні питання травматології та остеосинтезу»
18 – 19 квітня 2019 р. м. Вінниця
Матеріали конференції (тези)
УДК 616.78.5/6-001.5-089.227.84-036.82
ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ІМПРЕСІЙНИХ ПЕРЕЛОМІВ ПІЛОНА З ДЕФЕКТОМ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ
Коваль О. А., Васюк В. Л., Кирилюк С. В.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці
Актуальність. В останні роки з’являється все більше наукових робіт, присвячених різним аспектам лікування переломів дистального метаепіфізу великогомілкової кістки - так званого пілона. Основними механізмами виникнення цих переломів є травма водіїв або пасажирів автомобіля під час дорожньо-транспортних пригод і падіння з висоти. Як правило, подібні переломи зустрічаються в осіб молодого і середнього віку. Для таких травм характерні фрагментація кістки зі значним зміщенням відламків і утворенням її дефектів у метаепіфізарній зоні з різного роду пошкодженнями суглобової поверхні, м’яких тканин і судинно-нервового пучка. Характерно, що переломи пілона досить часто є компонентом політравми.
Метою роботи є покращення результатів хірургічного лікування імпресійних переломів пілона за рахунок обґрунтування і впровадження малоінвазивних технологій остеосинтезу з елементами кісткової пластики.
Матеріал і методи. У клініці травматології для дорослих Лікарні швидкої медичної допомоги м. Чернівці за період з 2006 по 2018 роки прооперовано 342 пацієнти з переломами дистального сегменту кісток гомілки. З них переломи кісточок (кістковий сегмент 44 за АО) спостерігались у 237 осіб, переломи дистального метаепіфізу великогомілкової/малогомілкової кістки (сегмент 43 за АО) – у 105 потерпілих. Чоловіків було 206 (60,23%), жінок – 136 (39,77%). За віковими групами переважали найбільш працездатні особи середнього віку. Імпресійні переломи пілона з дефектом кісткової тканини спостерігались у 18 (5,26%) пацієнтів.
Новизна дослідження полягала в удосконаленні технології закритої репозиції перелому з використанням лігаментотаксису та додаткової репозиції суглобової поверхні (через тунель в дистальному метаепіфізі великогомілкової кістки) з кістковою пластикою.
Результати. Віддалені результати вивчені в 15 (83,3%) пацієнтів. Добрі результати (відсутність скарг, однакова довжина та правильна вісь пошкоджених сегментів кінцівок, відновлення рухів у суглобах та працездатності хворого) констатовані у 8 (53,33%) пацієнтів. Задовільні результати (зрощення кісткових фрагментів з деякими порушеннями осі кінцівки, укорочення гомілки та стегна не більше 5 см, обмеження згинання та розгинання, відведення та приведення сегмента кінцівки в суглобі до 40 градусів, часткова втрата професійної працездатності) спостерігались у 5 (33,33%). Незадовільні результати – у 2 (13,33%) хворих, яким виконано артродез.
Висновки. Використання поряд з іншими малоінвазивними методиками репозиції суглобової поверхні дистального епіфіза великогомілкової кістки спеціальним інструментом через тунель у метафізі великогомілкової кістки дозволяє без артротомії відновити конгруентність суглобових поверхонь гомілково-надпяткового суглоба з одночасним застосуванням кісткової пластики. При цьому добрі віддалені результати лікування відмічені в 53,3% пацієнтів, а задовільні – у 33,33%, що для даного виду пошкоджень є обнадійливим результатом.
