Кісткова аллопластика дефектів кісткової тканини при ревізійному ендопротезуванні кульшового суглоба
Васильчишин Я. М., Васюк В. Л., Процюк В. В. - Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці
Електронна версія
Журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу"
Номер № 1-2 (15-16) 2019
З люб'язної згоди президента ВГО "Українська асоціація травматології та остеосинтезу" і головного редактора щоквартального науково-практичного журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу" проф. Калашнікова Андрія Валерійовича.
2019.jpg)
Науково-практична конференція з міжнародною участю
«Актуальні питання травматології та остеосинтезу»
18 – 19 квітня 2019 р. м. Вінниця
Матеріали конференції (тези)
УДК 616.78.5/6-001.5-089.227.84-036.82
КІСТКОВА АЛЛОПЛАСТИКА ДЕФЕКТІВ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ПРИ РЕВІЗІЙНОМУ ЕНДОПРОТЕЗУВАННІ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА
Васильчишин Я. М., Васюк В. Л., Процюк В. В.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці
Актуальність. На сучасному етапі розвитку травматології та ортопедії дедалі гостро постає питання заміщення кісткових дефектів при первинному, а особливо ревізійному ендопротезуванні кульшових та колінних суглобів.
Мета. Покращення результатів ревізійного ендопротезування кульшового суглоба шляхом удосконалення технології кісткової аллопластики дефектів кісткової тканини трансплантатам з кісткового банку.
Матеріали і методи. Для заготівлі кісткової тканини, її обробки та зберігання існують спеціальні лабораторії - кісткові банки, в яких основним методом консервації донорської кістки є заморожування при температурі -70 С˚, з наступним зберіганням при температурі -30 С˚ в ліофілізованому вигляді в пластмасових брикетах, з подальшим використанням протягом тривалого часу. За період з 2012 по 2018 роки для зберігання кісткової тканини у кістковому банку Шведсько-Українського медичного центру «Ангельхольм» було забрано біологічний матеріал (головку стегнової кістки) у 128 (100%) пацієнтів, обстежено в лабораторії «Букінтермед» згідно алгоритму та визнано придатними до викоРистання – 112 (87,5%). З 16 (12,5%) непридатних 8 (6,25%) головок дали позитивний бактеріологічний засів. Алгоритм забору та обробки біоматеріалу затверджено внутрішнім наказом клініки від 28.08.2012 року «Про забір, обробку, обстеження та зберігання аллокістки головки стегнової кістки та створення кісткового банку згідно протоколу ортопедичної клініки м. Ангельхольм (Швеція)». Ортопедична клініка м. Ангельхольм (Швеція) керується директивами нідерландського протоколу утворення кісткового банку із жовтня 2008, що затверджені на державному рівні в Нідерландах з 2007 року та набув чинності в країнах Євросоюзу з 2008, як закон з утворенням мережі банків аллокістки на базі ортопедичних клінік Нідерландів та країн Північної Європи. Враховуючи Наказ МОЗ України від 03.04.2017 №357 "Про затвердження суттєвих поправок до протоколів клінічних випробувань" даний алгоритм дає можливість законодавчо узгодити нормативно-правову базу та мати необмежену кількість кісткового матеріалу, що значно покращує результати ревізійних кістково-пластичних операцій на кульшовому та колінному суглобах та при кісткових дефектах інших локалізацій.
Результати. В основу даного дослідження покладено аналіз результатів хірургічного лікування пацієнтів з використанням донорської кістки, що знаходилися на лікуванні з 2013 по 2018 роки. Кісткова пластика була використана під час ревізійного ендопротезування кульшового суглоба в 74 (81,3%) хворих для пластики вертлюгової западини та проксимального метаепіфізу стегнової кістки; для ревізійного ендопротезування колінного суглоба – пластики кістки при встановленні феморального та тібіального компонентів ендопротезу у 8 (8,7%) хворих; з метою пластики дефекту стегнової кістки при переломах дистального метаепіфізу стегнової кістки – у 3 (3,3%) хворих; пластики дефекту великогомілкової кістки при заміщенні дефекту проксимального метаепіфіза в 4 (4,4%) хворих та артродезуванні колінного суглоба в 2 (2,3%) хворих з метою заміщення дефектів після ендопротезування колінного суглоба.
Висновки. Отже, кісткова алопластика дефектів кісткової тканини при ревізійному ендопротезуванні кульшового суглоба та інших ортопедичних операціях трансплантатами з кісткового банку дає можливість використовувати велику кількість донорської кістки, зокрема при значних дефектах дна та даху вертлюгової западини, що здешевлює ревізійні операції в порівнянні з використанням синтетичних та інших трансплантатів. Дотримання алгоритму консервації та обстеження донорського матеріалу є запорукою уникнення інфекційних ускладнень, можливих алергічних та імунологічних реакцій.
