Лікувально-діагностична тактика у постраждалих з сучасною бойовою травмою кінцівок в залежності від рівнях надання медичної допомоги
Гур`єв С. О.¹, Танасієнко П. В.¹, Ордатій А. В.², Марцинковський І. П.² 1 ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України» 2 Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону МО України
Електронна версія
Журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу"
Номер № 1-2 (15-16) 2019
З люб'язної згоди президента ВГО "Українська асоціація травматології та остеосинтезу" і головного редактора щоквартального науково-практичного журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу" проф. Калашнікова Андрія Валерійовича.
Науково-практична конференція з міжнародною участю
«Актуальні питання травматології та остеосинтезу»
18 – 19 квітня 2019 р. м. Вінниця
Матеріали конференції (тези)
617.57/.58-001.45-001.5-07-08
ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНА ТАКТИКА В ПОСТРАЖДАЛИХ З СУЧАСНОЮ БОЙОВОЮ ТРАВМОЮ КІНЦІВОК У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РІВНЯХ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
Гур`єв С. О.¹, Танасієнко П. В.¹, Ордатій А. В.², Марцинковський І. П.²
1 - ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України»;
2 - Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону МО України
Операція об’єднаних сил, що відбувається на сході України, значне збільшення кількості терористичних актів ставлять перед хірургами велику кількість питань про організацію та надання медичної допомоги постраждалим із бойовою травмою кінцівок. За даними Міністерства оборони України на кінець 2018 року в зоні Операція об’єднаних сил на Сході України вважалися загиблими більше 10 тисяч осіб. За період 2014-2018 роки було зареєстровано більше 22 тисяч поранених. Висока летальність, раньові ускладнення, тривалі терміни перебування в лікувальних установах, втрата працездатності та високий рівень інвалідизації визначають необхідність вдосконалення медичної допомоги постраждалих з бойовою травмою кінцівок на етапах медичної евакуації.
Медична допомога пораненим з мінно-вибуховою травмою кінцівок починається з базового етапу. Саме на цьому етапі передбачається надання першої медичної та долікарської медичної допомоги. Перша допомога надавалась у порядку само- і взаємодопомоги у 64,2% випадків, санінструктором - у 21,0% випадків, фельдшером - у 11,3% випадків і санітаром – 3,5% випадків. На другому рівні медичної допомоги постраждалим з мінно-вибуховою травмою передбачається надання кваліфікованої медичної допомоги, що може надаватись у військово-польових госпіталях, військових госпіталях та у районних лікарнях, що межують з лінією бойових дій. Найбільш частим оперативним втручанням, що проводилось постраждалим з мінно-вибуховою травмою на етапі кваліфікованої медичної допомоги була первинна хірургічна обробка рани, що становить більш, ніж третину всіх оперативних втручань. Також виконувались остеометалосинтез, накладання апарату зовнішньої фіксації, фасціотомія та ампутація кінцівок, що разом спостерігались у 29,5% випадків. Діагностичні оперативні втручання на органах грудної клітки та черевної порожнини проводились на приблизно одному кількісному рівні: 12,3% та 13,0% відповідно. На третьому рівні постраждалим з мінно-вибуховою травмою кінцівок виконується набір лікувально-діагностичних, хірургічних, реаніматологічних та реабілітаційних заходів, що направлені на остаточне лікування наслідків мінно-вибухової травми кінцівок. Найбільш часто проводились відстрочені оперативні втручання, що були виконані в 44,8% від усіх поранених. Набагато рідше на третьому рівні медичної допомоги виконувались планові операції, що були проведені в 9,6% випадків. У 11 випадках (9,6%) були проведені поєднані різні види первинних операцій. Невідкладні операції були виконані в 36,0% постраждалих. У структурі первинних оперативних втручань на четвертому рівні медичної допомоги серед постраждалих з мінно-вибуховою травмою кінцівок превалювали планові оперативні втручання, їх питома вага становила 82,3%. Питома вага відстрочених операцій становила 9,4% масиву, а питома вага термінових - 8,3%. Серед термінових операцій у 57,1% постраждалих була проведена лапаротомія при позаочеревиному пораненні прямої кишки, а у 42,9% - торакотомія при згорнутому гемотораксі
Сформована система клініко-організаційних та діагностично-лікувальних заходів у поранених на основі застосування власної розробленої системи оцінки тяжкості травми та стану пораненого на етапах надання медичної допомоги, що дозволила покращити результати лікування на 6,8%, знизити інвалідність на 7,7% та зменшити смертність на 5,2%.