Місце блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу у лікуванні постраждалих з переломами плечової кістки
Калашніков А. В.1, Ставінський Ю. О.1, Коваленко С. В.2 - 1 ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ; 2 Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця
Електронна версія
Журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу"
Номер № 1-2 (15-16) 2019
З люб'язної згоди президента ВГО "Українська асоціація травматології та остеосинтезу" і головного редактора щоквартального науково-практичного журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу" проф. Калашнікова Андрія Валерійовича.
2019.jpg)
Науково-практична конференція з міжнародною участю
«Актуальні питання травматології та остеосинтезу»
18 – 19 квітня 2019 р. м. Вінниця
Матеріали конференції (тези)
616.717.4-001.5-089.227.84
МІСЦЕ БЛОКУЮЧОГО ІНТРАМЕДУЛЯРНОГО ОСТЕОСИНТЕЗУ В ЛІКУВАННІ ПОСТРАЖДАЛИХ З ПЕРЕЛОМАМИ ПЛЕЧОВОЇ КІСТКИ
Калашніков А. В.1, Ставінський Ю. О.1, Коваленко С. В.2
1 - ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ;
2 - Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця
Вступ. Ушкодження плечової кістки є доволі частою травмою скелета людини: переломи плеча складають 17 % від переломів усіх локалізацій, причому в 35 % вони є діафізарними. Більшість діафізарних переломів успішно лікуються консервативно, однак в 20-30% випадків виникає потреба в хірургічному втручанні.
Мета. На основі розробки диференційованого підходу до застосування БІОС покращити ефективність лікування хворих із переломами плечової кістки.
Матеріали і методи. У роботі проаналізовані дані відносно лікування 129 хворих із діафізарними переломами плечової кістки та їх наслідками. Хворі були
розподілені на 2 групи в залежності від методу лікування. У дослідну групу ввійшли 52 хворих віком від 18 до 73 років із переломами діафізу плечової кістки та їх наслідками.
Методики фіксації уламків при первинному остеосинтезі були наступними: накістковий остеосинтез пластинами був застосований у 12 хворих (80 %); остеосинтез апаратами зовнішньої фіксації у 3 хворих (20 %). У 3 пацієнтів були наявні переломи металевих накісткових конструкцій для остеосинтезу. Усім хворим був виконаний БІОС плечової кістки блокуючими канюльованими стержнями «CHARFIX».
У контрольну групу віднесено 77 хворих віком від 19 до 78 років із переломами діафізу плечової кістки та їх наслідками. Усім хворим контрольної групи було проведено лікування - остеосинтез пластинами.
Результати та їх обговорення. Результати лікування простежені в терміни від 6 до 24 місяців після оперативного втручання. Оцінка зроблена за результатами клінічного, рентгенологічного та функціонального дослідження з використанням бальної системи. У 50 хворих зрощення наступило в період від 2 до 4 міс, що у середньому складає (M±m) 2,87 ± 0,061 міс.
Аналіз результатів лікування хворих вивчено у 49 (94,23 %) постраждалих. Добрі та задовільні результати отримано у 29 (55,77 %) та 20 (38,46 %) відповідно. Незадовільний результат лікування відзначено в трьох випадках лікування хворих із несправжнім суглобом плечової кістки.
У порівняльну (контрольну) групу віднесено 77 хворих віком від 19 до 78 років із переломами діафізу плечової кістки та їх наслідками. Методом лікування хворих контрольної групи був МОС пластиною. У хворих контрольної групи добрі результати отримані в 19 (24,68 %) хворих, задовільні − у 52 хворих (67,53 %), незадовільні – у 6 хворих (7,79 %).
Зрощення наступило в усіх хворих період від 2 до 5 міс, що в середньому складає (M±m) 3,18 ± 0,07 міс. Ускладнення: у 66 хворих ускладнень не відмічено, у 11 виникла нейропатія променевого нерву.
Висновки
1. При проведені порівняльного аналізу ефективності лікування хворих із застосуванням БІОС та традиційного остеосинтезу плечової кістки пластиною DCP відмічається достовірне збільшення (p <0,01) кількості добрих результатів лікування до 55,77%, (в порівнянні з 24,68 %), зменшення кількості незадовільних результатів з 7,99 % до 5,77 %), скорочення на 1,7±0,31 доби термінів перебування пацієнта в стаціонарі, скорочення терміну реабілітації на 3 ±0,42 тижнів.
