Наш досвід використання плазми збагаченої тромбоцитами для стимуляції репаративних процессів при ізольованому травматичному переломі грудного та поперекового відділу хребта при остеопорозі
Івченко Д. В., Мірошников В. В., Івахненко Д. С.,Труфанов І. І. - Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя
Електронна версія
Журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу"
Номер № 1-2 (15-16) 2019
З люб'язної згоди президента ВГО "Українська асоціація травматології та остеосинтезу" і головного редактора щоквартального науково-практичного журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу" проф. Калашнікова Андрія Валерійовича.
Науково-практична конференція з міжнародною участю
«Актуальні питання травматології та остеосинтезу»
18 – 19 квітня 2019 р. м. Вінниця
Матеріали конференції (тези)
УДК: 616.71-003.93.:577.95]:092 – 019.242
НАШ ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ПЛАЗМИ, ЗБАГАЧЕНОЇ ТРОМБОЦИТАМИ ДЛЯ СТИМУЛЯЦІЇ РЕПАРАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ ПРИ ІЗОЛЬОВАНОМУ ТРАВМАТИЧНОМУ ПЕРЕЛОМІ ГРУДНОГО ТА ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА ПРИ ОСТЕОПОРОЗІ
Івченко Д. В., Мірошников В. В., Івахненко Д. С.,Труфанов І. І.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя
Введення. Патологічні переломи хребта на фоні остеопорозу надзвичайно поширені в осіб старшої вікової групи.За статистикою ВООЗ, остеопороз поряд з інфарктом міокарда, онкологічними захворюваннями і раптовою смертю, є провідною причиною захворюваності та смертності дорослого населення.
Найчастішим ускладненням при остеопорозі є компресійні переломи хребців. За даними міжнародного дослідження EPOS, в Європі в осіб старше 50 років серед усіх переломів кісток на тлі остеопорозу переломи хребців становлять 48 % у чоловіків і 39 % у жінок. Тільки останнім часом, з появою нових малоінвазивних методів – вертебро- і кіфопластики – став широко використовуватися хірургічний спосіб лікування остеопоротичних переломів хребців. Використання біологічних препаратів на основі збагаченої тромбоцитами плазми показали свою ефективність у різних сферах медицини: стоматології, дерматології, у лікуванні спортивних травм.
Мета: оптимізація схем лікування хворих з компресійним переломом грудного та поперекового відділів хребта на фоні постменопаузального та сенильного остеопорозу, шляхом активізації репаративних процесів кісткової тканини застосуванням збагаченої тромбоцитами плазми.
Завдання. Проаналізовані результати лікування 40 пацієнтів з компресійними переломами грудного та поперекового відділу хребта. У залежності від вибраного методу лікування пацієнти були розподілені на 2 групи (20 пацієнтів у кожній).
Лікування всіх пацієнтів проводилось у відділенні травматології з ліжками політравми КУ «МКЛЕтаШМД» м. Запоріжжя.
Групи були визначені за віковим критерієм, індексом маси тіла, особливостями перебігу та рентгенологічними ознаками основного захворювання.
Проводили клінічне обстеження хворих, оцінювали особливості больового синдрому функціональної активності. З інструментальних методів обстеження викоРистовувались: рентгенографія, УЗ-обстеження, МРТ-дослідження, загально-лабораторне обстеження хворих. Обстеження пацієнтів проводили через 1,6 та 12 місяців. Для діагностики остеопорозу використовували метод двухенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (Dexa).
Першу групу склали 20 хворих з компресійними переломами тіл хребців на фоні постменопаузального або сенильного остеопорозу. в лікуванні яких застосовувались традиційні методи лікування. Друга група пацієнтів (20 чоловік) додатково до стандартних методів лікування викоРистовувалось збагачена тромбоцитами плазма – фактори росту в плазмі, отримані з власної крові пацієнта.
Для отримання збагаченої тромбоцитами плазми використовували пробірки Plasmolifting TM. У пацієнта набирають 10 мл. венозної крові в пробірку. Пробірку
поміщають у гніздо ротаторної центрифуги та центрифугують протягом 5 хв при 3000 об/хв. При використанні разом з антикоагулянтом плазму застосовують у строк до 4 год. з моменту взяття крові.
Результати. В обох групах дослідження після проведення лікування больовий синдром у спині значно регресував, що дозволило пацієнтам повернутись до звичного рівня фізичної активності. При оцінці якості життя в обох групах хворих після операції визначалось збільшення параметрів рухомості та зменшення болю та дискомфорту.
При порівняння результатів лікування 2-х груп, виявили що використання плазми збагаченої тромбоцитами у віддаленому післяопераційному періоді (12 мес.) позитивні результати лікування спостерігались у 95% випадків, а задовільні та негативні – менше 5%. При використанні традиційних методів фіксації хребта та вертебропластики дозволило досягти позитивних результатів лише в 63%.
Висновки. Терапія плазмою, збагаченою тромбоцитами, є перспективною сферою травматології та ортопедії і заслуговує подальшого дослідження та спостереження.
Використання плазми, забагаченої тромбоцитами, з ціллю стимуляції остеоіндуктивних процесів дає можливість імовірно покращити результати лікування при компресійних переломах грудного та поперекового відділу хребта на фоні остеопорозу.