Наш підхід до ендопротезування колінних суглобів у хворих на гонартроз
Калашніков А. В., Осадчук Т. І. - ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, м. Київ
Електронна версія
Журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу"
Номер № 1-2 (15-16) 2019
З люб'язної згоди президента ВГО "Українська асоціація травматології та остеосинтезу" і головного редактора щоквартального науково-практичного журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу" проф. Калашнікова Андрія Валерійовича.
2019.jpg)
Науково-практична конференція з міжнародною участю
«Актуальні питання травматології та остеосинтезу»
18 – 19 квітня 2019 р. м. Вінниця
Матеріали конференції (тези)
УДК 616.728.3 – 007.2 – 089.15
НАШ ПІДХІД ДО ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КОЛІННИХ СУГЛОБІВ У ХВОРИХ НА ГОНАРТРОЗ
Калашніков А. В., Осадчук Т. І.
ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ
Вступ. Деформуючий артроз є однією з актуальних і складних проблем сучасної ортопедії. на пізніх стадіях захворювання, коли наростають больовий синдром і обмеження рухів, значне місце в лікуванні гонартрозу займає ендопротезування колінних суглобів.
Мета дослідження: Розробити диференційний підхід до ендопротезування колінних суглобів, залежно від тяжкості ураження суглоба, у хворих на гонартроз.
Матеріали та методи: у період з 2010 по 2015рр. нами були простежені віддалені результати 324 операцій ендопротезування колінного суглоба у пацієнтів на гонартроз, віком 62±14 років, з них жінки склали 82,5%, чоловіки – 17,5%. Клінічно хворі скаржились на біль постійного характера в ділянці колінного суглоба, яка посилювалась при физичному навантажені. Більшисть пацієнти мали згинальну контрактуру колінного суглоба: 0-0-90±15. У 204 випадках спостерігали варусну, і у 21 випадку вальгусну деформацію колінного суглоба.
При визначенні вибору виду ендопротеза у хворих на гонартроз ми враховували наступні ознаки: R-графічна стадія остеоартрозу, вік пацієнта, наявність асептичного некрозу одного з виростків стегнової кістки, величина дефекта кісткової тканини медіального або латерального виростка великогомілкової кістки, величина згинальної контрактури, наявність сагітальної нестабільності, наявнісь повної неспроможності бокових стабілізаторів колінного суглоба.
У 17 хворих віком до 60 років, з остеоартрозом колінного суглоба ІІ - ІІІ стадії з наявністю асептичного некрозу медіального виростку стегнової кістки, виконано унікондилярне ендопротезування. У 183 пацієнтів на гонартроз IV стадії, в яких згинальна контрактура в колінному суглобі не перевищувала 10 градусів, ми виконували тотальне ендопротезування зі збереженням задньої хрестоподібної зв’язки. При наявності згинальної контрактури в колінному суглобі більше 10 градусів або наявності сагітальної нестабільності, у 113 випадках імплантували ендопротез без збереження задньої хрестоподібної зв’язки. При наявності дефекту медіального або латерального виростка великогомілкової кістки більше 10 мм у 7 хворих застосовували кісткову пластику та імплантували ендопротез з тібіальним подовжувачем. У 4 пацієнтів на гонартроз, зі значним пошкодженням зв’язкового апарату колінного суглоба: наявність повної неспроможності бокових стабілізаторів, рекомендоване тотальне ендопротезування цільнозв’язаним ендопротезом.
Результати та їх обговорення. Прооперовані хворі спостерігались від 1 до 5 років після оперативного втручання.
Добрі результати отримані в 65% (197 чол.) ендопротезувань. Пацієнти почували себе добре, не відчували болю, не накульгували, об’єм рухів відновлено в межах норми, деформація суглоба відсутня, вісь кінцівки правильна, суглоб стабільний. Рентгенологічно - положення компонентів ендопротезу правильне, ознак нестабільності не виявлено. Задовільні результати отримані в 35% (106 чол.), пацієнти почували себе добре, не відчували болю, зберігалось помірне накульгування, обмеження об’єму рухів не більше 800, деформація суглоба відсутня, вісь кінцівки правильна, суглоб стабільний. Рентгенологічно - положення компонентів ендопротезу правильне, ознак нестабільності не виявлено. Незадовільних результатів не отримано.
Висновки. Розробленний диференційний підхід до ендопротезування колінних суглобів у хворих на гонартроз дозволив отримати 99 % позитивних результатів.
