Травматологія і Фармакологія

Помилки та ускладнення при лікуванні переломів кісточок гомілки

Калашніков А. В., Літун Ю. М. - ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, м. Київ


Електронна версія
Журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу"
Номер № 1-2 (15-16) 2019

З люб'язної згоди президента ВГО "Українська асоціація травматології та остеосинтезу" і головного редактора щоквартального науково-практичного журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу" проф. Калашнікова Андрія Валерійовича.

Науково-практична конференція з міжнародною участю

«Актуальні питання травматології та остеосинтезу»

18 – 19 квітня 2019 р. м. Вінниця
Матеріали конференції (тези)

УДК: 616.718.6/6–001.5–089

ПОМИЛКИ ТА УСКЛАДНЕННЯ ПРИ ЛІКУВАННІ ПЕРЕЛОМІВ КІСТОЧОК ГОМІЛКИ

Калашніков А. В., Літун Ю. М.

ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, м. Київ

Вступ. Переломи кісточок гомілки, за даними різних авторів, складають 16 – 24% від всіх травм опорно-рухової системи, у структурі переломів кісток гомілки їх частка складає 40 – 60%, при чому переломи кісточок у переважній більшості випадків поєднані з ушкодженням зв’язкового апарату, вивихами та підвивихами стопи. Особливо важко досягнути добрих результатів, коли переломи виникають на фоні остеопорозу, трофічних розладів кінцівки, обумовлених супутньою патологією або супроводжуються мʼякотканинними ушкодженнями.

Для отримання оптимальних результатів лікування при переломах кісточок важливо досягнути анатомічної репозиції уламків, стабільної фіксації на термін, необхідний для консолідації та проводити ранню функціональну реабілітацію.

Мета роботи. Покращити результати лікування пацієнтів з переломами кісточок гомілки шляхом вивчення помилок та шляхів їх профілактики.

Матеріали і методи. Результати лікування вивчено в 173 пацієнтів з переломами кісточок, що знаходились на стаціонарному лікуванні у період з 2012 по 2017 роки. Пацієнтів чоловічої статі було 76 (43,9%), жіночої – 97 (56,1%), середній вік склав 48±3 років. При аналізі типу перелому використовували класифікацію АО/ASIF. Пацієнтам проводилось клінічні, рентгенологічні, загальнолабораторні та функціональні методи обстеження. Функціональні результати лікування оцінювали за AOFAS Clinical Rating System Ankle-Hindfoot Scale (100 points total).

Спостереження здійснювали в ранній післяопераційний період та через 3 місяці стаціонарного та амбулаторного лікування – найближчі результати (12 тижнів); через 6 і 12 місяців – віддалені результати (26 та 52 тижнів). За вищевказаною шкалою оцінювали суб’єктивні та об’єктивні критерії: біль, ходьба, об’єм рухів, стабільність НГС та функціональні можливості. Відмінний результат відповідав 96 – 100 балам, добрий – 91 – 95, задовільний – 81 – 90, незадовільний – менше 80 балів.

Результати та їх обговорення. Встановлено, що переломи кісточок є характерними для найбільш працездатного віку (31-50 років). Щодо типу ушкодження, то превелювали переломи типу 44 В за АО. Консолідацію переломів було досягнуто в усіх 173 пацієнтів (100%, n=173), середній термін зрощення склав 5,8±2,5 тижнів. Відмінні та добрі результати загалом відмічали в 2/3 пацієнтів, які покращувалися з плином часу. Задовільні результати в ранньому післяопераційному періоді зареєстровано в 39 (22,5 %) пацієнтів. У пізньому післяопераційному періоді ці значення пропорційно зменшувалися. Так при комплексному огляді через 1 рік цей показник зменшився до 27 (15,6 %).

Ускладнення при лікуванні переломів та пошкоджень НГС, що було відмічено, як незадовільні результати, склали 13,9 % (24 пацієнтів). Серед чинників, які призвели до негативних результатів лікування – некроз мʼяких тканин в ділянці післяопераційних ран – у 12 пацієнтів, що були в подальшому загоєні вторинним натягом. У шести випадках на контрольних рентгенограмах виявлено підзвих стопи, що потребувало повторного оперативного втручання. Нестабільна фіксація уламків, яка потребувала довготривалої зовнішньої іммобілізації і як наслідок - розвиток важких контрактур суглоба - 4. Технічна помилка хірурга - введення металофіксаторів безпосередньо в порожнину суглоба - 2.

Висновки

1. Ускладнення, що призвели до негативних результатів лікування переломів кісточок гомілки визначено в 13,9 % постраждалих, що свідчить про актуальність даної проблеми.

2. Найчастішими ускладненнями є некроз мʼяких тканин у ділянці післяопераційних ран, розвиток контрактур та швидкого прогресування післятравматичного остеоартрозу.

3. Оперативне лікування повинно забезпечувати анатомічну репозицію із стабільною фіксацією уламків, раннє відновлювальне лікування та попереджати цілий ряд ускладнень, які призводять до негативних результатів лікування.


Інші матеріали

Партнери проекту

Клініки, відділення, лабораторії, санаторно-курортні комплекси, що беруть активну участь у проекті і є нашими партнерами

Відділ Діагностики ДУ «ІТО НАМНУ»
Діагностика

Сучасне обладнання. Європейська якість. Щорічно проходять обстеження більше 10000 пацієнтів, виконується більше 15000 досліджень.

Відділення захворювань суглобів у дорослих ДУ «ІТО НАМНУ»
Лікування травм і захворювань суглобів

Артроскопія, ендопротезування, остеосинтез

Клініка реабілітації ДУ «ІТО НАМНУ»
Реабілітація

Консервативне лікування ортопедичних захворювань та повний комплекс фізичної реабілітації

ChM – ХМ Київ
ChM – Ваш надійний партнер

Поставка виробів медичного призначення, інструментів та імплантів для Ортопедії, Травматології, Нейрохірургії, Хірургії

Відділення реабілітації хворих після травм та операцій опорно-рухового апарату КС «Жовтень»
Профільний санаторій

Реабілітація хворих після операцій опорно-рухового апарату

SPINEX
Центр сучасної хірургії

клініка повного циклу, створена з урахуванням успішного досвіду світової медицини