Профілактика інфекції області хірургічного втручання в травматології та ортопедії

Соловйов І.О., Рушай А.К. - Науково-дослідний інститут травматології і ортопедії Донецького національного медичного університету, м. Лиман

Електронна версія
Журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу"
Номер № 1-2 (15-16) 2019

З люб'язної згоди президента ВГО "Українська асоціація травматології та остеосинтезу" і головного редактора щоквартального науково-практичного журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу" проф. Калашнікова Андрія Валерійовича.

Науково-практична конференція з міжнародною участю

«Актуальні питання травматології та остеосинтезу»

18 – 19 квітня 2019 р. м. Вінниця
Матеріали конференції (тези)

УДК 616.34–089.84: 616–005.

ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЇ ОБЛАСТІ ХІРУРГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ В ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ

Соловйов І.О., Рушай А.К.
Науково-дослідний інститут травматології і ортопедії Донецького національного медичного університету, м. Лиман

Ключові слова: септичні ускладнення, профілактика.

Актуальність. Незважаючи на досягнення травматології та ортопедії, результати лікування постраждалих від травм і з ортопедичними захворюваннями виявляються незадовільними; однією з причин є велика кількість гнійних післяоперційних ускладнень.

Мета роботи. Покращити результати хірургічного лікування хворих травматолого-ортопедичного профілю на основі комплексної профілактики інфекційних ускладнень.

Завдання. Визначити заходи з профілактики інфікування під час втручання. Сформулювати напрямки місцевої та загальної терапії. Оцінити ефективність запропонованих заходів.

Матеріали. Проведений аналіз результатів 500 оперативних втручань. Тривалість доопераційного періоду мінімізували.

Під час ортопедичного втручання використовували антимікробні плівки Ioban™3М.

Операційне поле відокремлювалося одноразовим нетканим покриттям.

З метою зниження мікробної забрудненості повітря операційної використовувалося його кондиціонування і створенням ламінарних потоків «центральної зони» - області операційного втручання.

Техніка втручання була максимально атравматичною, з мінімальним скелетуванням кісток. Гемостаз був надійним. З цією ж метою перед втручанням вводилася транексамова кислота. Вона застосовувалася з низькомолекулярним гепарином цибором (профілактика тромбозів з можливістю післяопераційного старту). Використовувався активний дренаж впродовж 24 годин. Антибіотикопрофілактика здійснювалася введенням препаратів перед втручанням і продовжувалася впродовж першої доби.

У випадках проведення занурювального остеосинтезу (420) та ендопротезування кульшового (120) та колінного суглобів (20) гнійних ускладнень не спостерігалося.

Серед 500 втручань лише у 7 випадках (1,4%) мали місто ускладнення запального характеру в ургентних травматологічних постраждалих з підвищеним ризиком їх розвитку (з порушеннями обміну –цукровий діабет та ожирінням; з ішемією кінцівок; після тяжких високоенергетичних травм).

Висновки. Отримані дані свідчать про високу ефективність проведених профілактичних заходів.

Застосування місцевих та загальних профілактичних заходів дозволило знизити септичні післяопераційні ускладнення до 1,4%.

Інші матеріали