Використання біокомпозиту та металоостеосинтезу при хірургічному лікуванні доброякісних і пухлиноподібних захворювань кісток
Бур’янов О. А., Проценко В. В., Абудейх Удай - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМНУ", Київ
Електронна версія
Журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу"
Номер № 1-2 (15-16) 2019
З люб'язної згоди президента ВГО "Українська асоціація травматології та остеосинтезу" і головного редактора щоквартального науково-практичного журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу" проф. Калашнікова Андрія Валерійовича.
2019.jpg)
Науково-практична конференція з міжнародною участю
«Актуальні питання травматології та остеосинтезу»
18 – 19 квітня 2019 р. м. Вінниця
Матеріали конференції (тези)
УДК 616.71-006.03-089:616.71-77:[615.465+667.637.4:620.193.8]
ВИКОРИСТАННЯ БІОКОМПОЗИТУ ТА МЕТАЛООСТЕОСИНТЕЗУ ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ДОБРОЯКІСНИХ І ПУХЛИНОПОДІБНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ КІСТОК
Бур’янов О. А.¹, Проценко В. В.², Абудейх Удай¹
1 Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,
2 ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМНУ", Київ
Вступ. Загальноприйнятий метод лікування доброякісних пухлин та пухлиноподібних захворювань кістки є хірургічний. При хірургічному лікуванні доброякісних пухлин та пухлиноподібних захворювань кістки утворюються дефекти кісток, які вимагають заміни. Для заміщення дефектів кістки використовують алотрансплантати, аутотрансплантати, кістковий цемент та інші синтетичні пластмаси. В ортопедії запропоновано безліч різноманітних біологічних трансплантатів, органічних і синтетичних неорганічних матеріалів для заміни залишкових дефектів кісток. Останнім часом активно вивчається склад і властивості нових біокомпозитних матеріалів на основі біоактивного скла. Ці матеріали проявляють набагато менше інтенсивну запальну реакцію і набагато кращі в порівнянні з гідроксиапатитом, так як вони мають більш ефективний остеостимулюючий фактор.
Мета дослідження. Показати ефективність остеопластичних операцій з використанням матеріалу на основі біоактивного скла після видалення доброякісних пухлин та пухлиноподібних захворювань кісток.
Матеріали та методи. За період з 2009 по 2019 роки в 32 пацієнтів проведено остеопластичні операції з використанням матеріалу на основі біологічно активного скла та додатково металоостеосинтезу при доброякісних пухлинах і пухлиноподібних захворюваннях кісток. Середній вік пацієнтів склав 28,6 років (від 10 до 47 років), чоловіків було 20 (62,5%), жінок - 12 (37,5%). Локалізація пухлини була наступною: плечова кістка - 10 (31,2%), стегнова кістка - 8 (25%), великогомілкова кістка - 7 (21,9%), променева кістка - 5 (15,6%), ліктьова кістка - 2 (6,3%). Морфологічно зустрічалися: гігантоклітинна пухлина кістки - 10 (31,2%), енхондрома - 7 (21,9%), аневризмальна кісткова кіста - 7 (21,9%), солітарна кісткова кіста - 6 (18,8%). хондробластома - 1 (3,1%), еозинофільна гранульома - 1 (3,1%). Матеріал на основі біоактивного скла являє собою багатофазний неорганічний матеріал, синтезований хімічним осадженням з парової фази і керамічної технологією. Фазовий склад матеріалу на основі біоактивного скла: біоактивні скло - 50-65 мас. %, гідроксиапатит - 14-17 мас. %, вітлокіт - 14-17 мас.%, воластоніт - 9,7 мас.%. Матеріал на основі біоактивного скла - це остеоіндуктивний і остеокондуктивний біоматеріал, який швидко інтегрується з кісткою, формує керамічний комплекс і протягом певного часу перетворюється в кістку. Хірургічне втручання проводилося в наступному обсязі: внутрішньокісткова резекція кістки, заміщення кісткового дефекту імплантатом на основі біоактивного скла у вигляді гранул або штифтів. Залежно від місця розташування і розміру кісткового дефекту додатково проводився накістковий металоостеосинтез різноманітними пластинами або інтрамедулярний остеосинтез блокуючими стрижнями для попередження переломів кісток у місці імплантації.
Отримані результати та їх обговорення. У результаті кістково-пластичних операцій з використанням пластичного матеріалу на основі біоактивного скла при доброякісних пухлинах і пухлиноподібних захворюваннях кісток, післяопераційні ускладнення спостерігалися в 1 (3,1%) пацієнта. Рецидиви доброякісних пухлин та пухлиноподібних захворювань кісток були виявлені в 5 (15,6%) пацієнтів. У зв'язку з рецидивами пухлини пацієнтам виконувалася повторна операція: видалення рецидиву пухлини і заміщення дефекту кістки матеріалом на основі біоактивного скла. У динаміці спостереження за допомогою рентгенівського контролю спостерігалася перебудова та заміна пластичного матеріалу новоствореною кістковою тканиною. Функція прооперованої кінцівки відновлювалася в середньому через 1,5-3 місяці.
Висновок. Використання матеріалу на основі біоактивного скла в якості пластичного матеріалу з застосуванням металоостеосинтезу має ряд переваг: зменшується час операції, відбувається стимуляція репаративного остеогенезу в кістці, що сприяє відновленню функції кінцівки і підвищенню якісті життя пацієнтів.
