Використання комбінованих кісткових імплантатів з ефектом стимуляції остеорегенерації в експерименті
Воронцов П. М., Нікольченко О. А., Гусак В. С., Сльота О. М., Середа О. С., Самойлова К. М. - Державна установа «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України», м. Харків
Електронна версія
Журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу"
Номер № 1-2 (15-16) 2019
З люб'язної згоди президента ВГО "Українська асоціація травматології та остеосинтезу" і головного редактора щоквартального науково-практичного журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу" проф. Калашнікова Андрія Валерійовича.
2019.jpg)
Науково-практична конференція з міжнародною участю
«Актуальні питання травматології та остеосинтезу»
18 – 19 квітня 2019 р. м. Вінниця
Матеріали конференції (тези)
УДК 616.71-089.843-092.9:(636.92)
ВИКОРИСТАННЯ КОМБІНОВАНИХ КІСТКОВИХ ІМПЛАНТАТІВ З ЕФЕКТОМ СТИМУЛЯЦІЇ ОСТЕОРЕГЕНЕРАЦІЇ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
Воронцов П. М., Нікольченко О. А., Гусак В. С., Сльота О. М., Середа О. С., Самойлова К. М.
Державна установа «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України», м. Харків
На сьогодні актуальним є вивчення механізмів репаративної регенерації та перебудови кісткових ало- та ксеноімплантатів, насичених тромбоцитарними факторами росту.
Мета роботи. Дослідити в експерименті на кролях метаболічні особливості перебігу остеорепарації за умов використання кісткових ало- та ксеноімплантатів, насичених аутологічними факторами росту.
Матеріал та методи. В експерименті були використані 20 кролів каліфорнійської породи, яким у проксимальному метафізі плечової кістки моделювали стандартний дірчастий дефект розміром 7×10 мм. Тварини були розподілені у двох групах залежно від виду використаного замісного матеріалу – попередньо оброблені кісткові фрагменти алогенного та ксеногенного походження (кістка свині). Обробка кісток була виконана за розробленими в ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України» технічними умовами та запатентованим оригінальним способом виготовлення біоматеріалу «ОМС»®, «ОМС-А»® з кісткової тканини. Перед імплантацією зразки ало- і ксенокістки насичували факторами росту, отриманими з сироватки аутологічної крові кролів-реципієнтів. Відбір крові здійснювали з вушної вени кроля.
Аналіз біохімічних та імунохімічних маркерів метаболізму кісткової тканини в сироватці крові проводили на строках 1, 7 та 21 доба після імплантації. Оцінювали вміст глікопротеїдів, хондроїтинсульфатів, активність лужної фосфатази (ЛФ) та концентрацію інтерлейкіну-1 (ІЛ-1) та інтерлейкіну-6 (ІЛ-6). В якості контролю використані показники цих маркерів у кролів перед операцією.
Результати. Встановлено, що впродовж досліджуваного періоду в разі використання алокісткового імплантата в тварин підвищується рівень ІЛ-6 (від 1,18 пг/мл перед операцією до 1,73 пг/мл на 21-шу добу після операції), а також активність лужної фосфатази (від 104,9 до 130,0 U/L, відповідно 1-ша та 21-ша доба), що свідчить про стимуляцію остеобластичної активності кісткової тканини. У кролів з ксеноімплантатами спостерігається підвищення рівня ІЛ-1 (від 2,58 до 2,74 пг/мл, відповідно 1-ша та 21-ша доба) та зниження активності лужної фосфатази (від 145,0 до 128,0 U/L, відповідно 1-ша та 21-ша доба), тобто активізуються імунозапальні реакції та гальмується процес регенерації кісткової тканини.
Висновки. Динаміка біохімічних маркерів та рівня прозапальних інтерлейкінів, виявлена в експерименті на кролях, свідчить про позитивний вплив алоімплантата, насиченого аутологічними факторами росту, на регенераторні процеси в кістковій тканині. У разі використання насиченого факторами росту ксенокісткового імплантата спостерігається активізація імунозапальних реакцій, які спричиняють гальмування репаративного остеогенезу.
