Рецидиви уродженої клишоногості у дітей: сучасні підходи до лікування та аналіз власного матеріалу

Єршов Д. В., Рокутов В. С., Кравченко В. В. - КЗ “ДСКМЦМД ім. проф М. Ф. Руднєва “ДОР” м. Дніпро

Електронна версія
Журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу"
Номер № 3-4 (13-14) 2018

З люб'язної згоди президента ВГО "Українська асоціація травматології та остеосинтезу" і головного редактора щоквартального науково-практичного журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу" проф. Калашнікова Андрія Валерійовича.

РЕЦИДИВИ УРОДЖЕНОЇ КЛИШОНОГОСТІ У ДІТЕЙ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ТА АНАЛІЗ ВЛАСНОГО МАТЕРІАЛУ

Єршов Д.В., Рокутов В.С., Кравченко В.В.

КЗ “ДСКМЦМД ім проф М.Ф. Руднєва “ДОР” м Дніпро

Актуальність проблеми. Рецидиви уродженої клишоногості (УК) є досить поширеними (до 48 %) незалежно від методу первинного лікування (консервативний метод Понсеті чи хірургічні методи). Рецидиви УК є неоднорідними, залежать від часу звернення та початку лікування, первинного метода лікування та етіологічних особливостей, а також часто супроводжуються інвалідизацією і необхідністю хірургічного лікування. Наслідком цього є необхідність створення диференційного підходу до лікування рецидивів у дітей.

Мета дослідження: провести аналіз рецидивів УК на власному матеріалі, обґрунтувати диференційний підхід до лікування рецидивів УК у дітей.

Матеріали та методи: За період 2017-2018 року на базі КЗ “ДСКМЦМД ім. проф. М.Ф. Руднєва“ ДОР” проведено лікування 14 дітей (22 стопи) із рецидивами УК (♀ -2;♂ - 11), середній вік — 3 р 2 міс (від 7 міс до 9 років). Середній термін спостереження склав 4 міс (від 3 до 14 міс). У зазначеній групі: у 12 дітей (18 стоп) виявлена ідіопатична УК, ще у 2 пацієнтів (4 стопи) – атипова УК. Всім пацієнтам проводили клінічне обстеження, визначення важкості деформацій УК за шкалою Pirani. Визначення важкості деформації виконували до лікування, після закінчення консервативного етапу корекції, через 6 тижнів після закінчення хірургічного етапу корекції. Перед лікуванням у пацієнтів старше 3 років виконували Ро дослідження стопи у 2 проекціях. Визначали прямий та латеральний таранно-п’ятковий кут. У 12 пацієнтів (92,3%) відмічений перший рецидив УК, ще у 1 пацієнта другий. У 5 пацієнтів первинне лікування проводилось хірургічним методом (задній або задньо-медіальний релізи), у 7 пацієнтів - методом Понсеті. Всім пацієнтам початкове лікування рецидивів УК виконано із застосуванням гіпсування за методом Понсеті. Після досягнення плато корекції при гіпсуванні, за необхідності переходили до диференційного хірургічного лікування для остаточної корекції резидуальних деформацій. Визначали ефективність кожного з етапів лікування (консервативного та хірургічного) шляхом оцінки та порівняння важкості деформації за шкалою Pirani. Визначали ускладнення. Для обробки даних використовували методи описової статистики, критерій t (p<0.05)

Результати. Проведення консервативного лікування за методом Понсеті для початкового лікування рецидивів УК, дозволило значно зменшити деформацію стопи (середня оцінка Pirani до лікування 4,5 бали (3 до 6 балів); після консервативного лікування за методом Понсеті - 2,5 бали (від 0,5 до 3,5 балів)(p<0.05). Середня кількість пов’язок до досягнення плато корекції — 5,5 (від 4 до 10). Для остаточної корекції деформації усім пацієнтам проводилось додаткове хірургічне втручання (перкутанна ахіллотомія, транспозиція сухожилка m. tibialis anterior на 3 клиноподібну кістку, селективні релізи (задній, задньо-медіальний). Проведене лікування дозволило значуще виправити деформацію стоп у всіх пацієнтів (середня оцінка Pirani через 6 тижнів після лікування - 1,5 (від 0,5 до 2,0) (p<0.05). Серед відмічених ускладнень: ранній рецидив деформації, через відмову профілактичного ортезування – 1 випадок; транспозиція сухожилка m. tibialis anterior на кубоподібну кістку – 1 випадок.

Висновки. Лікування рецидивів УК будь-якого віку та після будь-якого попереднього лікування має починатись із гіпсування за методом Понсеті. Це дозволяє значуще виправити деформацію стопи та зменшити необхідність проведення розширених травматичних хірургічних втручань.

Інші матеріали