Травматологія і Фармакологія

Роль республіканського центру ендопротезування суглобів у розробці та впровадженні методу в Україні

Гайко Г.В., Підгаєцький В.М., Торчинський В.П., Сулима О.М., Осадчук Т.І., Галузинський О.А. ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, м. Київ


Електронна версія
Український науково-практичний журнал
"Вісник ортопедії, травматології та протезування"
№ 1 (100) 2019

З люб'язної згоди головного редактора журналу "Вісник ортопедії, травматології та протезування" Директора ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, Заслуженого діяча науки і техніки, Лауреата Державної премії України, академіка НАМН України, професора Гайко Г. В. та засновників видання
ВГО “УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ОРТОПЕДІВ-ТРАВМАТОЛОГІВ”, ВГО “УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ СПОРТИВНОЇ ТРАВМАТОЛОГІЇ, ХІРУРГІЇ КОЛІНА ТА АРТРОСКОПІЇ”, ДУ “ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ НАМН УКРАЇНИ”

УДК [617-001+617.3]:061.62(477)(091)

РОЛЬ РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ЦЕНТРУ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ СУГЛОБІВ У РОЗРОБЦІ ТА ВПРОВАДЖЕННІ МЕТОДУ В УКРАЇНІ
Гайко Г.В., Підгаєцький В.М., Торчинський В.П., Сулима О.М., Осадчук Т.І., Галузинський О.А.
ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, м. Київ

Ера ендопротезування в Україні розпочалась наприкінці 60-х років минулого століття, коли вперше на території Української РСР були зроблені операції з тотального ендопротезування кульшового суглоба протезом Сіваша. Протезування було майже одночасно виконано в Харкові та Києві. У Київському інституті травматології та ортопедії операцію ендопротезування кульшового суглоба в 1969 р. успішно виконав кандидат медичних наук К.І. Катонін.

До початку 90-х років минулого століття ендопротезування кульшового суглоба здійснювалось епізодично (2-3 операції на рік), як правило, при переломах шийки стегнової кістки із застосуванням протезів спочатку Воронцова, Вірабова, Мура. Ендопротезування ж колінного суглоба в цей період не виконувалось взагалі. Суттєве впровадження ендопротезування в Україні почалося з 1992 р., коли відбулося засідання РПК у Львові, де професор О.Є. Лоскутов доповів “Про стан та перспективи розвитку першого артрологічного центру в Дніпропетровську”. У 1994 р. Головний ортопед-травматолог України професор Г.В. Гайко доповів “Про стан та перспективи розвитку ендопротезування суглобів в Україні” на засіданні Вченої медичної ради МОЗ України, де було ухвалені наступні рішення:

1) на базі УкрНДІТО організувати Республіканський центр ендопротезування суглобів;

2) розробити державну програму розвитку ендопротезування.

У 1995 р. на базі клініки травматології та ортопедії дорослих було створено Республіканський центр ендопротезування cyглобів, керівником якого було призначено професора O.I. Рибачука. Активний розвиток ендопротезування кульшового та колінного суглобів в Україні пов’язаний саме з іменем останнього.

Завданням центру була і є координація та підвищення ефективності наукових досліджень з проблеми дегенеративно-дистрофічних уражень суглобів, покращення медичної допомоги хворим з патологією суглобів, розробки вітчизняних ендопротезів та інструментарію для їх імплантації, підготовка фахівців з ендопротезування суглобів. У той період були відкриті філії центру в містах Вінниця, Одеса, Хмельницький та регіональні відділення в інших обласних центрах правобережної України.

За запрошенням О.І. Рибачука американські ортопеди декілька разів були в Інституті, проводили показові операції, після чого протезування набувало широкого впровадження.

Д. м. н., професор Олег Іванович Рибачук

Д. м. н., професор Олег Іванович Рибачук

Показові операції американського ортопеда Марка Філіппона (Mark Philippon), 1995 р.

Показові операції американського ортопеда Марка Філіппона (Mark Philippon), 1995 р.

Найбільш тісний науково-практичний зв’язок з Республіканським центром ендопротезування має Вінницька філія центру, яка розпочала свою роботу 7 травня 1998 р. згідно з Наказом № 49-2. У 2018 р. виповнилось 20 років з моменту її організації, до святкування чого було приурочено конференцію. Керує філією д. м. н. В.М. Майко.

За 20 років роботи у Вінницькій філії виконано 4 768 операцій з ендопротезування суглобів, серед яких 3 181 – ендопротезування кульшового суглоба та 1 587 – колінного суглоба. Аналогічні регіональні центри функціонують на базі Інституту патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка НАМНУ, кафедри травматології та ортопедії Дніпропетровської державної медичної академії, Науково-дослідного інституту травматології та ортопедії Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

Відкриття центру у Львові Показові операції у Хмельницькому

Відкриття центру у Львові Показові операції у Хмельницькому

Особливо широкого впровадження в центрі метод ендопротезування кульшового суглоба набув після отримання гуманітарних 127 протезів Герчева (1991 р.) і 146 ендопротезів Вайтсайд (1992 р.) та інструментів для їх імплантації. Застосування цих ендопротезів дало можливість відпрацювати технологію ендопротезування, удосконалити доступи до кульшового суглоба, розробити систему реабілітації пацієнтів після протезування та оцінити результати. Завдяки цьому були поставлені на ноги сотні хворих.

У 1996 р. на апаратній нараді в МОЗ було затверджено тему “Удосконалити існуючі та розробити нові ендопротези”. Основним гальмом у розвитку цієї галузі на той час було вкрай недостатнє забезпечення хворих ендопротезами за державні кошти. Тому за участю професора O.I. Рибачука, Л.П. Кукурузи, В.П. Торчинського у співпраці з фірмою “ІНМЕД” та Інституту матеріалознавства НАН України було створено вітчизняний ендопротез кульшового суглоба УкрНДІТО (ІНМЕД), застосування якого впроваджувалося в лікувально-профілактичних закладах України.

Професор О.І. Рибачук був патріотом своєї справи та країни, абсолютно заслужено вважав ендопротез своїм дітищем і всіляко його пропагував. Проводив показові операції з його імплантації в Республіканському центрі та на виїзді, демонстрував результати протезування на всіх конференціях та з’їздах. Ендопротез ІНМЕД активно імплантувався лише за життя професора О.І. Рибачука. За період з 1994 по 2001 рік було імплантовано 750 ендопротезів ІНМЕД в Республіканському центрі протезування та близько 300 протезів за межами Інституту. Так, з погляду сьогоднішнього дня можна стверджувати, що ендопротез морально застарілий і має ряд серйозних недоліків (неякісний хірулен, пелюсткова чашка, відсутність покриття, титанова головка). Але, тим не менше, наявність вітчизняного доступного ендопротеза в період глибокої економічної кризи в країні дала можливість надати спеціалізовану ортопедичну допомогу категорії малозабезпечених пацієнтів, деякі з них користуються ендопротезом і до сьогодні.

Ендопротези кульшового суглоба ІНМЕД

Ендопротези кульшового суглоба ІНМЕД

Історія ендопротезування колінного суглоба в Україні розпочалась з 1996 року, коли О.І. Рибачук вперше імплантував ендопротез “AGC” фірми “Biomet”. До 2001 року в центрі ендопротезування колінного суглоба виконувалось лише із застосуванням цієї моделі протеза.

ендопротези інших фірм та конструкцій (зі збереженням та без збереження ЗХЗ)

Згодом на ринку України з’явились ендопротези інших фірм та конструкцій (зі збереженням та без збереження ЗХЗ), які дали можливість вибору для хірургів та пацієнтів.

У 2002 р. відділ ортопедії та травматології дорослих і Республіканський центр ендопротезування суглобів очолив заслужений діяч науки i техніки України, академік НАМН України, професор Г.В. Гайко. У цей період до центру приєднався відділ захворювання суглобів у дорослих (клініка № 3) під керівництвом д. м. н., професора С.І. Герасименка.

Під егідою Республіканського центру ендопротезування в 2003 р. у Львові було проведено першу монотематичну науково-практичну конференцію за міжнародною участю на тему “Тотальне і ревізійне ендопротезування великих суглобів”. На цій конференції вперше було порушено питання нестабільності компонентів ендопротеза кульшового суглоба та проблеми ревізійного протезування в Україні. Співробітниками центру з метою оцінки результатів протезування були також порушені питання розробки та впровадження українського реєстру ендопротезування суглобів. З цього часу нами було проведено багато конференцій, в тому числі і з міжнародною участю (Вінниця, 2005 р., Люблін (Польща), 2007 р., Дніпропетровськ, 2010 р., Замость (Польща), 2011 р., Львів, 2013 р., Київ, 2013 р., Буковель, 2015 р.), на яких проблема ревізійного протезування кульшового та колінного суглобів була головною.

Досвід співробітників центру та тісний зв’язок із закордонними колегами мав і має надзвичайно великий вплив на розвиток ендопротезування в Україні. Якщо прослідкувати за матеріалами цих конференцій, то можна виявити наступні тенденції. Так, якщо при первинному протезуванні кульшового суглоба до 2003 р. майже 50% протезів були цементного типу фіксації, то після 2003 р. частка цементних постійно зменшувалась, і на сьогодні вони займають лише близько 10%. Що стосується ревізійного протезування, то до 2005 р. операції виконувались без кісткової пластики із застосуванням цементних первинних протезів. Результати таких ревізій були катастрофічними, рецидив нестабільності наступав у термін до 5 років майже в усіх випадках. Тому сьогодні ревізійні втручання виконуються майже в усіх випадках із застосуванням первинних чи ревізійних систем з безцементним типом фіксації компонентів та кістковою пластикою дефектів.

Дещо схожа ситуація і з колінними суглобами. Якщо раніше ревізії виконувались первинними компонентами, а кісткові дефекти заливались цементом, то зараз ці втручання здійснюються ревізійними подовженими системами із застосуванням аугментів чи кісткової пластики. У відділі тривають наукові дослідження з проблеми дегенеративно-дистрофічних уражень суглобів, зокрема диспластичного коксартрозу у дорослих (В.П. Торчинський). У 2015 р. В.П. Торчинський прочитав 5 лекцій з особливостей ендопротезування при диспластичному коксартрозі у м. Йорк (Англія).

Розширюються i поглиблюються наукові poботи з проблеми первинного ендопротезування суглобів, зокрема, досліджуються результати первинного ендопротезування, виявляються причини i здійснюється рання діагностика асептичної нестабільності компонентів ендопротеза (О.М. Сулима, В.М. Підгаєцький), особливості ендопротезування при диспластичному коксартрозі (В.П. Торчинський), безцементне ендопротезування кульшового суглоба (В.М. Підгаєцький), диференційоване хірургічне лікування гонартрозу (T.I. Осадчук). Виконується також робота з удосконалення ревізійного ендопротезування кульшового суглоба, зокрема при асептичній та септичній нестабільності з кістковими дефектами кульшової западини та стегнової кістки (В.М. Підгаєцький, О.М. Сулима, Т.В. Нізалов, Р.А. Козак). Традиції центру ендопротезування з розробки вітчизняних ендопротезів не тільки не забуті, а й продовжуються сьогодні. Так, співробітниками відділу травматології та ортопедії дорослих (Г.В. Гайко, В.М. Підгаєцький, О.М. Сулима) разом з співробітниками Інституту електрозварювання iм. Є.О. Патона НАН України, інженерами ВАТ “Мотор Ciч” (к. т. н. В.І. Великий, О.М. Зеленюк, к. м. н. В.М. Чорний) створено сучасний безцементний ендопротез кульшового суглоба “ІТО-Мотор Ciч” для первинного та ревізійного ендопротезування з використанням нових матеріалів та технологій виготовлення.

Група спеціалістів, що займалась розробкою системи для первинного ендопротезування кульшового суглоба «ІТО – Мотор Січ»

Група спеціалістів, що займалась розробкою системи для первинного ендопротезування кульшового суглоба «ІТО – Мотор Січ»

На сьогодні проведено клінічні випробування даної системи для ендопротезування, здійснено Державну реєстрацію, налагоджено серійне виробництво та імплантовано по України вже близько 3 тисяч ендопротезів.

Крім того, спільно з інженерами ВАТ “Мотор Січ” співробітниками відділу ведеться робота з розробки вітчизняної системи для ревізійного ендопротезування колінного суглоба (Г.В. Гайко, В.М. Підгаєцький, О.М. Сулима).

Слід зазначити, що в Україні існує лише два науково-виробничих центри, де б велась науково обґрунтована робота з розробки та виробництва вітчизняних ендопротезів. Один такий центр працює під нашою егідою (Київ-Запоріжжя), а інший – в Дніпрі під керівництвом академіка НАМН України О.Є. Лоскутова.

За останніх 15 років в Україні ендопротезування виконується в усіх профільних відділеннях обласних і більшості міських лікарень, активно проводиться підготовка спеціалістів в т. ч. у провідних зарубіжних клініках. Співробітники центру є кураторами від Інституту у деяких областях України (д. м. н. В.П. Торчинський – Волинська область, д. м. н. М.В. Полулях – Чернігівська, к. м. н. В.М. Підгаєцький – Львівська, к. м. н. Т.І. Осадчук – Житомирська, к. м. н. О.М. Сулима – Івано-Франківська).

Компоненти ендопротеза “ІТО-Мотор Січ”, гамма-стерилізовані та герметично запаковані, що входять до системи для ревізійного ендопротезування кульшового суглоба “ІТО-Мотор Січ”

Компоненти ендопротеза “ІТО-Мотор Січ”, гамма-стерилізовані та герметично запаковані, що входять до системи для ревізійного ендопротезування кульшового суглоба “ІТО-Мотор Січ”

Ревізійний модульний стегновий компонент та ревізійний ацетабулярний компоненти “ІТО-Мотор Січ”

Ревізійний модульний стегновий компонент та ревізійний ацетабулярний компоненти “ІТО-Мотор Січ”

Одним із важливих здобутків Республіканського центру вважаємо відкриття в березні 2018 р. в ДУ “ІТО НАМН України” “Лабораторії медичного 3D-друку” (керівник – О.А. Галузинський, інженер – С.В. Бурбурська). Основний напрямок діяльності – 3D-моделювання з виготовленням пластикового прототипу кісток дійсних розмірів.

Методика є незамінною при передопераційній підготовці до ревізійного та складного ендопротезування кульшового та колінного суглобів: допомагає оцінити розміри кісткових дефектів, оптимально підібрати розміри імплантатів.

При внутрішньо-суглобових переломах та переломах кісток тазу пластиковий прототип дає можливість вибрати тип та розмір пластини, вигнути її, ніби виконати “операцію до операції”. В онкоортопедії імітаційна пластикова модель дозволяє розрахувати необхідний рівень резекції пухлини кістки. Існує можливість візуалізувати в прототипі судини після їх попереднього контрастування під час проведення КТ, що суттєво допомагає хірургу оцінити безпеку оперативного доступу.

Ескіз ревізійного ендопротеза колінного суглоба “ІТО-Мотор Січ”

Ескіз ревізійного ендопротеза колінного суглоба “ІТО-Мотор Січ”

Пластикові моделі напівтазу пацієнта, що потребує ревізійної заміни ацетабулярного компонента ендопротеза кульшового суглоба

Пластикові моделі напівтазу пацієнта, що потребує ревізійної заміни ацетабулярного компонента ендопротеза кульшового суглоба

Пластикові моделі напівтазу пацієнта з візуалізацією судин

Пластикові моделі напівтазу пацієнта з візуалізацією судин

Лабораторія медичного 3D-друку має всі необхідні інженерні потужності для проектування індивідуальних (кастомних) ендопротезів та аугментів, навігаційних систем з фотополімерних біосумісних смол. Разом з кафедрою динаміки і міцності машин та опору матеріалів НТУУ “Київський політехнічний інститут ім. І.М. Сікорського” проводяться нативні експерименти з визначення механічних властивостей кісток з метою обґрунтованої заміни натурних об’єктів для досліджень функціональної надійності засобів остеосинтезу на анатомічні об’єкти, виготовлені з синтетичних матеріалів методом 3D-друку.

Завдяки тісній співпраці з обласними спеціалістами ведеться просвітницька робота, проводяться сумісні дні ортопеда, регіональні конференції, консультативна та лікувальна робота. Спеціалісти центру проводять виїзні консультації та на місцях оперують тяжких пацієнтів. А особливо складні випадки протезування (ревізії) госпіталізуються та оперуються в умовах Інституту. Що стосується безпосередньо хірургічної роботи Республіканського центру ендопротезування суглобів, то за період з 2005 по 2018 рік було виконано наступні оперативні втручання: первинне ендопротезування кульшового суглоба – 6 892; ревізійне протезування кульшового суглоба – 574 (8,3%); первинне ендопротезування колінного суглоба – 1 727; ревізійне протезування колінного суглоба – 223 (12,9%); первинне ТЕП плечового суглоба – 159; первинне ТЕП ліктьового суглоба – 60.

Якщо коротко зупинитись на ускладненнях ендопротезування кульшового та колінного суглобів по від- ділу, то можна з гордістю зазначити, що наші показники відповідають таким показникам провідних світових клінік.

За останніх 10 років було виявлено наступні ускладнення ендопротезування кульшового суглоба:

  • асептична нестабільність компонентів – 5,1% (літер. 7-30%);
  • вивихи головки ендопротеза – 1,3% (літер. 0,5- 4,8%);
  • параартикулярна гетеротопічна осифікація – 1,0% (літер. 5-15%);
  • перипротезні переломи стегнової кістки – 0,8% (літер. 0,4-4%);
  • інфекційні ускладнення – 1,8% (літер. 0,9-10%) [1, 2, 3, 4].

Ускладнення ендопротезування колінного суглоба:

  • асептична нестабільність компонентів – 11,6% (літер. 2-15%);
  • септична нестабільність – 3,1% (літер. 3,5-6%) [5, 6, 7].

На завершення слід зауважити, що Республіканський центр ендопротезування суглобів є провідним в Україні науково-практичним центром, який і сьогодні виконує науково-методичну та координаційну функцію і на базі якого проводяться сучасні наукові дослідження.

Незважаючи на успіхи ендопротезування в Україні, на наш погляд, існує ще низка проблемних питань, що потребують вирішення на державному рівні:

  • нерозв’язаною залишається проблема державного забезпечення вітчизняними ендопротезами категорії соціально незахищених хворих;
  • з метою контролю якості протезування, визначення потреби в ендопротезах вважаємо за необхідне запровадження загальнодержавного реєстру профільних пацієнтів;
  • існує потреба в запровадженні державних стандартів якості лікування та клінічних протоколів, що значно зменшить кількість ускладнень внаслідок порушення передопераційного планування та техніки імплантації;
  • при тяжкій патології ендопротезування суглобів повинно виконуватись виключно в атестованих та сертифікованих державою центрах з високим рівнем підготовки хірургів.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів під час підготовки статті.

Література

  1. 1.Labek G. Revision rates after total joint replacement: cumulative results from worldwide joint register datasets / G. Labek, M. Thaler, W. Janda, M. Agreiter, B. Stockl // J. Bone Joint Surg. Br. – 2011. – Vol. 93 (3). – P. 293–297.
  2. 2. Martin J.R. Complex primary total knee arthroplasty: long-term outcomes / J.R. Martin, T.R. Beahrs, C.R. Stuhlman, R.T. Trousdale // JBJS. – 2016. – Vol. 98, Issue 17. – P. 1459–1470.
  3. 3. Nakata K. A clinical comparative study of the direct anterior with mini-posterior approach: two consecutive series / K. Nakata, M. Nishikawa, K. Yamamoto [et al.] // J. Arthr oplasty. – 2009. – Vol. 24. – P. 698–704.
  4. 4. Bedard N.A. Analysis of outcomes following total hip arthroplasty: do all databases produce similar findings / N.A. Bedard, A.J. Pugely, M.A. McHugh [et al.] // [Electro nic resource]. – Regime of access: online.boneandjoint.org.uk.
  5. 5. Schiavone Panni A. L ong-term follow-up of a non-randomised prospective cohort of one hundred and ninety two total knee arthroplasties using the NexGen implant / A. Schiavone Panni, F. Falez, R. D’Apolito [et al.] // Int. Ort hop. – 2017. – Vol. 41 (6). – P. 1155–1162.
  6. 6. Valkering K.P. Effec t of rotational alignment on outcome of total knee arthroplasty / K.P. Valkering, S.J. Breugem, M.P. van den Bekerom [et al.] // Acta Ort hop. – 2015. – Vol. 86 (4). – P. 432–439.
  7. 7. Leta T.H. Outcomes o f unicompartmental knee arthroplasty after aseptic revision to total knee arthroplasty: A comparative study of 768 TKAs and 578 UKAs revised to TKAs from the Norwegian arthroplasty register (1994 to 2011) / T.H. Leta, S.H.L. Lygre, A. Skredderstuen [et al.] // JBJS. – 2016. – Vol. 9, Issue 6. – P. 431–440.

Інші матеріали

Партнери проекту

Клініки, відділення, лабораторії, санаторно-курортні комплекси, що беруть активну участь у проекті і є нашими партнерами

Відділ Діагностики ДУ «ІТО НАМНУ»
Діагностика

Сучасне обладнання. Європейська якість. Щорічно проходять обстеження більше 10000 пацієнтів, виконується більше 15000 досліджень.

Відділення захворювань суглобів у дорослих ДУ «ІТО НАМНУ»
Лікування травм і захворювань суглобів

Артроскопія, ендопротезування, остеосинтез

Клініка реабілітації ДУ «ІТО НАМНУ»
Реабілітація

Консервативне лікування ортопедичних захворювань та повний комплекс фізичної реабілітації

ChM – ХМ Київ
ChM – Ваш надійний партнер

Поставка виробів медичного призначення, інструментів та імплантів для Ортопедії, Травматології, Нейрохірургії, Хірургії

Відділення реабілітації хворих після травм та операцій опорно-рухового апарату КС «Жовтень»
Профільний санаторій

Реабілітація хворих після операцій опорно-рухового апарату

SPINEX
Центр сучасної хірургії

клініка повного циклу, створена з урахуванням успішного досвіду світової медицини