Травматологія і Фармакологія

Ультразвукова діагностика м’язової кривошиї у немовлят

Гайко О.Г., Лучко Р.В., Климчук Л.І. - ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, м. Київ


Електронна версія фахових видань

Український науково-практичний журнал
"Вісник ортопедії, травматології та протезування"
№ 4 (99) 2018

З люб'язної згоди головного редактора журналу "Вісник ортопедії, травматології та протезування" Директора ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, Заслуженого діяча науки і техніки, Лауреата Державної премії України, академіка НАМН України, професора Гайко Г. В. та засновників видання
ВГО “УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ОРТОПЕДІВ-ТРАВМАТОЛОГІВ”, ВГО “УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ СПОРТИВНОЇ ТРАВМАТОЛОГІЇ, ХІРУРГІЇ КОЛІНА ТА АРТРОСКОПІЇ”, ДУ “ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ НАМН УКРАЇНИ”

УДК 616.743.1-009.12-073.48

УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА М’ЯЗОВОЇ КРИВОШИЇ У НЕМОВЛЯТ
Гайко О.Г., Лучко Р.В., Климчук Л.І.
ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, м. Київ

Резюме. Актуальність. Ультразвукове дослідження грудинно-ключично-соскоподібного м’яза (SCM) при м’язовій кривошиї в Україні вказане у стандартах діагностики і лікування як обов’язкове, проте відсутні опубліковані протоколи дослідження та їх результати.

Мета дослідження. Оптимізувати діагностику м’язової кривошиї у немовлят на основі вивчення ультразвукової семіотики грудинно-ключично-соскоподібного м’яза в нормі та при патології.

Матеріали і методи. Проведено ультразвукове обстеження грудинно-ключично-соскоподібного м’яза у 269 немовлят. Першу (контрольну) групу склали 214 клінічно здорових дітей, другу – 55 з ознаками м’язової кривошиї.

Результати. Вивчено можливості ультразвукового обстеження грудинно-ключично-соскоподібного м’яза у немовлят, встановлено сонографічні критерії в нормі та при патології. На основі отриманих ультразвукових даних запропонована класифікація ступеня уражень грудинно-ключично-соскоподібного м’яза у дітей.

Ключові слова: ультразвукова діагностика, м’язова кривошия, плагіоцефалія, немовлята, діти.

Вступ

Під синдромом кривошиї розуміють деформацію шиї та порушення уставлення голови в тому чи іншому положенні, що відрізняється від фізіологічного. Терміном кривошия (лат. “torticollis” походить від “tortus” – “звивистий”, “collum” – “шия”) окреслюють різні стани за етіопатогенезом (вроджені та набуті: кісткова, м’язова, неврогенна, компенсаторні та інші).

М’язова кривошия у немовлят стоїть на другому місці за частотою (0,4-2%) після вродженого вивиху стегна [1]. Клінічно синдром м’язової кривошиї характеризується вкороченням одного з грудинно-ключично-соскоподібного м’язів (musculus sternocleidomastoideum – SCM) та його потовщенням, що супроводжується нахилом голови в сторону зміненого м’яза та поворотом в контрлатеральну сторону. Абсолютна більшість описів та публікацій обмежується діагностикою за клінічними ознаками та даними рентгенографії шийного відділу хребта. Труднощі обстеження зумовлені віком дитини та незрілістю ряду систем, зокрема кісткової. Виконання МРТ із метою діагностики м’язової кривошиї не вважається економічно доцільним та безпечним, оскільки повинно виконуватися під загальним знеболюванням [2]. Проведені останніми роками закордонні дослідження м’язової кривошиї базуються на виконанні ультразвукових досліджень SCM як на етапі діагностики, так і в процесі лікування [3-5], проте в більшості робіт відсутні порівняння з нормою та класифікація патологічних змін SCM за ступенем тяжкості ураження.

Дослідження грудинно-ключично-соскоподібного м’яза (SCM) в Україні вказані у протоколах як обов’язкові [6], проте ми не знайшли в доступній нам літературі опублікованих протоколів дослідження або наукові роботи, присвячені цьому питанню.

Мета роботи – оптимізувати діагностику м’язової кривошиї у немовлят на основі вивчення ультразвукової семіотики грудинно-ключично-соскоподібного м’яза в нормі та при патології. Матеріали і методи

Проведено ультразвукове обстеження SCM у 269 немовлят (новонароджених і дітей до року). Першу групу – контрольну – становили діти без ознак м’язової кривошиї – 214 пацієнтів (79,6%). Причиною звернення цих пацієнтів було профілактичне ультразвукове обстеження кульшових суглобів. У другій групі, що складалась із 55 немовлят (20,4%), були клінічні ознаки кривошиї – нахил голови в одну із сторін. Хлопчиків було 141, дівчат – 128; середній вік їх становив 5,5±2,5 місяців; найменший вік дитини – 10 днів. Обстеження м’яза SCM було виконано на апараті PHILIPS HD 11-XE з обох боків на всьому протязі від соскоподібного відростка до ключиці в 2-х проекціях. Дітям першої групи виконувалося одноразове обстеження, дітям другої групи виконували повторні обстеження для контролю в динаміці при наявності змін у м’язах. Обстеження немовлят ускладнене їхнім небажанням зберігати фіксовану позицію при проведенні процедури. Для стандартизації результатів дитину вкладали на спину поперек кушетки, мати сідала з протилежного від обстеження боку, повертала голову в свою сторону і притримувала її рукою, фіксуючи при цьому верхню частину голови (рис. 1). Потім виконували аналогічне обстеження з іншого боку.

Рис. 1. Обстеження дитини

Рис. 1. Обстеження дитини

У протоколі вказували форму м’яза, його структуру, розміри м’яза (товщина в с/з м’язу в мм на поперечному зрізі), ехощільність м’яза (в умовних одиницях – у. о.); кількість ніжок, їх форму та структуру. При наявності патологічно зміненого осередку зазначали його локалізацію, розміри, структуру. Кількісний показник ехощільності оцінювали за розробленою методикою [7].

Результати та їх обговорення

У дітей контрольної групи в нормі грудинно-ключично-соскоподібний м’яз (SCM) при поздовжньому скануванні мав прямокутну форму з гомогенними гіпоехогенними пучками, розділеними множинними паралельними гіперехогенними сполучно-тканинними прошарками та оточеними гіперехогенною тонкою фасцією. При поперечному скануванні у в/з м’яз мав форму серповидного тонкого фіброзного тяжу, який в с/з набував каплеподібної або овальної форми (рис. 2), сполучно-тканинні перегородки виглядали як обмежені точкові вкраплення на загальному гіпоехогенному фоні, оточеному тонкою гіперехогенною фасцією; у н/з м’яз мав форму “вісімки” (рис. 3) і далі розходився на дві ніжки. Середнє значення поперечногорозміру м’яза в с/з становило 5,5±0,8 мм (залежало від віку та конституції), коефіцієнту асиметрії – 0,96±0,01.

Рис. 2. Варіанти нормального зображення м’яза SMN (тип. 1) при поперечному скануванні: а) каплевидна форма; б) овальна форма; в) поздовжній скан

а)

Рис. 2. Варіанти нормального зображення м’яза SMN (тип. 1) при поперечному скануванні: а) каплевидна форма; б) овальна форма; в) поздовжній скан

б)

Рис. 2. Варіанти нормального зображення м’яза SMN (тип. 1) при поперечному скануванні: а) каплевидна форма; б) овальна форма; в) поздовжній скан

в)

Рис. 2. Варіанти нормального зображення м’яза SMN (тип. 1) при поперечному скануванні: а) каплевидна форма; б) овальна форма; в) поздовжній скан

Рис. 3. Зображення м’яза SCM при поперечному скануванні в н/з – у вигляді “вісімки”

Рис. 3. Зображення м’яза SCM при поперечному скануванні в н/з – у вигляді “вісімки”

У частини дітей другої групи з клінічними ознаками кривошиї (23 випадки) виявлено локалізований осередок патологічних змін, що характеризувався зміною форми м’яза – потовщенням, переважно в медіальній частині та збільшенням його розмірів, іноді вдвічі, що супроводжувалося зміною структури в патологічній зоні (рис. 4).

Рис. 4. Зображення м’яза в с/з SCM у дитині віком 1,5 міс.: а) справа – норма; б) зліва – патологічний осередок (тип 3Б)

а) б)

Рис. 4. Зображення м’яза в с/з SCM у дитині віком 1,5 міс.: а) справа – норма; б) зліва – патологічний осередок (тип 3Б)

Структурні зміни патологічного осередку мали свої особливості в залежності від віку дитини: до 3-4 місяців – втрата структурного рисунку м’язових волокон, наявність осередку дрібнозернистої тканини без чіткої границі, гетерогенної ехогенності, після 6 місяців – ознаки підвищеної ехоге нності (фіброзних змін) (рис. 5). У цих дітей була встановлена істинна м’язова кривошия.

Рис. 5. Зображення м’яза у дитини віком 9 міс. після проведеного лікування – залишкові фіброзні зміни

Рис. 5. Зображення м’яза у дитини віком 9 міс. після проведеного лікування – залишкові фіброзні зміни

Також серед дітей цієї клінічної групи були виявлені немовлята з асиметрією форми та розмірів м’яза без наявності патологічного вогнища (7 випадків), у яких клінічно переважало потовщення м’яза без вираженої патологічної установки голови. Структура м’яза в таких випадках була типовою, але спостерігалося збільшення поперечних розмірів з одного боку (по всій ширині м’яза). У чотирьох із дітей в анамнезі було обвиття пуповиною.

В однієї дитини була встановлена вроджена аномалія – одностороння відсутність м’яза (аплазія SCM) при вираженій клініці кривошиї з боку наявного нормального м’яза.

В іншої частини дітей цієї групи (24 немовляти), що були направлені на обстеження з клінічними ознаками кривошиї (неправильне уставлення голови, асиметрія черепа), ультразвукові зміни в м’язах були відсутніми та їм було встановлено діагноз плагіоцефалія.

Окремо було виділено троє дітей з першої контрольної групи, у яких виявили атипове симетричне збільшення кількості ніжок до трьох – у них були відсутні клінічні ознаки кривошиї, тобто збільшення кількості ніжок SCM не впливало на виникнення кривошиї (рис. 6).

Рис. 2. Варіанти нормального зображення м’яза SMN (тип. 1) при поперечному скануванні: а) каплевидна форма; б) овальна форма; в) поздовжній скан

Рис. 6. Аномалія кількості ніжок SCM – три ніжки

Нами була запропонована класифікація порушень форми та структури м’яза при м’язовій кривошиї у немовлят (табл. 1).

Таблиця 1. Класифікація м’язової кривошиї за даними УЗД

Класифікація м’язової кривошиї за даними УЗД

У таблиці 2 представлено дані товщини та ехощільності SCM залежно від типу УЗ-змін м’яза.

Таблиця 2. Ультразвукові показники при різних типах SCM

Ультразвукові показники при різних типах SCM

У таблиці 2 представлено дані товщини та ехощільності SCM залежно від типу УЗ-змін м’яза.

При спостереженні за дітьми в динаміці було виявлено, що у дітей з 2-м типом змін нормалізація уставлення голови наступила в термін до 3-х місяців без лікування. У дітей з істинною м’язовою кривошиєю проводили лікування відповідно до прийнятих протоколів. У дітей з 3А типом нормалізація уставлення голови при збереженні незначних залишкових фіброзних змін у м’язі настала через 6-9 місяців. У немовлят із 3Б типом позитивну клінічну динаміку спостерігали у двох випадках у строк до 12 місяців (при наявності незначних фіброзних змін), і було рекомендовано продовжити консервативне лікування; у двох випадках внаслідок відсутності позитивної клініко-ультразвукової динаміки було рекомендовано оперативне лікування.

Висновки

Ультразвукова діагностика є об’єктивним методом неінвазійної діагностики м’язової кривошиї у немовлят. Встановлено кількісні та якісні сонографічні показники норми та патології грудинно-ключично-соскоподібного м’яза при м’язовій кривошиї. Визначені ультразвукові критерії тяжкості ураження при м’язовій кривошиї та запропоновано відповідну класифікацію. Ультразвукова діагностика дозволяє виділити істинну м’язову кривошию серед широкого спектру іншої патології та призначити раннє консервативне лікування. Ультразвукова діагностика дозволяє проводити динамічне спостереження стану пацієнта та прогнозувати подальшу тактику лікування.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів під час підготовки статті.

Література

1. Cheng J.C. Clinical determinants of the out come of manual stretching in the treatment of congenital muscular torticollis in infants / J.C. Cheng, M.W. Wong, S.P. Tang [et al.] // J. Bone Joint Surg. Am. – 2001. – Vol. 83. – P. 679–887. PMID: 11379737.

2. Do T.T. Congenital muscular torticollis: current concepts

and review of treatment / T.T. Do // Curr. Opin. Pediatr. – 2006. – Vol. 18 (1). – P. 26–29. PMID: 16470158. DOI: 10.1097/01. mop.0000192520.48411.fa.

3. Lin J.N. Ultrasonographic study of the sternocleidomastoid muscle in the management of congenital muscular torticollis / J.N. Lin, M.L. Chou // J. Pediatr. Surg. – 1997. – Vol. 32 (11). – P. 1648–1651. PMID: 9396548.

4. Congenital muscular torticollis in children / K. Sönmez, Z. Türkyilmaz, B. Demiroğullari [et al.] // ORL J. Otorhinolaryngol. Relat. Spec. – 2005. – Vol. 67 (6). – P. 344–347. Epub. 2005 Dec. PMID: 16327275. DOI: 10.1159/000090046.

5. Lei W. The value of high-frequency and color Doppler ultrasonography in diagnosing congenital muscular torticollis / W. Lei, Z. Lingyan, T. Yuanjiao, Q. Li // BMC Musculoskelet. Disord. – 2012. – Vol. 13. – P. 209. PMID: 23102117. DOI: [10.1186/1471- 2474-13-209].

6. Про затвердження Протоколів діагностики та лікування захворювань та травм опорно-рухового апарату у дітей / Наказ МОЗ України МОЗ України № 521 від 26.07.2006 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20060726_521.html.

7. Патент581187 UA. МПК (2011.01). Спосіб кількісної оцінки щільності ультрасонографічного зображенням м’язів кінцівок / Гайко О.Г. (UA), Вовченко Г.Я. (UA), Сергієнко Р.О. (UA); заявник та патентовласник ДУ “Інститут травматології та ортопедії АМН України” (UA). – № 201009401; заявл. 27.07.2010; опубл. 11.04.2011, Бюл. 7.

Електронна версія фахових видань

Український науково-практичний журнал
"Вісник ортопедії, травматології та протезування"
№ 4 (99) 2018

З люб'язної згоди головного редактора журналу "Вісник ортопедії, травматології та протезування" Директора ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, Заслуженого діяча науки і техніки, Лауреата Державної премії України, академіка НАМН України, професора Гайко Г. В. та засновників видання
ВГО “УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ОРТОПЕДІВ-ТРАВМАТОЛОГІВ”, ВГО “УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ СПОРТИВНОЇ ТРАВМАТОЛОГІЇ, ХІРУРГІЇ КОЛІНА ТА АРТРОСКОПІЇ”, ДУ “ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ НАМН УКРАЇНИ”

УДК 616.743.1-009.12-073.48

УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА М’ЯЗОВОЇ КРИВОШИЇ У НЕМОВЛЯТ
Гайко О.Г., Лучко Р.В., Климчук Л.І.
ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, м. Київ

Резюме. Актуальність. Ультразвукове дослідження грудинно-ключично-соскоподібного м’яза (SCM) при м’язовій кривошиї в Україні вказане у стандартах діагностики і лікування як обов’язкове, проте відсутні опубліковані протоколи дослідження та їх результати.

Мета дослідження. Оптимізувати діагностику м’язової кривошиї у немовлят на основі вивчення ультразвукової семіотики грудинно-ключично-соскоподібного м’яза в нормі та при патології.

Матеріали і методи. Проведено ультразвукове обстеження грудинно-ключично-соскоподібного м’яза у 269 немовлят. Першу (контрольну) групу склали 214 клінічно здорових дітей, другу – 55 з ознаками м’язової кривошиї.

Результати. Вивчено можливості ультразвукового обстеження грудинно-ключично-соскоподібного м’яза у немовлят, встановлено сонографічні критерії в нормі та при патології. На основі отриманих ультразвукових даних запропонована класифікація ступеня уражень грудинно-ключично-соскоподібного м’яза у дітей.

Ключові слова: ультразвукова діагностика, м’язова кривошия, плагіоцефалія, немовлята, діти.

Вступ

Під синдромом кривошиї розуміють деформацію шиї та порушення уставлення голови в тому чи іншому положенні, що відрізняється від фізіологічного. Терміном кривошия (лат. “torticollis” походить від “tortus” – “звивистий”, “collum” – “шия”) окреслюють різні стани за етіопатогенезом (вроджені та набуті: кісткова, м’язова, неврогенна, компенсаторні та інші).

М’язова кривошия у немовлят стоїть на другому місці за частотою (0,4-2%) після вродженого вивиху стегна [1]. Клінічно синдром м’язової кривошиї характеризується вкороченням одного з грудинно-ключично-соскоподібного м’язів (musculus sternocleidomastoideum – SCM) та його потовщенням, що супроводжується нахилом голови в сторону зміненого м’яза та поворотом в контрлатеральну сторону. Абсолютна більшість описів та публікацій обмежується діагностикою за клінічними ознаками та даними рентгенографії шийного відділу хребта. Труднощі обстеження зумовлені віком дитини та незрілістю ряду систем, зокрема кісткової. Виконання МРТ із метою діагностики м’язової кривошиї не вважається економічно доцільним та безпечним, оскільки повинно виконуватися під загальним знеболюванням [2]. Проведені останніми роками закордонні дослідження м’язової кривошиї базуються на виконанні ультразвукових досліджень SCM як на етапі діагностики, так і в процесі лікування [3-5], проте в більшості робіт відсутні порівняння з нормою та класифікація патологічних змін SCM за ступенем тяжкості ураження.

Дослідження грудинно-ключично-соскоподібного м’яза (SCM) в Україні вказані у протоколах як обов’язкові [6], проте ми не знайшли в доступній нам літературі опублікованих протоколів дослідження або наукові роботи, присвячені цьому питанню.

Мета роботи – оптимізувати діагностику м’язової кривошиї у немовлят на основі вивчення ультразвукової семіотики грудинно-ключично-соскоподібного м’яза в нормі та при патології. Матеріали і методи

Проведено ультразвукове обстеження SCM у 269 немовлят (новонароджених і дітей до року). Першу групу – контрольну – становили діти без ознак м’язової кривошиї – 214 пацієнтів (79,6%). Причиною звернення цих пацієнтів було профілактичне ультразвукове обстеження кульшових суглобів. У другій групі, що складалась із 55 немовлят (20,4%), були клінічні ознаки кривошиї – нахил голови в одну із сторін. Хлопчиків було 141, дівчат – 128; середній вік їх становив 5,5±2,5 місяців; найменший вік дитини – 10 днів. Обстеження м’яза SCM було виконано на апараті PHILIPS HD 11-XE з обох боків на всьому протязі від соскоподібного відростка до ключиці в 2-х проекціях. Дітям першої групи виконувалося одноразове обстеження, дітям другої групи виконували повторні обстеження для контролю в динаміці при наявності змін у м’язах. Обстеження немовлят ускладнене їхнім небажанням зберігати фіксовану позицію при проведенні процедури. Для стандартизації результатів дитину вкладали на спину поперек кушетки, мати сідала з протилежного від обстеження боку, повертала голову в свою сторону і притримувала її рукою, фіксуючи при цьому верхню частину голови (рис. 1). Потім виконували аналогічне обстеження з іншого боку.

Рис. 1. Обстеження дитини

Рис. 1. Обстеження дитини

У протоколі вказували форму м’яза, його структуру, розміри м’яза (товщина в с/з м’язу в мм на поперечному зрізі), ехощільність м’яза (в умовних одиницях – у. о.); кількість ніжок, їх форму та структуру. При наявності патологічно зміненого осередку зазначали його локалізацію, розміри, структуру. Кількісний показник ехощільності оцінювали за розробленою методикою [7].

Результати та їх обговорення

У дітей контрольної групи в нормі грудинно-ключично-соскоподібний м’яз (SCM) при поздовжньому скануванні мав прямокутну форму з гомогенними гіпоехогенними пучками, розділеними множинними паралельними гіперехогенними сполучно-тканинними прошарками та оточеними гіперехогенною тонкою фасцією. При поперечному скануванні у в/з м’яз мав форму серповидного тонкого фіброзного тяжу, який в с/з набував каплеподібної або овальної форми (рис. 2), сполучно-тканинні перегородки виглядали як обмежені точкові вкраплення на загальному гіпоехогенному фоні, оточеному тонкою гіперехогенною фасцією; у н/з м’яз мав форму “вісімки” (рис. 3) і далі розходився на дві ніжки. Середнє значення поперечногорозміру м’яза в с/з становило 5,5±0,8 мм (залежало від віку та конституції), коефіцієнту асиметрії – 0,96±0,01.

Рис. 2. Варіанти нормального зображення м’яза SMN (тип. 1) при поперечному скануванні: а) каплевидна форма; б) овальна форма; в) поздовжній скан

а)

Рис. 2. Варіанти нормального зображення м’яза SMN (тип. 1) при поперечному скануванні: а) каплевидна форма; б) овальна форма; в) поздовжній скан

б)

Рис. 2. Варіанти нормального зображення м’яза SMN (тип. 1) при поперечному скануванні: а) каплевидна форма; б) овальна форма; в) поздовжній скан

в)

Рис. 2. Варіанти нормального зображення м’яза SMN (тип. 1) при поперечному скануванні: а) каплевидна форма; б) овальна форма; в) поздовжній скан

Рис. 3. Зображення м’яза SCM при поперечному скануванні в н/з – у вигляді “вісімки”

Рис. 3. Зображення м’яза SCM при поперечному скануванні в н/з – у вигляді “вісімки”

У частини дітей другої групи з клінічними ознаками кривошиї (23 випадки) виявлено локалізований осередок патологічних змін, що характеризувався зміною форми м’яза – потовщенням, переважно в медіальній частині та збільшенням його розмірів, іноді вдвічі, що супроводжувалося зміною структури в патологічній зоні (рис. 4).

Рис. 4. Зображення м’яза в с/з SCM у дитині віком 1,5 міс.: а) справа – норма; б) зліва – патологічний осередок (тип 3Б)

а) б)

Рис. 4. Зображення м’яза в с/з SCM у дитині віком 1,5 міс.: а) справа – норма; б) зліва – патологічний осередок (тип 3Б)

Структурні зміни патологічного осередку мали свої особливості в залежності від віку дитини: до 3-4 місяців – втрата структурного рисунку м’язових волокон, наявність осередку дрібнозернистої тканини без чіткої границі, гетерогенної ехогенності, після 6 місяців – ознаки підвищеної ехоге нності (фіброзних змін) (рис. 5). У цих дітей була встановлена істинна м’язова кривошия.

Рис. 5. Зображення м’яза у дитини віком 9 міс. після проведеного лікування – залишкові фіброзні зміни

Рис. 5. Зображення м’яза у дитини віком 9 міс. після проведеного лікування – залишкові фіброзні зміни

Також серед дітей цієї клінічної групи були виявлені немовлята з асиметрією форми та розмірів м’яза без наявності патологічного вогнища (7 випадків), у яких клінічно переважало потовщення м’яза без вираженої патологічної установки голови. Структура м’яза в таких випадках була типовою, але спостерігалося збільшення поперечних розмірів з одного боку (по всій ширині м’яза). У чотирьох із дітей в анамнезі було обвиття пуповиною.

В однієї дитини була встановлена вроджена аномалія – одностороння відсутність м’яза (аплазія SCM) при вираженій клініці кривошиї з боку наявного нормального м’яза.

В іншої частини дітей цієї групи (24 немовляти), що були направлені на обстеження з клінічними ознаками кривошиї (неправильне уставлення голови, асиметрія черепа), ультразвукові зміни в м’язах були відсутніми та їм було встановлено діагноз плагіоцефалія.

Окремо було виділено троє дітей з першої контрольної групи, у яких виявили атипове симетричне збільшення кількості ніжок до трьох – у них були відсутні клінічні ознаки кривошиї, тобто збільшення кількості ніжок SCM не впливало на виникнення кривошиї (рис. 6).

Рис. 2. Варіанти нормального зображення м’яза SMN (тип. 1) при поперечному скануванні: а) каплевидна форма; б) овальна форма; в) поздовжній скан

Рис. 6. Аномалія кількості ніжок SCM – три ніжки

Нами була запропонована класифікація порушень форми та структури м’яза при м’язовій кривошиї у немовлят (табл. 1).

Таблиця 1. Класифікація м’язової кривошиї за даними УЗД

Класифікація м’язової кривошиї за даними УЗД

У таблиці 2 представлено дані товщини та ехощільності SCM залежно від типу УЗ-змін м’яза.

Таблиця 2. Ультразвукові показники при різних типах SCM

Ультразвукові показники при різних типах SCM

У таблиці 2 представлено дані товщини та ехощільності SCM залежно від типу УЗ-змін м’яза.

При спостереженні за дітьми в динаміці було виявлено, що у дітей з 2-м типом змін нормалізація уставлення голови наступила в термін до 3-х місяців без лікування. У дітей з істинною м’язовою кривошиєю проводили лікування відповідно до прийнятих протоколів. У дітей з 3А типом нормалізація уставлення голови при збереженні незначних залишкових фіброзних змін у м’язі настала через 6-9 місяців. У немовлят із 3Б типом позитивну клінічну динаміку спостерігали у двох випадках у строк до 12 місяців (при наявності незначних фіброзних змін), і було рекомендовано продовжити консервативне лікування; у двох випадках внаслідок відсутності позитивної клініко-ультразвукової динаміки було рекомендовано оперативне лікування.

Висновки

Ультразвукова діагностика є об’єктивним методом неінвазійної діагностики м’язової кривошиї у немовлят. Встановлено кількісні та якісні сонографічні показники норми та патології грудинно-ключично-соскоподібного м’яза при м’язовій кривошиї. Визначені ультразвукові критерії тяжкості ураження при м’язовій кривошиї та запропоновано відповідну класифікацію. Ультразвукова діагностика дозволяє виділити істинну м’язову кривошию серед широкого спектру іншої патології та призначити раннє консервативне лікування. Ультразвукова діагностика дозволяє проводити динамічне спостереження стану пацієнта та прогнозувати подальшу тактику лікування.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів під час підготовки статті.

Література

1. Cheng J.C. Clinical determinants of the out come of manual stretching in the treatment of congenital muscular torticollis in infants / J.C. Cheng, M.W. Wong, S.P. Tang [et al.] // J. Bone Joint Surg. Am. – 2001. – Vol. 83. – P. 679–887. PMID: 11379737.

2. Do T.T. Congenital muscular torticollis: current concepts

and review of treatment / T.T. Do // Curr. Opin. Pediatr. – 2006. – Vol. 18 (1). – P. 26–29. PMID: 16470158. DOI: 10.1097/01. mop.0000192520.48411.fa.

3. Lin J.N. Ultrasonographic study of the sternocleidomastoid muscle in the management of congenital muscular torticollis / J.N. Lin, M.L. Chou // J. Pediatr. Surg. – 1997. – Vol. 32 (11). – P. 1648–1651. PMID: 9396548.

4. Congenital muscular torticollis in children / K. Sönmez, Z. Türkyilmaz, B. Demiroğullari [et al.] // ORL J. Otorhinolaryngol. Relat. Spec. – 2005. – Vol. 67 (6). – P. 344–347. Epub. 2005 Dec. PMID: 16327275. DOI: 10.1159/000090046.

5. Lei W. The value of high-frequency and color Doppler ultrasonography in diagnosing congenital muscular torticollis / W. Lei, Z. Lingyan, T. Yuanjiao, Q. Li // BMC Musculoskelet. Disord. – 2012. – Vol. 13. – P. 209. PMID: 23102117. DOI: [10.1186/1471- 2474-13-209].

6. Про затвердження Протоколів діагностики та лікування захворювань та травм опорно-рухового апарату у дітей / Наказ МОЗ України МОЗ України № 521 від 26.07.2006 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20060726_521.html.

7. Патент581187 UA. МПК (2011.01). Спосіб кількісної оцінки щільності ультрасонографічного зображенням м’язів кінцівок / Гайко О.Г. (UA), Вовченко Г.Я. (UA), Сергієнко Р.О. (UA); заявник та патентовласник ДУ “Інститут травматології та ортопедії АМН України” (UA). – № 201009401; заявл. 27.07.2010; опубл. 11.04.2011, Бюл. 7.


Інші матеріали

Партнери проекту

Клініки, відділення, лабораторії, санаторно-курортні комплекси, що беруть активну участь у проекті і є нашими партнерами

Відділ Діагностики ДУ «ІТО НАМНУ»
Діагностика

Сучасне обладнання. Європейська якість. Щорічно проходять обстеження більше 10000 пацієнтів, виконується більше 15000 досліджень.

Відділення захворювань суглобів у дорослих ДУ «ІТО НАМНУ»
Лікування травм і захворювань суглобів

Артроскопія, ендопротезування, остеосинтез

Клініка реабілітації ДУ «ІТО НАМНУ»
Реабілітація

Консервативне лікування ортопедичних захворювань та повний комплекс фізичної реабілітації

ChM – ХМ Київ
ChM – Ваш надійний партнер

Поставка виробів медичного призначення, інструментів та імплантів для Ортопедії, Травматології, Нейрохірургії, Хірургії

Відділення реабілітації хворих після травм та операцій опорно-рухового апарату КС «Жовтень»
Профільний санаторій

Реабілітація хворих після операцій опорно-рухового апарату

SPINEX
Центр сучасної хірургії

клініка повного циклу, створена з урахуванням успішного досвіду світової медицини