Вибір методики корегувальної остеотомії і плеснової кістки залежно від ступеня деформації Hallux Valgus
Омельчук В.П., Омельчук І.В. - Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра травматології та ортопедії, ОКЛ, відділ травматології, м. Івано-Франківськ
Електронна версія
Журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу"
Номер № 3-4 (13-14) 2018
З люб'язної згоди президента ВГО "Українська асоціація травматології та остеосинтезу" і головного редактора щоквартального науково-практичного журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу" проф. Калашнікова Андрія Валерійовича.
2018/titul-3-4(13-14)2018.jpg)
2018/3-4-(13-14)red.jpg)
УДК 616-089+617.587
ВИБІР МЕТОДИКИ КОРЕГУВАЛЬНОЇ ОСТЕОТОМІЇ І ПЛЕСНОВОЇ КІСТКИ ЗАЛЕЖНО ВІД СТУПЕНЯ ДЕФОРМАЦІЇ HALLUX VALGUS
Омельчук В.П.1, Омельчук І.В.2
1 - Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра травматології та ортопедії
2 - ОКЛ, відділ травматології, м. Івано-Франківськ
Частота ускладнень після корегувальних остеотомій першої плеснової кістки при hallux valgus за даними літератури складає від 10% до 50%, за даними ОКЛ – 16%. Часто вони пов’язані з нераціональним вибором виду оперативного втручання.
Мета: вивчити ефективність та покази до різних типів корегувальних остеотомій і м’якотканинних втручань у пацієнтів з hallux valgus ІІ–ІІІ ст., залежно від ступеня деформації.
Матеріал і методи. Дослідження включало 16 пацієнток (20 стоп) віком 23–56 років, яким були виконані реконструктивно-відновні оперативні втручання з приводу hallux valgus ІІ-ІІІ ступенів. Із них у 5 хворих (7 стоп) з вираженою деформацією ІІІ ступеня виконані корегувальні остеотомії першої плеснової кістки традиційною методикою за Logroscino з остеосинтезом 1 або 2 спицями Кіршнера. У 5 хворих (8 стопи) з ІІ-ІІІ ст. деформації виконана шевронна остеотомія І плеснової кістки. У 6 хворих (5 стоп) із деформацією ІІ ступеня виконана остеотомія SCARF. На 4 стопах операція доповнена втручанням на сухожильно-капсульному апараті І пальця за Mann R.A. (1993), як модифікацією операції McBride E.D. (1954), у 9 латеральний реліз виконано через порожнину суглоба, без додаткового розрізу.
Остеотомія SCARF полягає в Z–подібній остеотомії І плеснової кістки в горизонтальній площині на ⅔ її довжини, яка виконується маятниковою пилою малого розміру, корекції її осі шляхом латералізації верхньо-дистального фрагмента для усунення кута між І і ІІ плесновими кістками, фіксації двома спеціальними гвинтами типу LCP та остеотомії виступаючої нижньо-медіальної дистальної частини І плюснової кістки. Додаткове сухожильно-капсульне втручання за Mann виконували із розрізу 3 см в І міжпальцевому проміжку, де відшаровуються м’які тканини по латеральній поверхні І плесно-фалангового суглоба, виділяється і розтинається сухожилок m.adductor halluces і поперечна зв’язка, сухожилок фіксується до головки І плюснової кістки. При недостатній пасивній корекції І пальця шляхом його приведення, виконуємо латеральну капсулотомію, яка дозволяє зайняти сесамоподібним кісточкам нормальне положення. І палець в корегованому положенні трансартикулярно фіксується спицею Кіршнера до головки І плеснової кістки на 4-6 тижнів або валиком в І міжпальцевому проміжку. В післяопераційному періоді використовували спеціальне ортезне взуття на 6-8 тижнів, яке дозволяє ходити без навантаження переднього відділу стопи. Після операції рекомендували носити широке взуття, виконувати спеціальний комплекс ЛФК, самомасаж склепіння стопи з використанням тенісного м'ячика. У всіх хворих досягнуті позитивні функціональні та косметичні результати.
Висновок: при деформаціях ІІ, ІІ-ІІІ ст. hallux valgus досить ефективні остеотомії SCARF та шевронна, з м’яко-тканинним втручанням за Mann або латеральним релізом, а при вираженій ІІІ ст. показана остеотомія за Logroscino.
