Відповідність лікування хворих з переломами кісточок гомілки «за досвідом лікаря» сучасним рекомендаціям АО Surgery Reference

Сулима В.С., Чужак А.В., Бігун Р.Р. - ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», Кафедра травматології та ортопедії

Електронна версія
Журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу"
Номер № 3-4 (13-14) 2018

З люб'язної згоди президента ВГО "Українська асоціація травматології та остеосинтезу" і головного редактора щоквартального науково-практичного журналу "Проблеми травматології та остеосинтезу" проф. Калашнікова Андрія Валерійовича.

УДК: 616-089+616.71-001.5+616.718.5

ВІДПОВІДНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПЕРЕЛОМАМИ КІСТОЧОК ГОМІЛКИ «ЗА ДОСВІДОМ ЛІКАРЯ» СУЧАСНИМ РЕКОМЕНДАЦІЯМ

AO SURGERY REFERENCE

Сулима В.С., Чужак А.В., Бігун Р.Р.
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра травматології та ортопедії

Вступ. Переломи дистального відділу кісток гомілки складають 30% від усіх переломів. Особливості анатомічної будови кісткових і м’якотканинних структур гомілково-ступневого суглоба зумовлюють труднощі діагностики та лікування хворих з ушкодженнями.

Мета дослідження. Провести ретроспективний аналіз відповідності лікування хворих з переломами кісточок гомілки “за досвідом лікаря” в порівнянні з сучасними рекомендаціями AO Surgery Reference.

Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів 464 хворих з ушкодженнями кісточок гомілки, які перебували на лікуванні в травматологічному відділенні МЛК №1 з 2012 по 2017 рр. Ретроспективний аналіз виконаний згідно інформації, внесеної в карти стаціонарного хворого, а обрану тактику лікування було порівняно з рекомендованою «AO SURGERY REFERENCE» та в проекті вітчизняних клінічних настанов. Статистичний аналіз виконаний в програмі Microsoft Excel.

Результати дослідження. Частота нестабільних переломів кісточок (44B1-В3, 44C1-С3, 43B2, 43B3, 44A2, 44А3) склала 207 випадків (68,8%), з них – ротаційно-нестабільними (44В2, 44В3, 44C1-C3, 43C2, 43C3) вважалися 118 (39,2%) переломів, які згідно рекомендацій АО потребували оперативного лікування. Стабільними вважали переломи 43A1-A3, 43B1, 44А2 та їх була незначна кількість – 94 (31,2%).

Серед 163 (35,1%) осіб, госпіталізованих в плановому порядку та 301 (64,9%) особи - за ургентними показаннями ефективна перша допомога до 24 годин надана в 228 (75,8%) випадках. В 56 (18,6%) випадках допомогу надавали відстрочено, до 10 днів та в 17 (5,3%) випадках – понад 10 днів, що суттєво вплинуло на ефективність виконання ручної одномоментної репозиції чи оперативного лікування на фоні посттравматичних змін м’яких тканин. Кваліфікована медична допомога була надана в терміни до 24 годин в 116 (38,5%) випадках, в термін до 10 днів – в 148 (49,2%), а в термін понад 10 днів – в 36 (12,3%) випадках. Післятравматичні ішемічні розлади з проявами фліктен виявили у 13 (2,8%) хворих.

Консервативне лікування хворих з нестабільними переломами кісточок гомілки виконали у 66 (18,2%) хворих, при ротаційно-нестабільних переломах – в 36 випадках (9,9%).

Оперативне лікування було проведено 363 хворим (78,2%), з них методом металоостеосинтезу – 333 (71,8%), а за допомогою апарату зовнішньої фіксації - 30 (6,5%) пацієнтам.

Висновки.

Нестабільні переломи кісточок гомілки вдвічі переважають кількісні показники умовно стабільних (68,8% проти 31,2%). В 23,9% випадків виявлено затримку в діагностиці та лікуванні хворих, яка в більшості випадків зумовлена несвоєчасним зверненням хворого за кваліфікованою допомогою. Вважаємо, що для 66 (18,2%) випадків обрана тактика лікування згідно «досвіду лікаря» не відповідала рекомендаціям AO SURGERY REFERENCE. Саме тому, на нашу думку, зниження кількості неадекватно прийнятих рішень полягає в ретельному поясненні потерпілому необхідності проведення найбільш оптимального методу лікування (вчасного виконаного хірургічного втручання, металоостеосинтезу), що знизить частоту ускладнень та несприятливих функціональних результатів, неминучого виникнення деформуючого остеоартрозу та тривалої втрати працездатності внаслідок порушення алгоритму лікування та недотримання клінічних настанов у хворих з нестабільними переломами.

Інші матеріали