Травматологія і Фармакологія

Засади виготовлення алотрансплантатів за технологією локального кісткового банку

Гайко Г.В., Герасименко С.І., Голюк Є.Л. - ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, м. Київ


Електронна версія
Український науково-практичний журнал
"Вісник ортопедії, травматології та протезування"
№ 1 (100) 2019

З люб'язної згоди головного редактора журналу "Вісник ортопедії, травматології та протезування" Директора ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, Заслуженого діяча науки і техніки, Лауреата Державної премії України, академіка НАМН України, професора Гайко Г. В. та засновників видання
ВГО “УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ОРТОПЕДІВ-ТРАВМАТОЛОГІВ”, ВГО “УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ СПОРТИВНОЇ ТРАВМАТОЛОГІЇ, ХІРУРГІЇ КОЛІНА ТА АРТРОСКОПІЇ”, ДУ “ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ НАМН УКРАЇНИ”

УДК 616.71-003.93:616.71-089.843:616.71-089.844

ЗАСАДИ ВИГОТОВЛЕННЯ АЛОТРАНСПЛАНТАТІВ ЗА ТЕХНОЛОГІЄЮ ЛОКАЛЬНОГО КІСТКОВОГО БАНКУ
Гайко Г.В., Герасименко С.І., Голюк Є.Л.
ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, м. Київ

Резюме. Для виготовлення кісткових алотрансплантатів застосовували марбурзьку технологію локального кісткового банку. Матеріалом для виготовлення алогенних кісткових трансплантатів є головка стегнової кістки, видалена під час ендопротезування кульшового суглоба у живих донорів за умови їх попередньої згоди. Кожен з етапів виготовлення кісткових алотрансплантатів за марбурзькою технологією є валідованим: вибір донора, що включає в себе наступні кроки – заповнення опитувальника на предмет можливості донорства, який складається з 31 запитання, серологічне дослідження на ВІЛ, гепатити В та С, сифіліс (чутливість та специфічність складає 99-100%) та оцінку рентгенморфометричних критеріїв головки стегнової кістки; ітраопераційна обробка головки стегна – очищення видаленої головки стегна від суглобового хряща та м’яких тканин і вимірювання максимального діаметра, який не повинен перевищувати 56 мм для збереження валідації технології; обробка головки за допомогою системи локального кісткового банку, яка представляє собою термостерилізацію при температурі 82,5 градуси в спеціальному контейнері, заповненому сольовим розчином; тестування трансплантата на стерильність – визначення росту аеробів та анаеробів за допомогою валідованих мікробіологічних середовищ протягом 14 діб; кріоконсервація трансплантата на строк 2-5 років від моменту виготовлення. Основними засадами виробництва кісткових алотрансплантатів за технологією локального кісткового банку є валідація кожного етапу виготовлення, гарантована якість та безпека продукту, що відповідає всім існуючим міжнародним вимогам та чинному законодавству України у сфері трансплантації.

Ключові слова: кісткова пластика, локальний кістковий банк, алотрансплантат, ендопротезування кульшових суглобів.

Вступ

Кісткова пластика була, є і буде актуальним питанням в клініці травматології та ортопедії [1-5]. Згідно зі статистичними даними, в Німеччині близько 40-50 тисяч пацієнтів на рік мають потребу в застосуванні алотрансплантатів, у Сполучених Штатах Америки ця цифра сягає 300-400 тисяч [6].

В Україні близько 5 тисяч пацієнтів, яким щороку проводиться операція з приводу патології опорнорухового апарату, потребують застосування кісткової пластики: ендопротезування великих суглобів, зокрема ревізійне, реконструктивні оперативні втручання в дорослій та дитячій ортопедії, онкоортопедія тощо. Реальні потреби значно вищі, оскільки оперуються лише близько 10% усіх пацієнтів, які цього потребують.

“Золотим стандартом” для кісткової пластики звичайно ж є аутотрансплантат, але об’єм кісткової тканини для пластики в цьому випадку має значний ліміт, а також виникає потреба в додатковій інвазії та травмі для його забору [7]. Алотрансплантат – “золота альтернатива” аутотрансплантатам.

З метою забезпечення пацієнтів ортопедо-травматологічного профілю матеріалом для кісткової пластики алогенного походження в багатьох країнах світу в окремо взятих шпиталях функціонують локальні кісткові банки [7-10]. Принципи та стандарти роботи кісткових банків чітко виписані в законодавчих та підзаконних актах. Зокрема в Європейському Союзі протокол діяльності кісткових банків прописаний в директивах 2004/23/ЕС, 2006/17/ЕС та 2006/86/ЕС [11-13], а в Сполучених Штатах Америки – в рекомендаціях Американської асоціації тканинних банків [14]. Сучасні протоколи чітко встановлюють вимоги до кожного етапу виробництва алотрансплантата.

Джерелом алотрансплантатів для локальних кісткових банків переважно є живі донори, яким виконується первинне ендопротезування кульшових суглобів. У цьому випадку видалена у пацієнта головка стегнової кістки є потенційним алотрансплантатом. Протокол заготовки головки стегнової кістки як алотрансплантата передбачає попереднє обстеження пацієнта на предмет можливості донорства, зокрема збір анамнезу, серологічне та мікробіологічне дослідження. Найбільш розповсюдженою методикою виготовлення алотрансплантатів з головки стегнової кістки від живих донорів є кріоконсервація при температурі -80° [7].

Головною вимогою до алотрансплантата є його безпека для реципієнта (стерильність, неімуногенність). Методика виготовлення алотрансплантатів за допомогою виключно кріоконсервації (fresh frozen allografts) має певні недоліки. В першу чергу, згідно з концепцією стерилізації біологічних об’єктів, він не є стерильним, оскільки стосовно нього не застосовується жоден з відомих методів стерилізації. За даними літератури, інфекційні ускладнення мають місце у 7% реципієнтів, у яких застосовувалися свіжозаморожені алотрансплантати [6]. Також він не може вважатися неімуногенним та потребує додаткових даних стосовно сумісності для реципієнта. Зокрема, трансплантація від резус-позитивного донора до резус-негативного реципієнта є потенційно небезпечною з огляду на значні ризики імунних реакцій та відторгнення такого трансплантата [7].

У ДУ “ІТО НАМН України” в 2016 році розпочав роботу локальний кістковий банк та вперше в Україні було запроваджено марбурзький протокол для обробки алотрансплантатів (головок стегнових кісток) від живих донорів [6, 15-16].

У 1997 році технологія була впроваджена в найбільшому госпіталі Європи – університетській клініці “Charite” (Берлін). На сьогодні у світі виконано понад 200 тисяч оперативних втручань із застосуванням алотрансплантатів, виготовлених за даною технологією [6].

Метою нашої роботи стала модифікація марбурзького протоколу виготовлення кісткових алотрансплантатів, його адаптація для застосування згідно з чинним законодавством України та розробка засад функціонування локальних кісткових банків у нашій державі на основі модифікованого марбурзького протоколу.

Матеріали і методи

Матеріалом для розробки документації для діяльності локальних кісткових банків стало законодавство України в сфері трансплантації тканин [17-19], а також дані інформаційних джерел щодо діяльності кісткових банків у світовій клінічній практиці [6-10, 15-16].

Матеріалом для виготовлення кісткових алотрансплантатів стали 85 головок стегнової кістки, видалених у пацієнтів при тотальному ендопротезуванні протягом 2016-2018 років у ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України” та ортопедичному відділенні КМКЛ № 12.

Для виготовлення алотрансплантатів застосовувалася марбурзька технологія локального кісткового банку, яка полягає в термообробці кісткової тканини при температурі до 82,5°С протягом 94 хвилин (рис. 1) (трансплантат представлений головкою стегнової кістки, взятою у живих донорів при ендопротезуванні кульшового суглоба).

Рис. 1. Приклад графіка температурних режимів термостерилізації при застосуванні марбурзької технології локального кісткового банку для виготовлення кісткових алотрансплантатів: 1 (жовта лінія) – графік температурної кривої нагрівальної поверхні пристрою Lobator; 2 (зелена лінія) – графік температурної кривої розчину Рінгера; 3 (червона лінія) – графік температурної кривої центру головки стегнової кістки

Рис. 1. Приклад графіка температурних режимів термостерилізації при застосуванні марбурзької технології локального кісткового банку для виготовлення кісткових алотрансплантатів: 1 (жовта лінія) – графік температурної кривої нагрівальної поверхні пристрою Lobator; 2 (зелена лінія) – графік температурної кривої розчину Рінгера; 3 (червона лінія) – графік температурної кривої центру головки стегнової кістки

Марбурзька система локального кісткового банку складається з пристрою Lobator (скорочено від Low Temperature Incubator) (рис. 2а) та контейнера для обробки головки стегнової кістки (рис. 2б).

Рис. 2. Марбурзька система для термостерилізації алогенних головок стегнових кісток від живих донорів: а) Lobator

а)

Рис. 2. Марбурзька система для термостерилізації алогенних головок стегнових кісток від живих донорів: б) стерилізаційний контейнер

б)

Рис. 2. Марбурзька система для термостерилізації алогенних головок стегнових кісток від живих донорів: а) Lobator; б) стерилізаційний контейнер

Застосовували серологічне дослідження – імунохроматографічний метод – для визначення антитіл до вірусів ВІЛ, гепатиту В та С, сифілісу та мікробіологічне дослідження на наявність аеробної та анаеробної мікрофлори з використанням валідованих середовищ ВасТ/ALERT в ліцензованій лабораторії.

Результати та їх обговорення

На підставі аналізу законодавства України, що стосується трансплантації тканин, світового досвіду діяльності кісткових банків та власного досвіду виготовлення кісткових алотрансплантатів від живих донорів нами запропоновано протокол виробництва кісткових трансплантатів алогенного походження від живих донорів. За основу взято марбурзький протокол, який забезпечує гарантовану безпеку та якість трансплантата.

Першим етапом для подальшого виготовлення кісткового алотрансплантата з головки стегнової кістки є отримання інформованої згоди від потенційного донора на забір кісткової тканини. Нижче представлено приклад такої згоди:

Як бачимо, з представленого прикладу інформованої згоди, вже на етапі її отримання відкидається можливість грошової компенсації за донорську тканину та вплив донора на подальше використання біологічного матеріалу, що повністю відповідає чинному законодавству України.

За відсутності інформованої згоди подальші дії стосовно донора недоцільні.

Після отримання згоди на донорство наступним етапом є отримання даних стосовно можливості даної особи бути донором кісткової тканини.

Етап відбору донора

Крок 1. Заповнення потенційним донором опитувальника щодо можливості донорства. Наводимо приклад розробленого нами опитувальника для потенційних донорів кісткової тканини.

Опитувальник донора кісткової тканини

ПІБ_____________________________________________________________________________

Дата та рік народження ____________________________________________________________

ЛПУ, структурний підрозділ________________________________________________________

№ історії хвороби _________________________________________________________________

Діагноз __________________________________________________________________________

 

Шановний доноре!

Просимо надати інформацію про стан Вашого здоров’я, відповівши так або ні на наступні запитання:

Як бачимо, згідно з даним опитувальником, із потенційних донорів виключаються пацієнти з системними та ендокринними захворюваннями, пацієнти з груп ризику щодо інфікування ВІЛ, гепатитом В та С та сифілісом, та особи, що тривалий час контактували з токсичними речовинами, а також ті, що тривалий час проживали в зоні відчуження чи були ліквідаторами аварії на ЧАЕС.

Після заповнення опитувальника пацієнту пропонується підписати інформовану згоду на обробку персональних даних, що відповідає чинному законодавству України.

Інформована згода на обробку персональних даних

Я, _________________________________________________________________________

(ПІБ, рік народження, серія і номер паспорта, ким виданий і коли)

___________________________________________________________________________

підтверджую правдивість наданої інформації щодо стану мого здоров’я та даю згоду на внесення моїх персональних даних до реєстру донорів кісткової тканини

ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, за умови дотримання їх захисту відповідно до вимог Закону України “Про захист персональних даних”

Дата________________________ Підпис_____________________

Крок 2. Серологічне дослідження крові потенційного донора на інфекції ВІЛ, гепатити В та С, сифіліс. Ми використовували імунохроматографічний метод дослідження. Чутливість та специфічність даного тесту є наступною: гепатит В – чутливість 99,5%, специфічність 100%; гепатит С – чутливість 100%, специфічність 99%; ВІЛ – чутливість та специфічність 100%; сифіліс – чутливість 100%, специфічність – 99,9%. При наявності позитивного тесту пацієнт не може бути донором.

Крок 3. Аналіз рентгенограм пацієнта (рентгенморфометричні параметри відбору донора). Пацієнти з кистовидною перебудовою або з асептичним некрозом головки стегнової кістки, у яких є ураження понад 1/3 її об’єму за даними рентгенограм є критерієм виключення для потенційного донорства (рис. 3а-б), через те, що при обробці такої головки втрачається понад 50% кісткового матеріалу для подальшої пластики.

Рис. 3. а) Рентгенограма головки стегнової кістки з наявністю кисти великих розмірів

а)

Рис. 3. б) анатомічний зразок, що відповідає зазначеним рентгенограмам

б)

Рис. 3. а) Рентгенограма головки стегнової кістки з наявністю кисти великих розмірів; б) анатомічний зразок, що відповідає зазначеним рентгенограмам

Наступним етапом виготовлення трансплантата є інтраопераційна обробка та тестування розмірів обробленої головки стегна, яка включає наступні кроки:

1. Обробка видаленої головки стегна від суглобового хряща та м’яких тканин (рис. 4).

Рис. 4. а-г) Етапи обробки головки стегнової кістки від суглобового хряща та м’яких тканин

а)

Рис. 4. а-г) Етапи обробки головки стегнової кістки від суглобового хряща та м’яких тканин

б)

Рис. 4. а-г) Етапи обробки головки стегнової кістки від суглобового хряща та м’яких тканин

в)

Рис. 4. а-г) Етапи обробки головки стегнової кістки від суглобового хряща та м’яких тканин

г)

Рис. 4. а-г) Етапи обробки головки стегнової кістки від суглобового хряща та м’яких тканин.

2. Вимірювання максимального діаметра обробленої головки стегнової кістки – ømax не повинен перевищувати 56 мм, оскільки марбурзька технологія локального кісткового банку валідована лише для зазначених параметрів головки стегнової кістки [6, 14]. При перевищенні зазначеного розміру головку слід обробити, зменшивши параметри до необхідних.

Наступний етап виготовлення трансплантата – термостерилізаційна обробка головки стегнової кістки за допомогою системи локального кісткового банку Lobаtor (рис. 5).

Рис. 5. Схема термостерилізаційної обробки головки стегнової кістки за допомогою системи локального кісткового банку (пояснення в тексті)

Рис. 5. Схема термостерилізаційної обробки головки стегнової кістки за допомогою системи локального кісткового банку (пояснення в тексті)

Оброблена головка стегнової кістки поміщується в стерилізаційний контейнер, виготовлений зі спеціального термостійкого пластику, та заливається сольовим розчином (розчин Рінгера, 0,9% розчин натрію хлориду). Нами запропоновано модифікацію процесу стерилізації, коли сольовий розчин містить у своєму складі повідон, що має дезінтоксикаційні та сорбційні властивості (20). Розроблена нами модифікація дозволяє зберігати трансплантат протягом двох років при температурі -20°С, без впливу на біологічні та безпекові характеристики трансплантата.

Наступним етапом є тестування трансплантата на стерильність. Методика полягає у заборі отриманої в контейнері внаслідок обробки головки стегнової кістки рідини (розчин, в якому відбувалася стерилізація головки стегна з сорбованими під час обробки речовинами). Рідина вводиться у флакон з валідованим середовищем для аеробів та анаеробів (рис. 6), який поміщується в аналізатор. Експозиція відбувається протягом 14 діб, визначається ріст аеробної та анаеробної флори. Зазначена методика є вимогою міжнародного законодавства у сфері трансплантології [11-14], а також є валідованою для марбурзької технології локального кісткового банку [6, 15].

Рис. 6. Приклад забору рідини із стерилізаційного контейнера після обробки головки стегнової кістки для мікробіологічного дослідження на наявність аеробної та анаеробної мікрофлори (пояснення в тексті)

Рис. 6. Приклад забору рідини із стерилізаційного контейнера після обробки головки стегнової кістки для мікробіологічного дослідження на наявність аеробної та анаеробної мікрофлори (пояснення в тексті)

Валідація ефективності технології щодо інактивації збудників інфекційних захворювань [6, 14]: віруси (ВІЛ, гепатити А, В, С, цитомегаловірус, вірус Епштейна - Барр, Т-лімфотропний вірус людини І/ІІ, вірус Західного Нілу, парвовірус, вірус сказу тощо), бактерії (всі, що можуть передаватися через біологічні тканини), інші мікроорганізми та гриби (бліда трепонема, малярійний плазмодій, трипаносома, мікрофілярій, пріони тощо).

Наступним етапом виробництва є кріоконсервування трансплантата в низькотемпературних камерах при температурі від -70°С до -20°С. Протягом двох тижнів з моменту посіву рідини, в який оброблявся трансплантат, останній перебуває на “карантині”, тобто його не можна використовувати для реципієнта в цей період. Через 14 діб після посіву при негативних результатах аналізу трансплантат є придатним для використання. Трансплантат може бути придатним до використання протягом 2 років у випадку кріоконсервації при температурі від -20°С до -40°С та протягом 5 років у випадку кріоконсервації при температурі -70°С.

Рис. 7. а, б) Приклад підготовки кісткового алотрансплантата до застосування за допомогою системи локального кісткового банку Lobator

а)

Рис. 7. а, б) Приклад підготовки кісткового алотрансплантата до застосування за допомогою системи локального кісткового банку Lobator

б)

Рис. 7. а, б) Приклад підготовки кісткового алотрансплантата до застосування за допомогою системи локального кісткового банку Lobator (пояснення в тексті)

Для розморожування трансплантата перед його використанням у реципієнта використовували систему локального кісткового банку Lobator (рис. 7), в якій є спеціальний режим, або ж, за відсутності пристрою, розморожували трансплантат при кімнатній температурі протягом 2-3 годин.

Додаткові можливості при трансплантації (за потребою та бажанням хірурга): виготовлення чіпсів, блоків або порошку, очистка трансплантата від жиру (jet lavage), збагачення антибіотиком.

Таким чином, перевагами марбурзької технології локального кісткового банку є: простота в експлуатації, використання матеріалу від живих донорів, гарантована безпека трансплантата, відсутність необхідності у додатковій обробці кісткового матеріалу (ліофілізація, хімічна обробка), можливість тривалого зберігання трансплантатів у низькотемпературних холодильниках (від 2 до 5 років, залежно від температурного режиму), можливість транспортування до будь-якого лікувального закладу України (протягом доби у спеціальних низькотемпературних контейнерах при температурі -20°С).

Отже, засади виробництва кісткових алотрансплантатів в умовах локального кісткового банку є наступними:

  • відповідність чинному законодавству України та міжнародним правовим документам у сфері трансплантології;
  • доступність біологічного матеріалу для виготовлення алотрансплантата;
  • доступність технологічного процесу виготовлення кісткового алотрансплантата в умовах окремо взятого медичного закладу;
  • валідація кожного етапу виробництва кісткового алотрансплантата;
  • гарантована безпека та якість отриманого продукту.

Одним з найперспективніших напрямків розвитку технології в майбутньому є поєднання застосування алотрансплантатів у ролі скаффолдів, тобто в поєднанні з клітинними технологіями [21-25].

Висновки

1. Виробництво кісткових скаффолдів за марбурзькою технологією локального кісткового банку є валідованим та відповідає всім існуючим міжнародним нормам, а її модифікація згідно з чинним законодавством України дає можливість отримання якісного та безпечного алогенного кісткового матеріалу в умовах окремо взятого шпиталю.

2. Матеріалом для виготовлення алогенних кісткових скаффолдів за технологією локального кісткового банку є головка стегнової кістки, видалена під час ендопротезування кульшового суглоба у живих донорів за умови їх попередньої згоди.

3. Кожен з етапів виготовлення кісткових алотрансплантатів за марбурзькою технологією локального кісткового банку є валідованим: вибір донора, що включає в себе наступні кроки – заповнення опитувальника на предмет можливості донорства, що складається з 31 запитання, серологічне дослідження на предмет ВІЛ, гепатитів В та С, сифілісу (чутливість та специфічність складає 99-100%) та оцінку рентгенморфометричних критеріїв головки стегнової кістки; ітраопераційна обробка головки стегна – очищення видаленої головки стегна від суглобового хряща та м’яких тканин та вимірювання максимального діаметру обробленої головки стегнової кістки, який не повинен перевищувати 56 мм для збереження валідації технології; обробка головки за допомогою системи локального кісткового банку, що представляє собою термостерилізацію при температурі 82,5 градуси в спеціальному контейнері, заповненому сольовим розчином; тестування трансплантата на стерильність – визначення росту аеробів та анаеробів за допомогою валідованих мікробіологічних середовищ протягом 14 діб; кріоконсервування трансплантата на строк 2-5 років від моменту виготовлення.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів під час підготовки статті.

Література

1. Friedlaender G.E. Bone grafts. The basic science rationale for clinical applications / G.E. Friedlaender // J. Bone Joint Surg. Am. – 1987. – № 69. – P. 786–790.

2. Long-term results of allograft replacement in the management of bone tumors / H.J. Mankin, M.C. Gebhardt, L.C. Jennings [et al.] // Clin. Orthop. Relat. Res. – 1996. – № 324. – P. 86–97.

3. Pseudarthrosis of the spine / N.M. Raizman, J.R. O’Brien, K.L. Poehling-Monaghan, W.D. Yu // J. Am. Acad. OrthopSurg. – 2009. – № 17. – P. 494–503.

4. Acetabular and femoral reconstruction with impacted graft and cement / T.J. Slooff, P. Buma, B.W. Schreurs [et al.] // J. Clin. Orthop. Relat. Res. – 1996. – № 324. – P. 108–115.

5. Demand and supply of bone allograft and the role of orthopaedic surgeons / G. Abbas, S.L. Bali, N. Abbas, D.J. Dalton // Acta Orthop. Belg. – 2007. – № 73. – P. 507–511. 6. Virus inactivation in bone tissue transplants (femoral heads) by moist heat with the ‘Marburg bone bank system / A. Pruss, M. Kaob, T. von Garrelc [et al.] // Biologicals. – 2003. – № 31. – P. 75–82.

7. Design and management of an orthopaedic bone bank in the Netherlands / E.W. Zwitser, T.U. Jiya, H.G. Licher, B.J. van Royen // Cell Tissue Bank. – 2012. – № 13 (1). – P. 63–69.

8. Bone banking in a traumatologic department: A ten-year analysis / S.Y. Vetter, C. Raible, S. Aytac [et al.] // International Journal of Biomedical Materials Research. – 2014. – № 2 (3). – P. 15–20.

9. Bone banking in a community hospital / G. Meermans, J. Roos, L. Hofkens, P. Cheyns // Acta Orthop. Belg. – 2007. – № 73. – 754–759.

10. Komender J. Bone Banking for transplantation in orthopedic reconstruction / J. Komender, H. Malczewska, A. Komender // Annals of transplantation. – 1994. – Vol. 1, № 1. – P. 70–72.

11. Official journal of European Union. – Dirrective 2004/23/ EC of the European Parliament and of the Counsil. – 7.4.2004. – L 102/48-102/58.

12. Official journal of European Union. – Comission Dirrective 2006/17/EC. – 9.2.2006. – L 38/40-38/52.

13. Official Journal of European Union. – Comission Dirrective 2006/86/EC. – 25.10.2006. – L 294/32-294/50.

14. The Americ an Association of Tissue Banks [Electronic resource]. – Regime of access: https://www.aatb.org.

15. Advances in Tissue Banking / G.O. Phillips, D.M. Strong R. von Versen, A. Nather. – 2002. – Vol. 3. – P. 326–330.

16. Validation of the Marburg bone bank system for thermodisinfection of allogenic femoral head transplants using selected bacteria, fungi, and spores / A. Pruss, M. Seiboldb, F. Benedix [et al.] // Biologicals. – 2003. – № 31. – P. 287–294.

17. Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині [Електронн ий ресурс] : Закон України від 16.07.1999, № 1007-XIV. – Режим до ступу: http://zakon.rada . gov.ua/laws/show/1007-14.

18. Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині [Електронний ресурс] : Закон України від 17.05.2018, № 2427-VIII. – Режим доступу: http://www.golos. com.ua/article/304548.

19. Стеценко С.Г. Сучасна нормативно-правова база трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини [Електронний ресурс]/ С.Г. Стеценко, В.Ю. Стеценко, І.Я. Сенюта // Медичне право України. –Режим доступу: http://pidruchniki.com/18340719/pravo/suchasna_normativno-pravova_baza_transplantatsiyi_organiv_inshih_ anatomichnih_materialiv_lyudini.

20. Патент України UA 115104. Спосіб приготування кісткового матриксу / С.І. Герасименко, Є. Л. Голюк, А.С. Герасименко, Т.А. Остапенко; заявл. 06.06.2016, опубл. 10.04.2017, Бюл. № 7.

21. Патент України 115167. Спосіб застосування кісткового матриксу / С.І. Герасименко, Є. Л. Голюк, А.С. Герасименко; заявл. 02.09.2016, опубл. 10.04.2017, Бюл. № 7.

22. Патент України 115168. Спосіб застосування кісткового матриксу / С.І. Герас именко, Є. Л. Голюк, А.С. Герасименко, Т.С. Маслова, Т.Є. Пшеничний, Г.В. Ракуха; заявл. 02.09.2016, опубл. 10.04.2017, Бюл. № 7.

23. Патент України 115169. Спосіб застосування кісткового матриксу / С.І. Герасименко, Є. Л. Голюк, А.С. Герасименко, Т.С. Маслова, Т.Є. Пшеничний, Г.В. Ракуха; заявл. 02.09.2016, опубл. 10.04.2017, Бюл. № 7.

24. Патент України 115170. Спосіб застосування кісткового матриксу / С.І. Герасименко, Є. Л. Голюк, А.С. Герасименко, Т.С. Маслова, Т.Є. Пшеничний, Г.В. Ракуха; заявл. 02.09.2016, опубл. 10.04.2017, Бюл. № 7.

25. Патент України 115171. Спосіб застосування кісткового матриксу / С.І. Герасименко, Є. Л. Голюк, А.С. Герасименко, Т.С. Маслова, Т.Є. Пшеничний, Г.В. Ракуха; заявл. 02.09.2016, опубл. 10.04.2017, Бюл. № 7.


Інші матеріали

Партнери проекту

Клініки, відділення, лабораторії, санаторно-курортні комплекси, що беруть активну участь у проекті і є нашими партнерами

Відділ Діагностики ДУ «ІТО НАМНУ»
Діагностика

Сучасне обладнання. Європейська якість. Щорічно проходять обстеження більше 10000 пацієнтів, виконується більше 15000 досліджень.

Відділення захворювань суглобів у дорослих ДУ «ІТО НАМНУ»
Лікування травм і захворювань суглобів

Артроскопія, ендопротезування, остеосинтез

Клініка реабілітації ДУ «ІТО НАМНУ»
Реабілітація

Консервативне лікування ортопедичних захворювань та повний комплекс фізичної реабілітації

ChM – ХМ Київ
ChM – Ваш надійний партнер

Поставка виробів медичного призначення, інструментів та імплантів для Ортопедії, Травматології, Нейрохірургії, Хірургії

Відділення реабілітації хворих після травм та операцій опорно-рухового апарату КС «Жовтень»
Профільний санаторій

Реабілітація хворих після операцій опорно-рухового апарату

SPINEX
Центр сучасної хірургії

клініка повного циклу, створена з урахуванням успішного досвіду світової медицини