Член AO Василь Маховський: рятуючи життя та кінцівки
30-річний Василь Маховський, хірург-ортопед Тернопільської обласної лікарні на заході Україні, влітку 2023 року нарешті отримав довгоочікуване стажування в Університетському госпіталі центру інфекцій опорно-рухового апарату міста Базель
Опублікований: 01.12.2023Член AO Василь Маховський: рятуючи життя та кінцівки
Джерело: АО Травма Україна
30-річний Василь Маховський, хірург-ортопед Тернопільської обласної лікарні на заході Україні, влітку 2023 року нарешті отримав довгоочікуване стажування в Університетському госпіталі центру інфекцій опорно-рухового апарату міста Базель. Його шлях до стажування був тернистим, і, незважаючи на це, він долучився навіть до парусних перегонів.
«Я чекав на цю можливість роками. Перші пару разів мою заяву відхиляли, а коли нарешті її прийняли на початку 2020 року, навчання було відкладено через пандемію COVID-19.»
Інтерес Маховського до інфекцій опорно-рухового апарату виник набагато раніше, коли він взяв участь у курсі, присвяченому базовим принципам лікування переломів у Києві, а пізніше відвідав семінар професора Олівера Боренса з Лозани. Олександр Ріхтер, президент «АО Травма Україна», заохочував молодого хірурга спробувати потрапити на стажування в АО . «Мій керівник в Тернополі, Сергій Гаріян, представив мене спільноті АО та навчав мене згідно принципів АО від самого початку. Я хотів стати фахівцем у сфері інфекцій, пов’язаних з переломами, та нетерпляче чекав на кожну нову публікацію на цю тему. АО стажування – це унікальна можливість отримати специфічні знання та навички від найбільш шанованих світових експертів цього напрямку.»
Коли питання поїздки нарешті зрушило з мертвої точки після згасання пандемії, перед Маховським постала нова проблема. Його батьківщина Україна зазнала вторгнення, і лікарня, в якій він працював, і яка до цього була цивільним центром травматологічної допомоги третьої ланки, перетворилась на військовий госпіталь, де лікували поранених військових. Першою його думкою було взагалі відмовитись від ідеї стажування , проте нові виклики змінили його думку.
«Ми зіткнулись з необхідністю лікувати такі травми, яких ми до цього ніколи не бачили. Більш того, ми швидко усвідомили, що вони мають безпрецедентно високу частку інфекційних ускладнень, які загрожують позбавити пацієнтів як кінцівок, так і самого життя. Я зрозумів, що не зможу досягти позитивних результатів без спеціальних знань та навичок у лікуванні інфекцій опорно-рухового апарату, тому вирішив не марнувати шансу та в липні 2023 розпочав девʾятитижневий «феллоушіп» в Базелі.»
Справу ще більше ускладнило те, що Маховський не лише повинен був отримати спеціальний дозвіл на виїзд за кордон від Міністерства охорони здоров’я України, адже в період військового стану усім чоловікам призовного віку заборонено покидати країну, а й мусив залишити вдома дружину, яка була на пізньому терміні вагітності. «На щастя, моя донечка виявилась дуже терплячою, і з’явилась на світ уже коли її татусь повернувся додому.»
Маріо Моргенштерн, один з кураторів Маховського в Базелі, схвально відгукується про молодого українця: «З самого першого дня він повністю занурився в процес. Він завжди був цілковито зосереджений та старанно навчався усьому, чому тільки міг. Василь завжди приходив першим та йшов останнім. Лише на п’ятому тижні перебування у клініці ми дали йому вихідний та подарували денний квиток на швейцарську залізницю, щоб він поглянув на нашу країну».
Василь Маховський (зліва) та його куратор Маріо Моргенштерн під час парусних перегонів
Маховський з радістю каже: «Я завжди міг вільно задавати питання та завжди отримував чесні та повні відповіді. Фіксація кільцевим апаратом зовнішньої фіксації була однією з найкорисніших технік з тих, що я опанував під час практики. Це базовий метод лікування тяжких відкритих пошкоджень та інфекційних ускладнень нижніх кінцівок, та він не входить до звичайного курсу навчання. Дякуючи Маріо Моргенштерну, я долучив цю цінну техніку до свого арсеналу. Він докладав усіх зусиль щоб роз’яснити та навчити мене усіх тонкощів та секретів передопераційного планування, попередньої збірки кільцевих апаратів та проведення самих операцій.»
Хоча набуті навички були ще зовсім свіжими, у своїй щоденній роботі після повернення в Україну Василь зіткнувся з багатьма додатковими ускладненнями. «Бойова травма пов’язана з масивними дефектами м’яких тканин та кістки, сильним забрудненням та високою частотою інфекційних ускладнень, які можуть загрожувати життю пораненого та можливості врятувати кінцівку і відновити її функції.» Багато його колег мають симптоми професійного вигоряння. При одночасному надходженні великої кількості пацієнтів виникає необхідність приймати тяжкі рішення про пріоритетність. Крім того, прибуття великої кількості поранених також означає, що матеріали швидко закінчуються, і часто не вистачає фіксаторів щоб надати допомогу усім, кому вона необхідна.
Незважаючи на це, Маховський намагається зберігати позитивне ставлення та прагне поглибити свої знання щоб допомагати тим, хто потребує реконструктивної хірургії: «Проблема тяжких відкритих пошкоджень та пов’язаних з ними інфекцій дуже багатогранна і ключем до її успішного лікування є мультидисциплінарний підхід. Такі пошкодження вимагають скоординованої роботи хірурга-ортопеда, пластичного та судинного хірурга, фахівців з інфекційних захворювань, мікробіолога, клінічного фармаколога та багатьох інших, залежно від конкретного випадку. На жаль, наразі ні в моєму закладі, ні в моїй країні немає реконструктивної пластичної хірургії, хоча потреба в ній дуже висока. Наші ортопеди були змушені навчитись виконувати локальну реконструкцію м’яких тканин самостійно. З цієї точки зору, моє членство також дуже корисне, адже я міг спілкувати з колегами з команди реконструктивної пластичної хірургії в Базелі і отримав від них глибоке розуміння того, як планувати та здійснювати реконструкцію м’яких тканин в умовах обмежених ресурсів.» Під час навчання, Маховський також мав можливість відвідати АО центр в Давосі і в рамках цьогорічної Літньої школи зробив доповідь на тему бойової травми «Інфекції кісток та суглобів: від фундаментального дослідження до клінічної практики», яка була спільним проєктом Центру інфекції опорно-рухового апарату м. Базель та Науково-дослідного інституту АО в м. Давос. Хоча в Швейцарії він, в основному, сумлінно навчався, в Базелі він також взяв участь у кількох розважальних заходах разом з командою: «Мені пощастило приєднатись до кількох заходів з тимбілдінгу. Найбільше мені запам’ятались змагання з парусного спорту в Бодензее, під час якого ми змагались під гаслом «Абсолютна стабільність у морі». Раніше я ніколи не робив нічого подібного, і мене завжди тішитиме згадка про це.»
Після повернення в Україну Маховський долучився до організації кількох курсів з бойової травми від «АО Травма Україна». Незважаючи на небезпеки та труднощі, ці заходи проводились очно, а іноземні фахівці приєднувались онлайн для проведення презентацій та семінарів. Маховський пишається тим, що зміг забезпечити участь свого куратора Маріо Моргенштерна, в останньому наразі циклі цих курсів. Він залишається відданим своєму гаслу: «Рятуючи життя та кінцівки.»