Кафедрі травматології та ортопедії – 100 років
Кафедра травматології та ортопедії була заснована у 1923 році й спершу отримала назву «Оперативна ортопедія та травматологія». ЇЇ створення було зумовлене нагальною потребою, адже на той час було багато дітей-калік, інвалідів, внаслідок вроджених і набутих вад розвитку та травм опорно-рухового апарата.
Опублікований: 09.11.2023Кафедрі травматології та ортопедії – 100 років
Джерело: https://nmuofficial.com/news/kafedri-travmatologiyi-ta-ortopediyi-100-rokiv/
Кафедра травматології та ортопедії була заснована у 1923 році й спершу отримала назву «Оперативна ортопедія та травматологія». ЇЇ створення було зумовлене нагальною потребою, адже на той час було багато дітей-калік, інвалідів, внаслідок вроджених і набутих вад розвитку та травм опорно-рухового апарата.
Першим завідувачем кафедри став прогресивний вчений і організатор Сергій Тимофєєв, який розуміючи важливість цієї не тільки медичної, а державної соціальної проблеми, довів необхідність включити у програму навчання молодих лікарів принципи та методи консервативної і оперативної ортопедії та травматології, лікування каліцтв дорослих при ураженнях апарата опори та руху. Базою кафедри він зробив військовий шпиталь.
Коли ж майже 10 років потому завідувачем кафедри стає видатний вчений і талановитий хірург-клініцист професор Олександр Єлецький, базою кафедри стає клініка на 100 ліжок у Всеукраїнському науково-дослідному інституті травматології та ортопедії. Тоді ж розширюється і програма викладання, завдяки чому студенти мають можливість спостерігати за різноманітними ортопедичними та травматологічними пацієнтами, а практичні навички набувати у клініці та травматологічному пункті. Варто зауважити, що це був перший науково-педагогічний центр в Україні, який дав можливість всебічно вивчати травматологію та ортопедію.
Кафедра під керівництвом професора Олександра Єлецького стає педагогічною школою, творчим науковим підрозділом інституту. На ці часи припадає велика творча та наукова робота усього колективу кафедри, яка, на жаль, у 1941 році була перервана початком війни. Співробітники кафедри ідуть на фронт, а інститут евакуюють до міста Челябінськ. Враховуючи профіль кафедри, її перейменовують на кафедру військово-польової хірургії. І лише у 1944 році після визволення Києва Інститут повертається у рідне місто, а кафедра отримує назву госпітальної хірургії №2.
Навіть тяжкі повоєнні роки не стають на заваді для проведення співробітниками кафедри великої організаційної роботи із забезпечення умов для повноцінного навчального, лікувального та консультативного процесів. А у 1952 році кафедрі повертають її первинну профільну назву – травматології та ортопедії.
Загалом 34 роки професор Олександр Єлецький займав посаду завідувача, після чого його місце посів талановитий учень професор Антон Озеров, який продовжив та поглибив традиції свого славетного вчителя, розширив базу кафедри за рахунок травматологічного відділення на 80 ліжко-місць 25-ї клінічної лікарні м.Києва.
У березні 1977 року завідувачем кафедри стає професор Євген Скляренко, який теж не відходить у роботі від традицій кафедри та своїх учителів. За свої наукові розробки професорові Євгену Скляренку двічі було присуджено Державну премію України.
Із 1994 р. кафедру очолює Заслужений діяч науки і техніки України, віце-президент ВГО «Українська асоціація ортопедів-травматологів», академік академії наук Вищої школи, лауреат Національної премії України імені Бориса Патона, лауреат Премії Кабінету міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій, доктор медичних наук, професор Олександр Бур’янов.
Завдяки його дослідженням зроблено суттєвий внесок у розкриття механізмів формування нейродистрофічних процесів у тканинах опорно-рухового апарата після травм та оперативних втручань, формування деформацій та контрактур, патологічного рубцеутворення. Розроблено систему патогенетично обґрунтованого лікування хворих на остеохондроз хребта, неспецифічні запальні та дистрофічно-дегенеративні захворювання суглобів та хребта. Під керівництвом Олександра Бур’янова у клінічну роботу кафедри впровадженні малоінвазивні та артроскопічні технології, активно вивчаються наукові та практичні питання біомеханіки опорно-рухового апарата та медичного матеріалознавства. За його керівництва та безпосередньої участі виконано 17 комплексних наукових тем, присвячених питанням діагностики, лікуванню, профілактиці та реабілітації хворих з ураженнями опорно-рухового апарата.
Сьогодення кафедри та робота в складних сучасних умовах визначається продовженням активної педагогічної, наукової та лікувальної роботи. Вивчаються та впроваджуються в практику такі питання, як удосконалення дистанційної та дистанційно-очної форм навчального процесу, імітаційне комп’ютерне моделювання та розробка біомеханічно обґрунтованих систем зовнішньої та внутрішньої фіксації для лікування вогнепальних поранень, обґрунтування показань для застосування методів та засобів конверсії фіксації переломів, розробка новітніх методів хірургічного лікування у разі бойових уражень, впровадження системи відновного лікування та реабілітації постраждалих із застосуванням телемедичних технологій.
Під керівництвом професора Олександра Бур’янова на кафедрі працює згуртований колектив висококваліфікованих лікарів та науковців, більшість із яких є його учнями та послідовниками в різних напрямках науково-педагогічної та лікувальної роботи: професори Володимир Кваша, Юрій Ярмолюк, Тарас Омельченко, доценти Михайло Задніченко, Юрій Соболевський, Віктор Лиходій, Володимир Чорний, Дмитро Лось, Юрій Клапчук, Володимир Лянскорунський, Василь Парій, асистенти Василь Грек, Володимир Дьомін. Наразі колектив кафедри налічує понад 17 фахівців та педагогів, серед яких 5 докторів медичних наук, 8 кандидатів медичних наук та докторів філософії, 5 асистентів, а також аспіранти, лаборанти, ординатори та пошукачі. Педагогічна та лікувальна робота проводиться на 10 клінічних базах м.Києва, серед яких ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», Лікарня на залізничному транспорті №1 м.Києва, НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь», Університетська клінічна лікарня НМУ імені О.О. Богомольця, Київські міські клінічні лікарні №1, №3, №9, №17, КМДКЛ №1, приватні клініки та реабілітаційні центри.
Війна в Україні поставила нові суттєві виклики й перед кафедрою травматології та ортопедії. Провідними фахівцями кафедри, на чолі з завідувачем, успішно реалізовано ряд проєктів, що відповідають на виклики сьогодення, а ініціативи співробітників Університету впродовж війни допомогли врятувати не одну сотню людських життів. Маючи вагомий науко-практичний доробок в галузі застосування телемедичних технологій в системі надання допомоги пораненим, у перші тижні повномасштабної війни співробітники кафедри налагодили зв’язок з усіма військовими шпиталями. Створено медичну раду, що є результатом співпраці з медичними силами ЗСУ, НКВМЦ МО України та безпосередньо головного травматолога ЗСУ професора Юрія Ярмолюка. Проводяться щотижневі консиліуми з відпрацювання тактики лікування кожного конкретного постраждалого.
Щомісяця кафедра організовує проведення онлайн-семінарів та симпозіумів для провідних фахівців із різних регіонів із надання допомоги у разі вогнепальних та мінно-вибухових поранень, що дозволяє зменшити кількість помилок при наданні допомоги постраждалим. Результатом спільної роботи з медичними силами ЗСУ, військовими шпиталями є розроблення системи відновного лікування та реабілітації постраждалих із бойовою травмою кінцівок. Із перших днів війни і дотепер пораненим захисникам пліч-о-пліч з викладачами також допомагають аспіранти, лікарі-інтерни, старші лаборанти кафедри травматології та ортопедії НМУ: Євгеній Левицький, Сергій Деркач, Мурат Базаров, Георгій Цапенко, Микита Ткаченко, Богдан Вашкевич, Георгій Гліба, Максим Пасенко, Михайло Підгаєцький та інші. Студенти-гуртківці кафедри, на чолі зі старостою Катериною Гончар, також активно долучаються до надання допомоги пораненим, знайомляться з сучасними методами лікування вогнепальних поранень, під керівництвом викладачів проводять огляди пацієнтів та отримують унікальний досвід. Співробітники кафедри беруть активну участь у розробці настанов з лікування поранених з бойовою травмою опорно-рухового апарата в умовах сучасних бойових дій. Вже видані методичні рекомендації: «Бойові ушкодження хребта та кінцівок. Травматичний шок», «Телемедичні технології в лікуванні поранених з множинними вогнепальними переломами кісток», «Заміна методу фіксації при лікуванні бойових травм кінцівки». Науково-практичні здобутки кафедри в цьому напрямку стали підґрунтям для виконання науково-дослідної роботи за державним замовленням «Розробити та впровадити технології заміщення кісткових дефектів у постраждалих з бойовою травмою кінцівок» на 2023-2025 роки.
За матеріалами газети «Медичні кадри»
