Човноподібна кістка. Що з нею не так і хто у цьому винен?

Човноподібна кістка (os scaphoideum, naviculare manus, човноподібна кістка зап'ястя) – найбільша кістка проксимального ряду. Вона розташована з променевого боку зап'ястя. Суглобовий хрящ покриває 80% її поверхні...

Човноподібна кістка. Що з нею не так і хто у цьому винен?

Огляд матеріалів з відкритих джерел

Якщо коротко, то більшість проблем цієї неоднозначної кістки у її кровопостачанні. Саме через нього ми маємо уповільнене зрощення, асептичні (аваскулярні) некрози та ще цілий комплекс проблем при лікуванні травматичних пошкоджень та захворювань човноподібної кістки. Далі матеріал можна не читати. Жартуємо )))

Отже, детально анатомію кисті ми розбирали у попередньому матеріалі. "Кисть як ідеальний механізм творіння. Чому в кистьову хірургію закохуються?" В даному огляді ми б хотіли розібрати одну кістку з кисті, яка заслуговує на особливу увагу.

Човноподібна кістка. Анатомія, травми та захворювання, особливості діагностики, консервативне та оперативне лікування, реабілітація, профілактика та прогнози

Анатомія човноподібної кістки

Човноподібна кістка (os scaphoideum, naviculare manus, човноподібна кістка зап'ястя) - найбільша кістка проксимального ряду. Вона розташована з променевого боку зап'ястя. Суглобовий хрящ покриває 80% поверхні. Човноподібна кістка представлена горбистістю (розташована з боку долоні та дистально), тілом та проксимальним полюсом. Центральна вузька частина тіла - талія човноподібної кістки. Пальпована біля основи тенара горбистість човноподібної кістки зазвичай проектується по променевій межі середнього пальця. Ця горбистість краще пальпується при дорсифлексії зап'ястя в променевій девіації, що збільшує згинання човноподібної кістки з боку долоні і, таким чином, виводить горбистість у долонне положення, де вона стає легко пальпована. Коли зап'ястя переводиться в ульнарну девіацію, згинання човноподібної кістки з боку долоні зменшується і горбистість пальпується гірше. Ця горбистість є місцем прикріплення поперечної зап'ястної зв'язки і іноді місцем початку декількох волокон abductor pollicis brevis. Горбистість є хорошим орієнтиром для виконання переднього доступу до човноподібної кістки.

Човноподібна кістка.

Суглобові поверхні для зчленування з: 1–Променева кістка; 2–Трапецієподібна кістка; 3–Кістка трапецція; 5–Півмісяцева кістка; 6–Головчаста кістка. 4–Горбок човноподібної кістки. (Henry Gray. Anatomy of the Human Body, 1918).

Дорсальна поверхня човноподібної кістки шорстка і вужча, ніж долонна поверхня. Тут до човноподібної кістки прикріплюються зв'язки. Частина шорсткої дорсальної поверхні на рівні талії містить невеликі судинні отвори, більшість яких зазвичай розташована трохи дистальніше. Ці отвори забезпечують вхід судин дорсального гребеня, які кровопостачають тіло і, ретроградним способом, проксимальний полюс човноподібної кістки. Найбільш медіальна поверхня, яка зчленовується з півмісяцевою кісткою, розташована ульнарно, має плоску півмісяцеву форму і має відносно невелику площу контакту для зчленування з півмісяцевою кісткою. Частина кістки, що зчленовується з головчастою кісткою, має увігнуту форму і направлена в дистально-медіальному напрямку. Вона повністю вкрита суглобовим хрящем. Найбільш дистальна частина кістки зчленовується з трапецією та трапецієподібною кістками. Вона зазвичай має дві фасетки, відокремлені маленьким гребенем. Медіальна фасетка зчленовується з трапецієподібною кісткою, а латеральна – з трапецією. Кожна фасетка покрита суглобовим хрящем. Суглобові поверхні проксимальної частини човноподібної кістки (включаючи поверхні, що зчленовуються з головчастою, півмісяцевою та дистальною частиною променевої кістки) покриті суглобовим хрящем і не мають областей прикріплення м'яких тканин, що містять кровоносні судини. Отже, кровопостачання проксимального полюса здійснюється ретроградно від судин дорсального гребеня, розташованого лише на рівні талії.

Проксимальна поверхня човноподібної кістки опукла, гладка і має трикутну форму, зчленовується з суглобовою поверхнею дистального кінця променевої кістки (човноподібна ямка суглобової поверхні променевої кістки). Латеральна поверхня шорстка і вузька є місцем прикріплення променевої колатеральної зв'язки зап'ястя. Вісь човноподібної кістки спрямована дистально. При цьому вона відхиляється в латеральному напрямку у фронтальній площині і вперед у сагітальній площині, розташовуючись приблизно під кутами 45 градусів до осей цих площин. Човноподібна кістка служить точкою з'єднання проксимального та дистального рядів зап'ястя і є опорною ланкою між ними, виконуючи функцію стабілізації кісток при рухах зап'ястя.

Таким чином, човноподібна кістка утворює суглоби з п'ятьма кістками: променевою кісткою – проксимально, великою та малою багатокутними – дистально, головчастою та півмісяцевою – медіально.

Проксимальна частина човноподібної кістки розташована в човноподібній ямці променевої кістки, формуючи промене-човноподібний суглоб. Дистальна частина цього суглоба, де серединно-латеральна порція човноподібної кістки контактує з шилоподібним відростком променевої кістки, може згадуватися як шиловидно-човноподібний суглоб. Таке виділення є доцільним з клінічної точки зору, оскільки цей суглоб часто піддається дегенеративним змінам при наслідках травм та захворюваннях кистьового суглоба. Зчленування з півмісяцевою кісткою формує човноподібно-півмісяцевий суглоб, який має відносно маленьку площу поверхні, частково через вузьку півмісяцеву форму півмісяцевої кістки, що може викликати труднощі у виконанні артродезу цього суглоба. На відміну від човноподібно-півмісяцевого суглоба, зчленування з головчастою кісткою має відносно велику площу поверхні, що не викликає складнощів у виконанні артродезу. Дистальне зчленування човноподібної кістки з трапецієподібною кісткою і кісткою трапецією згадується як «трискафоїд» суглоб, що часто зазнає дегенеративних змін при порушенні біомеханіки зап'ястя.

Човноподібна кістка кровопостачається в основному від променевої артерії. Судини входять у кістку в областях позасуглобових обмежених прикріплень зв'язок з дорсальною та долонною поверхнями кістки.

На рівні міжзап'ясткового суглоба променева артерія віддає між-зап'ясткову артерію, яка одразу поділяється на дві гілки. Одна гілка йде поперек тилу зап'ястя. Інша гілка йде вертикально і дистально над другою п'ястковою кісткою. Приблизно на 5 мм проксимальніше початку міжзап'ясткової артерії, на рівні шиловидного відростка променевої кістки, відходить інша судина, яка йде над променево-зап'ястковою зв'язкою, прямуючи до човноподібної кістки, через її талію вздовж дорсального гребеня. У 70% ця судина утворюється безпосередньо з променевої артерії. У 23% дорсальна гілка відходить від загального стебла міжзап'ясткової артерії. У 7% човноподібна кістка може отримувати дорсальні артерії безпосередньо від гілок як міжзап'ясткової, так і променевої артерії. При цьому необхідно відзначити, що проксимальна частина човноподібної кістки живиться лише від дорсальних артерій.

Частка дорсального кровопостачання становить 70% - 80% всього кровопостачання човноподібної кістки. Дорсальні судини кровопостачають усю її проксимальну частину. На тильній поверхні човноподібної кістки є косий гребінь, який знаходиться в області талії човноподібної кістки між суглобовими поверхнями для зчленування з променевою кісткою з одного боку, трапецією та трапецієподібною кісткою – з іншого. Ці дорсальні судини надходять через маленькі отвори, розташовані на цьому гребені.

Відразу після надходження в кістку дорсальні судини зазвичай діляться на дві або три гілки, які прямують долонно і проксимально, кровопостачаючи проксимальний полюс до підхрящової області.

Кровопостачання човноподібної кістки з долонного боку становить від 20 до 30 % усіх внутрішніх кровоносних судин, які кровопостачають усі області дистального полюса. На рівні променево-човноподібнго суглоба променева артерія віддає поверхневу долонну гілку. Відразу дистальніше початку цієї гілки кілька менших гілочок йдуть косо і дистально по долонній поверхні човноподібної кістки, щоб проникнути в неї через область горбка. Ці долонні човноподібні гілки діляться на кілька менших гілок, перш ніж проникнути в кістку. У 75% випадків ці артерії відходять безпосередньо від променевої артерії. У 25% випадків вони є гілками поверхневої гілки променевої артерії. Таким чином, долонні судини, що проникають у човноподібну кістку через її горбок і діляться на кілька менших гілок, кровопостачають дистальні 20-30% човноподібної кістки. Анастомози між долонними та дорсальними судинами відсутні.

Артерії та нерви долонної поверхні кисті

1. Власні долонні пальцеві артерії 2. Тильний міжкістковий м’яз (І) 3. Артерія великого пальця кисті 4. М’яз, що приводить великий палець кисті 5. Короткий м’яз, що відводить великий палець кисті 6. Глибока долонна дуга 7. Короткий згинач великого пальця кисті, поверхнева головка 8. М’яз, що протиставляє великий палець кисті 9. Утримувач сухожилків згиначів 10. Променева артерія, поверхнева долонна гілка 11. Променевий згинач зап’ястка, сухожилок 12. Променева артерія, долонна зап’ясткова гілка 13. Променева артерія 14. Квадратний пронатор 15. Довгий згинач великого пальця кисті, сухожилок 16. Ліктьова артерія 17. Ліктьовий згинач зап’ястка 18. Ліктьова артерія, долонна зап’ястна гілка 19. Ліктьовий нерв, долонна гілка 20. Ліктьовий нерв, поверхнева гілка 21. Ліктьовий нерв, глибока гілка 22. М’яз, що відводить мізинець 23. Ліктьова артерія, глибока долонна гілка 24. М’яз, що приводить великий палець кисті 25. Долонні міжкісткові м’язи 26. Долонні п’ясні артерії 27. Згиначі пальців; сухожилки 28. Червоподібні м’язи 29. Власні долонні пальцеві нерви

Особливості захворювань та травматичних пошкоджень човноподібної кістки.

Якщо не брати до уваги системні та генетичні патології, пов'язані з ураженням човноподібної кістки, більша частина патології залежить від особливостей кровопостачання даної ділянки кисті.

Захворюваня човноподібної кости

Хвороба Прайзера - стан, що представляє собою ідіопатичний аваскулярний (асептичний) некроз човноподібної кістки, або ще називають остеохондропатія - один з різновидів асептичних некрозів, про які ми вже згадували в нашому блозі.

Остеоартроз (артроз) - широко відоме дегенеративно-дистрофічне захворювання, при якому ушкоджується хрящ суглоба, а т.я. 80% поверхні човноподібної кістки покрито суглобовим хрящем, остеоартроз стає дуже актуальною проблемою.

Кіста човноподібної кістки - це порожнина в кістковій тканині, яка виникла в результаті порушення місцевого кровообігу і активації ферментів, що руйнують органічну речовину кістки. Утворення кісти, як правило, пов'язують із порушенням кровообігу.

Пухлини човноподібної кістки – рідкісні захворювання, проте потребує своєчасної та ретельної діагностики та обов'язкового лікування.

Посттравматичний (ранній) остеоартрит – патологічний процес, який розвивається у молодих людей внаслідок травми човноподібної кістки та оточуючих її тканин.

Синовіти, тендиніти - т.я. в області зап'ястя безліч зв'язок і хрящів на дрібних кістках, логічно припустити, що всі ці тканини мажуть буди задіяні в патологічні процеси в результаті травм, переохолоджень і інфекційних захворювань, не виняток і човноподібна кістка і її зв'язки, і суглоби.

Травматичні пошкодження човноподібної кістки.

Пошкодження зв'язок, вивихи та переломи човноподібної кістки.

Перелом човноподібної кістки, один із найболючіших переломів кісток зап'ястя. Найбільш виражений симптом – сильні больові відчуття у ділянці основи великого пальця з гематомою та набряком в місці перелому.

Як ми вже говорили, за статистикою (2015 рік), 10% усіх травматичних пошкоджень опорно-рухового апарату припадають на кисть, з них 70% - це пошкодження човноподібної кістки (70% вважаються від усіх переломів кісток зап'ястя)

1. 70% човноподібна кістка 2. 18% Тригранна кістка 3. 4,3% Трапеція (трапецієподібна кістка)

У 6% випадків при переломі човноподібної кістки відзначається наявність перелому головки променевої кістки. Це враховується в особливостях діагностики травматичних ушкоджень кисті та променево-зап'ясткового суглоба.

По локалізації переломів найчастіше човноподібна кістка ламається в області талії – близько 77%.

Локалізація переломів човноподібної кістки

Особливості зрощення переломів за термінами та локалізацією пов'язані саме з особливостями кровопостачання. Як видно на малюнку нижче переломи в дистальній частині човноподібної кістки зростаються майже в 100% випадків приблизно за 6 тижнів (за винятком багатоуламкових або малофрагментарних крайових переломів, а також недіагносцованих переломів з порушенням термінів лікування та іммобілізації). Середня третина - 85-75% 8-10 тижнів та проксимальна частина у 70% випадків за 14 тижнів відповідно.

Механізм травми човноподібної кістки

Падіння з висоти, у тому числі висоти власного зросту, на витягнуті руки з невеликим розгинанням кисті. Удар кулаком, також при невеликому розгинанні в променево-зап'ястковому суглобі, призводить до неправильного розподілу навантаження на човноподібну кістку та її переломів та вивихів. І ще один механізм травми пов'язаний з роботою з вібраційними інструментами, такими як відбійні молотки, трамбовачі і т.д., в даному випадку з'являються стреспереломи човноподібної кістки.

1. Променева кістка 2. Перелом човноподібної кістки 3. Човноподібна кістка

Особливості діагностики переломів та захворювань човноподібної кістки

Діагностика пошкоджень та захворювань човноподібної кістки, як завжди, починається зі збору анамнезу.

Збір анамнезу включає:

• початок захворювання за відчуттями пацієнта
• спадкові захворювання
• системні захворювання та порушення обміну речовин
• прийом лікарських засобів здатних викликати остеонекроз човноподібної кістки: кортикостероїди, гормони і т.д.
• нещодавні перенесені захворювання
• травми та їх механізм

З апаратних методів можуть застосовуватися практично всі доступні на сьогоднішній день: рентгенографія, КТ, МРТ, УЗД. При виявленні системних захворювань можуть бути призначені лабораторні дослідження крові.

Особливі проекції в рентгенодіагностиці перелому човноподібної кістки: долоня стиснута в кулак (ліворуч) та Ziter-проекція з девіацією кістового суглоба (праворуч)

Інформативність проекцій при рентгенографії

Особливістю рентгенологічної діагностики перелому човноподібної кістки є правильна проекція. Справа в тому, що при укладанні для прямої проекції човноподібна кістка знаходиться під кутом 45 градусів (у боковій проекції) по відношенню до кистьового суглоба і не видна на знімку повністю, тобто перекриває сама себе, це робить неінформативним рентгенологічне дослідження. Для правильної та повної діагностики застосовують спеціальні укладання. Пряма проекція робиться при стиснутій в кулак кисті, це призводить до зміни кута повороту човноподібної кістки на 20-25 градусів по відношенню до кистьового суглоба, що достатньо для повної візуалізації човноподібної кістки.

За статистикою з апаратних методів діагностики найінформативнішим є МРТ.

Ліворуч – рентгенографія без ознак перелому, праворуч – МРТ з ознаками набряку кістки у місці травми

Суть МРТ діагностики при переломі човноподібної кістки – візуальне відображення набряку кістки у місці травми. Що є непрямим показником перелому та дає можливість вчасно розпочати лікування: іммобілізація, додаткова діагностика, медикаментозне лікування.

Класифікація переломів човноподібної кістки кисті Herbert and Fisher заснована на стабільності перелому

Тип А – стабільні свіжі переломи

Тип В – нестабільні свіжі переломи: В1 - косі нестабільні переломи на межі проксимальної та середньої третини кістки, В2 - переломи «талії» кістки зі зміщенням, В3 - перелом проксимального полюса кістки, В4 - перелом човноподібної кістки при надмірно-перилунарних вивих ) Роздроблені або багатоуламкові переломи.

Тип С – переломи із уповільненою консолідацією

Тип D – хибні суглоби, аваскулярний некроз у ділянці перелому, а інколи і всього уламка.

Переломи типу А можуть лікуватися консервативно, переломи інших типів потребують оперативного лікування.

Лікування травм і захворювань човноподібної кістки

Як завжди лікування поділяється на консервативне та оперативне.

До консервативних методів відносяться:

• іммобілізація за допомогою спеціальних ортезів, гіпсових або полімерних пов'язок
• регенеративні методи
• фізіотерапія, ЛФК, УХТ та ін.
• медикаментозна терапія спрямована на зняття набряку, зменшення больових відчуттів, відновлення кровообігу та харчування пошкоджених тканин, зняття запалення.

Консервативне лікування переломів човноподібної кістки застосовують при:

• свіжий стабільний перелом з розходженням уламків менше 2 мм та незначним зміщенням по осі.

Іммобілізація кисті за допомогою ортезів, гіпсу та полімерних пов'язок

Особливість фіксації ліктьового суглоба, променево-зап'ясткового суглоба, і великого пальця при переломі човноподібної кістки

Як показали дослідження, фіксація ліктьового суглоба ніяк не впливає на відсоток і терміни зрощення перелому човноподібної кістки, але суттєво обмежує пацієнта у функціонуванні кінцівки і в подальшому призводить до додаткових контрактур у ліктьовому суглобі та складнощів у реабілітації. Так само було доведено і у випадку з фіксацією великого пальця та кута нахилу кисті у фізіологічне положення.

Оперативне лікування пошкоджень човноподібної кістки кисті

Особливості оперативного лікування захворювань човноподібної кістки, таких як остеонекроз, артроз, кісти та пухлини, практично нічим не відрізняються від лікування даних захворювань в інших сегментах скелета. Про ці захворювання та їх лікування ми вже говорили у наших попередніх оглядах. У цьому ж огляді ми докладно зупинимося на особливостях оперативного лікування переломів човноподібної кістки як найбільш розповсюдженої проблеми.

Отже, які показання для оперативного лікування перелому човноподібної кістки?

• Переломи з вираженим зміщенням і розходженням уламків більше 2 мм
• Черезчовноподібно-перилунарні вивихи
• Переломи проксимального плюсу човноподібної кістки

Фактично лише 4,5 % переломів човноподібної кістки потребують оперативного лікування. Близько 30% переломів не зростаються після консервативного лікування та потребують оперативного лікування. І водночас частота зрощення після оперативного лікування не 100%, бувають ускладнення у вигляді інфікування, уповільненого зрощення чи незрощення, некрозу уламків тощо.

Особливості хірургічних доступів при оперативному лікуванні та остеосинтезі переломів човноподібної кістки

Найчастіше (за відсутності додаткових травм і переломів) оперативне втручання виконують під провідниковою анестезією під джгутом для зменшення кровотечі. У практиці хірургії кисті при переломі човноподібної кістки існують 2 доступи: тильний та долонний. В обох є свої плюси та мінуси.

Долонний доступ

Переваги:

• мінімальне порушення кровопостачання,
• найбільш зручний для переломів середньої та дистальної третини кістки,
• зручно усувати деформацію на кшталт «humpback»

Недоліки:

• ушкодження радіо-карпальних зв'язок,
• незручний при переломах проксимального полюса кістки,
• важче досягти центрального положення гвинта

Тильний доступ

Переваги:

• без пошкодження радіо-карпальні зв'язки
• найбільш зручний при переломах проксимального полюса
• простіше досягти центрального положення гвинта
• менша тривалість операції та час накладання кровоспинного джгута

Недоліки:

• можливе пошкодження тильної гілки променевого нерва (Пошкоджень променевого нерва можна уникнути при правильному розташуванні розрізу капсули під сухожиллям променевого розгинача зап'ястя. Не рекомендується занадто сильно тягнути хірургічні гачки до ліктя, щоб зберегти серединний нерв)
• незручний при переломах дистальної третини кістки
• важче усувати деформацію на кшталт «humpback»

Долоновий доступ до човноподібної кістки. Стан після розтину капсули суглоба. Виділення човноподібної кістки та дистальної частини променевої кістки. (схематично) 1. Сухожилля променевого згинача зап'ястя 2. Круглий пронатор 3. Дистальний кінець променевої кістки 4. Човноподібна кістка

Тильний доступ до зап'ястя та променево-зап'ясткового суглоба

Стан після відкриття капсули променево-зап'ясткового суглоба 1. Розгинач пальців кисті 2. Довгий розгинач великого пальця 3. Довгий м'яз що відводить великий палець  4. Короткий розгинач великого пальця 5. Короткий променевий розгинач зап'ястя 7. Променева кістка 8. Дорсальний горбик. 9. Човноподібна кістка 10. Півмісячна кістка 11. Головчаста кістка 12. Крючкоподібна кістка зап'ястя 13. Тригранна кістка зап'ястя 14. Тильна зап'ястна гілка променевої артерії 15. Задня міжкісткова артерія 16. Задній міжкістковий нерв.

В особливо складних випадках можливий варіант одночасного використання і долонного і тильного доступів.

Garcia-Elias et al. (1988) –порівняння долонного та тильного доступів при лікуванні хибних суглобів човноподібної кістки з використанням вільних некровопостачальних трансплантатів.

Результати:

• частота консолідацій однакова (біля 80%)
• при використанні долонного доступу значно збільшується півмісячно-човноподібний кут (р<0.001) і півмісячно-головчастий кут (p<0.05). Ці зміни є наслідком пошкодження долонних радіо-карпальних зв'язок.

Декілька слів про артроскопічне лікування ушкоджень човноподібної кістки

Сьогодні золотим стандартом хірургії зап'ястя у всьому світі вважають артроскопію.

При всіх позитивних моментах у використанні артроскопії при лікуванні пошкоджень човноподібної кістки досягти 100% результату зрощення все одно не вдається через особливості кровопостачання кістки та локалізації перелому. Позитивний результат варіюється від 89 до 100%.

Артроскопія використовується для досягнення двох цілей:

• візуальний контроль репозиції човноподібної кістки
• діагностика супутніх пошкоджень не виявлених іншими методами

Ще один момент у використанні артроскопії – виконання кісткової пластики за наявності дефектів та можливість за допомогою бурів висікти зону хибного суглоба.

Shih JT., Lee HM., Hou YT., Tan CM. (2005) – 15 пацієнтам з переломами човноподібної кістки зі зміщенням був проведений черезшкірний остеосинтез під артроскопічним контролем. Виявлено:

• • 73% - переломів човноподібної кістки поєднувалися з ушкодженням інших структур кистьового суглоба;
  • 13% - пошкодження півмісячно-човноподібної зв'язки
  • 26,7% - пошкодження півмісячно-тригранної зв'язки
  • 40% - пошкодження хондрального покриття півмісячної або головчастої кісток
  • 33% - пошкодження промене-півмісячної або промене-човноподібно-головчастої зв'язок
  • 33% - пошкодження TFCC

Вибір фіксаторів та особливості остеосинтезу

Існують 2 методи фіксації переломів човноподібної кістки: черезшкірний (закритий) остеосинтез спицями та відкритий остеосинтез компресуючим (канюльованим) гвинтом.

Широке поширення канюльованих компресуючих гвинтів розширило можливості застосування стабільно-функціонального остеосинтезу в лікуванні переломів човноподібної кістки, у тому числі при ушкодженнях проксимальної її третини. Було розроблено та впроваджено методику антеградного остеосинтезу через тильний укорочений дугоподібний розріз у проекції човноподібно-півмісячного зчленування. Після виконання доступу канюльований гвинт по напрямній спиці проводили через проксимальний фрагмент в дистальну частину у напрямку горбика човноподібної кістки. Головку гвинта занурювали в кістку таким чином, щоб вона знаходилася на одному рівні з хрящовою поверхнею і не перешкоджала у майбутньому рухам у променево-зап'ястковому суглобі. Метод канюльованого остеосинтезу також значно спростив проведення фіксатора по напрямній спиці при виконанні ретгроградного остеосинтезу човноподібної кістки, звузивши показання до фіксації уламків спицями тільки у випадках поліфрагментних переломів і при втручаннях з приводу хибних суглобів з дефектом.

Переваги та недоліки оперативного лікування та остеосинтезу

Переваги:

• Рання активність та відсутність іммобілізації при стабільному остеосинтезі як писали вище
• Вищий відсоток зрощення
• Виявлення у процесі операції можливих пошкоджень м'яких тканин

Недоліки:

• Анестезія
• Ушкодження нерва у тому числі джгутом
• Необхідність видаляти імплантат
• Міграція спиць та гвинтів, протрузія гвинта в порожнину суглоба
• Інфікування післяопераційної рани, потрапляння інфекції до суглоба, гематоми

Реабілітація після консервативного та оперативного лікування пошкоджень човноподібної кістки

Декілька слів про післяопераційну іммобілізацію кисті.  Marrell GA., Wolf SW., Slade JF (2002) у своєму мета-аналізі проаналізували результати 36 досліджень лікування помилкових суглобів човноподібної кістки та виявив: частота консолідації склала 74%, незважаючи на іммобілізацію у 500 пацієнтів. Автори зробили висновок, що немає необхідності в гіпсовій іммобілізації в післяопераційному періоді, якщо фіксація фрагментів човноподібної кістки стабільна, не виконувалася кісткова пластика, відсутні супутні пошкодження капсульно-зв'язувального апарату в результаті травми або відкритого хірургічного доступу.

Як завжди всі дії реабілітолога спрямовані на відновлення обсягу рухів та функцій кисті. У процесі реабілітації використовуються всі доступні методи: ЛФК, фізпроцедури, масаж, санаторно-курортне лікування у профільних санаторіях, кінезіологічне тейпування.

Профілактика та прогнози при лікуванні травм та захворювань човноподібної кістки

Профілактика травм і захворювань кисті та човноподібної кістки полягає у дотриманні елементарних правил безпеки: уникати переохолоджень, дотримуватися безпеки при пересуванні на велосипедах, скутерах, самокатах тощо, застосування захисної амуніції на кисть, яка пом'якшить наслідки падіння або удару, дотримання обережності при пересуванні у нічний час та зимовий період за наявності ожеледиці.

Прогноз лікування більшості травм досить хороший, якщо в патологічні процеси не задіяні інші кістки та тканини. Прогноз лікування захворювань не завжди позитивний, т.я. етіологія деяких із них не до кінця вивчена, а лікування більш симптоматичне і спрямоване на виправлення вже виниклих патологічних процесів, а не їх запобігання, як у випадку з асептичним некрозом, кістою човноподібної кістки або остеоартрозом.

У будь-якому випадку, за найменшої підозри на розвиток патології або травми кисті потрібно негайно звернутися до ортопеда-травматолога або хірурга, а при можливості до спеціалізованої клініки кистьової хірургії для виявлення проблеми та своєчасного призначення адекватного лікування.

Канюльовані гвинти (гвинти Герберта) та спиці Кіршнера для остеосинтезу човноподібної кістки можна придбати у ТОВ «ХМ». Поставка виробів медичного призначення, інструментів та імплантів для Ортопедії, Травматології, Нейрохірургії, Хірургії провідного польського виробника - фірми ChMsp. zo.o.

Адреса:

01054, Україна, Київ-54, а/c 73, вул. Бульварно-Кудрявська, 27 оф. 8

Сайт:

https://xm.kiev.ua

Email:

xm.kiev.ua@gmail.com

Графік роботи: Понеділок – П'ятниця з 9:00 до 17:00

Телефони: (044) 200-0117, (044) 200-0118

Інші матеріали