Переломи фаланг пальців кисті. Особливості діагностики, лікування та реабілітація

Переломи кісток кисті – поширена травма. На частку переломів кісток кисті припадає близько 35% всіх травматичних пошкоджень кісткової системи

Переломи фаланг пальців кисті. Особливості діагностики, лікування та реабілітація

Огляд матеріалів з відкритих джерел.

Про травматичні пошкодження та захворювання кисті ми неодноразово згадували у наших матеріалах. Також докладно розбирали анатомію кисті у великій публікації Кисть як ідеальний механізм творіння. Чому в кистьову хірургію закохуються?

Цього разу хочемо поговорити про переломи фаланг пальців, як одну з найскладніших та травматичних проблем в пошкодженнях кисті. По складності ця проблема займає провідне місце, поруч з травмами сухожилків, нервів та опіками.

Отже, почнемо з симптоматики переломів, особливостей діагностики та методів лікування і закінчимо реабілітацією.

Ліричний відступ. Пара слів про розповсюдженість травми та анатомію.

Переломи кісток кисті – поширена травма. На частку переломів кісток кисті припадає близько 35% всіх травматичних пошкоджень кісткової системи. Зазвичай причиною перелому кісток кисті стає удар по кисті або падіння з упором на кисть, також причиною є виробничі травми – попадання пальців чи кисті в промислові агрегати. Переломи кісток кисті включають переломи зап'ястя, п'ясткових кісток та фаланг пальців.

Коротко про анатомію

Кисть складається з 27 кісток, які поділяються на групу кісток зап'ястя, групу п'ясткових кісток та групу кісток фаланг пальців (саме про них піде мова у публікації). Вісім коротких кісток зап'ястя розташовуються у два ряди (по чотири кістки у кожному ряду). Верхній ряд, якщо йти від V пальця до I, складається з горохоподібної, тригранної, півмісячної та човноподібної кісток, нижній – з гачкоподібної, головчастої, трапецієподібної та багатокутної. Три кістки верхнього ряду зап'ястя (крім горохоподібної) з'єднуються з променевою кісткою, утворюючи променево-зап'ястковий суглоб. Кістки нижнього ряду зап'ястя з'єднуються з довгими трубчастими кістками п'ясних, а ті, у свою чергу, з'єднуються з кістками проксимальних фаланг пальців.

1. Ліктьова кістка2. Головка ліктьової кістки 3. Шилоподібний відросток ліктьової кістки 4. Півмісяцева кістка 5. Тригранна кістка 6. Горохоподібна кістка 7. Гачкувата кістка 8. Гачок гачкуватої кістки 9. Кістки зап’ястка 10. Основа п’ясткової кістки 11. Тіло п’ясткової кістки 12. Головка п’ясткової кістки 13. П’ясткові кістки [I-V] 14. Основа фаланги 15. Тіло фаланги 16. Головка фаланги 17. Кістки пальців: фаланги 18. Горбистість кінцевої фаланги 19. Кінцева фаланга 20. Середня фаланга 21. Проксимальна фаланга[II] 22. Кінцева фаланга[I] 23. Проксимальна фаланга [I] 24. Сесамоподібні кістки 25. П’ясткова кістка 26. Трапецієподібна кістка 27. Кістка-трапеція 28. Горбок кістки-трапеції 29. Горбок човноподібної кістки 30. Головчаста кістка 31. Човноподібна кістка 32. Променева кістка

Класифікація переломів

Існує декілька класифікацій, але в основному переломи кисті поділяють за локалізацією, відкриті та закриті, позасуглобові чи внутрішньосуглобові та ін.

Виділяють три групи переломів кісток кисті за локалізацією:

• переломи кісток зап'ястя (виникають досить рідко);
• переломи п'ясткових кісток (зустрічаються частіше);
• переломи кісток фаланг пальців (виникають дуже часто).

Залежно від характеру ушкоджень виділяють закриті та відкриті ураження. У першому випадку не відбувається порушення шкірного покриву, у другому шкіра пошкоджена уламком кістки або механічним пошкодженням зовні. Залежно від конфігурації лінії перелому виділяють поперечні, косі, гвинтоподібні, багатоуламкові та крайові типи переломів. Також в окрему групу виділяються переломовивихи, поєднані травми, варіанти зі зміщенням і без нього.

За місцем розташування перелом може бути:

• базальний – розташований біля основи фаланги;
• серединний – знаходиться в середині фаланги;
• дистальний – знаходиться у кінчика пальця.

За характером пошкодження тканин виділяють два типи переломів:

• простий – коли пошкоджені лише кістки;
• складний – коли, крім кісток, пошкоджені й інші тканини, наприклад, м'язи, сухожилки, судини або нерви.

За причинами виникнення виділяють два види переломів:

• травматичний – якщо пошкодження отримано через травму.
• патологічний – розвивається внаслідок захворювання (остеопороз, пухлина, остеомієліт).

Це лише основні класифікації перелому фаланг пальців. Залежно від ситуації можуть використовуватися інші характеристики травми, які дозволяють повною мірою оцінити пошкодження і вибрати найбільш ефективне лікування.

Причини та провокуючі фактори

Найчастіше причинами перелому пальців є травми. Травматичний вплив буває прямим чи непрямим. Основними факторами виступають прямі удари предметами та скручування, викручування, розгинання, згинання з силою, що перевищують межу міцності кістки.

Іноді перелом пальця на руці поєднується з появою відкритої рани – таке частіше трапляється при виробничому, побутовому чи спортивному травматизмі із застосуванням великого зовнішнього зусилля. Нерідко ушкодження кістки діагностується одночасно з пошкодженням судин, надривом або розривом сухожилків, зв'язок або з вивихом суглоба фаланги. Подібні травми нерідко потребують термінового оперативного втручання.

Спровокувати перелом фаланги пальця можуть такі захворювання, як остеопороз, наявність як злоякісних, так і доброякісних новоутворень, тривалий запальний процес, остеомієліт.

Як писали вище, переломи фаланг пальців виникають як при прямому механізмі травми – падіння, удар по пальці, так і при непрямому механізмі – наприклад, внаслідок форсованих ротаційних рухів (викручування) пальця. Залежно від цього розрізняють типи переломів фаланг пальців – косі, уламкові, поперечні, гвинтоподібні. Підходи до лікування цих переломів дещо відрізняються один від одного.

Симптоми та діагностика

Головний і перший симптом перелому пальця – раптовий і сильний біль, який виник у момент травми, та порушення функцій (згинання – розгинання). Інтенсивність больових відчуттів залежить від рівня тяжкості. Через деякий час після пошкодження з'являється сильний набряк та гематома, що є природною реакцією організму на отриману травму.

Симптоми перелому пальця (в залежності вид ступеня пошкодження) можуть бути:

• обмеження руху у місці ушкодження;
• відхилення травмованого пальця від свого нормального положення;
• візуальна деформація пошкодженого пальця, наявність ділянок вибухання чи западіння під шкірою;
• укорочення пальця;
• неможливість повноцінно стиснути кисть у кулак або повністю розігнути її;
• утворення гематоми під нігтем чи під шкірою;
• патологічний хрускіт (крепітація) під час руху пальцем або його пальпації.

При відкритому переломі на шкірі з'являється рана зі значною кровотечою, через яку, нерідко, видно кісткові уламки.

Слід зазначити, що в разі патологічних переломів без участі виражених зовнішніх травматичних факторів, картина більш розмита, що робить діагностику складнішою.

У більшості випадків діагностика не викликає проблем.

При первинному огляді лікар візуально визначає перераховані вище симптоми, та пальпує травмований палець, оцінює тип та вид перелому (відкритий чи закритий, кут та розмір деформації тощо), ставить питання щодо причини пошкодження. Відразу після огляду пацієнта спрямовують на рентгенографію. Знімок робиться у двох проекціях, де обов'язково охоплюються довколишні суглоби (бажано кисть повністю, щоб визначити можливі травми інших кісток та суглобів). Даний метод дослідження дозволяє визначити характер та точну локалізацію перелому. Крім того, лікар може призначити додаткову діагностику.

Комп'ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ). Використовуються для отримання більш детальної інформації про пошкодження кісток, суглобів та м'яких тканин. Ультразвукове дослідження (УЗД). Призначають для оцінки кровотоку та стану м'яких тканин. Після проведеної діагностики фахівець обирає тактику лікування.

Як відрізнити перелом фаланги пальця від забою?

Перша допомога

При підозрі на перелом пальця допомога повинна бути на місці отримання травми. Важливо знерухомити уражену фалангу, для чого потрібно зафіксувати її за допомогою бинту або пластиру до сусіднього здорового пальця. За наявності рани на неї накладається стерильна марлева пов'язка. У разі значних пошкоджень судин та сильної кровотечі, можливо, знадобиться накладання кровоспинного джгута на область передпліччя, та якомога скоріше відправити постраждалого до медичного закладу.

При травмуванні 2 та більше пальців, в якості іммобілізації можна вибрати невелику дощечку або щільний шматок картону, фанери.

Лікування переломів фаланг пальців

Позасуглобові переломи фаланг пальців з незначним зміщенням або без зміщення лікують консервативно, накладенням гіпсової або полімерної пов'язки на 3-4 тижні. З наступною реабілітацією.

Внутрішньосуглобові, багатоуламкові, переломи зі значним зміщенням - для фіксації та зіставлення уламків лікують оперативно, шляхом проведення хірургічного втручання – металоостеосинтезу (фіксація уламків металевими фіксаторами). Це допомагає уникнути формування хибних суглобів та контрактур (порушення рухів), які у складних випадках можуть призводити до формування анкілозу (повної відсутності рухів у суглобі).

Для фіксації уламків використовують різні методи:

• Мікропластини з гвинтами
• Апарати зовнішньої фіксації
• Шпиці Кіршнера
• Гвинти

Остеосинтез мікропластинами від провідного польського виробника імплантів та інструментів для травматології-ортопедії, хірургії та нейрохірургії - фірми ChMsp. zo.o.

Спеціальні металеві конструкції закріплюються під шкірою на поверхні кісток за допомогою гвинтів, використовуються для зіставлення та фіксації кісткових уламків.

Випадок з практики. Неадекватна (нестабільна) фіксація шпицями призвела до формування хибного суглоба

Діагноз: Несправжній суглоб основної фаланги 3 пальця правої кисті. Стан після оперативного лікування. Наявність металофіксаторів.

Виконано: Видалення фіксаторів (шпиць), заміна методу фіксації на мікропластину з гвинтами, та застосуванням кісткової пластики з крила здухвинної кістки.

Мініатюрний апарат зовнішньої фіксації для фіксації та стабілізації переломів фаланг пальців кисті. 

У ситуації складної травми )відкритого перелому) не завжди є можливість в достатній мірі розкрити м’які тканини для фіксації пластиною, тоді як використання шпиці не дає адекватної стабільної фіксації. На допомогу ортопеду-травматологу приходить АО Small External Fixator. За підтримки Центру перекладу інновацій та обміну технологіями (AO ITC Technology Transfer), малий апарат зовнішньої фіксації, винайдений в Австрії хірургом, д.м.н. Карлом Хайнцом Бюргегом.

Різновид мініатюрного апарату зовнішньої фіксації для МОС переломів фаланг пальців кисті АО Small External Fixator

Остеосинтез гвинтами

При цьому методі остеосинтезу металеві гвинти закріплюються безпосередньо в кістки, щоб утримувати уламки у правильному положенні. Основні показання до застосування гвинтів - довгий косий перелом основної та середньої фаланги пальців кисті

Профілактика

Профілактика перелому пальця спрямована на попередження, насамперед, виробничого травматизму – рекомендується дотримання правил безпеки та використання індивідуальних засобів захисту. Для попередження побутового травматизму важливо бути обережними при садових, кулінарних та інших роботах.

Реабілітація та прогноз після перелому пальця

При стабільній фіксації фрагментів кісток дозволяється рання розробка рухів у суглобах кисті та пальцях.

З метою попередження атрофії м'язів та покращення гемодинаміки пошкодженої кінцівки застосовують:

• ізометрична напруга м'язів передпліччя, інтенсивність напруги збільшують поступово, тривалість 5-7 секунд, кількість повторень 8-10 за одне заняття;
• активні багаторазові згинання і розгинання пальців кистей, а також вправи, що тренують периферичний кровообіг (опускання з подальшим наданням піднесеного положення пошкодженої кінцівки);
• вправи розслаблення передбачають свідоме зниження тонусу різних м'язових груп. Для кращого розслаблення м'язів кінцівки хворому надається положення, у якому точки прикріплення напружених м'язів зближені;
• вправи для вільних від іммобілізації суглобів оперованої кінцівки, які сприяють покращенню кровообігу, активізації репаративних процесів у зоні ушкодження;
• вправи для здорової симетричної кінцівки, поліпшення трофіки оперованої кінцівки;
• полегшені рухи в суглобах оперованої кінцівки виконують під контролем інструктора ЛФК;
• магнітотерапія на післяопераційну рану №7-10;
• механотерапія на міжфалангові суглоби та променево-зап'ястковий суглоб.

Індикатори ефективності лікування:

• Усунення болю;
• Відновлення функцій кисті.

Реабілітація після перелому пальця особливо важлива для відновлення дрібної моторики руки, з якою пов'язана не тільки можливість побутового обслуговування, але і виконання професійних обов'язків.

Прогноз

Результати лікування та відновлення функцій великою мірою залежать від об’єму травми, вчасного надання адекватної висококваліфікованої допомоги та проведення реабілітаційних заходів. У більшості випадків прогноз позитивний. Але, бувають ускладнення. Серед найрозповсюджених:

• Хибні суглоби, сповільнене зрощення
• Інфекція в зоні відкритого перелому або післяопераційної рани
• Контрактури та анкілоз

Всіх цих проблем можна уникнути, якщо звернутися до спеціалізованих відділень або лікарень, які займаються травмами кисті, наприклад Національний інститут травматології та ортопедії у місті Київ.

З питань діагностики та лікування травм та захворювань опорно-рухового апарату:

Контакти:

+38(099)064-82-87

+38(096)064-82-87

Відповідаємо на Ваші дзвінки: Понеділок – П'ятниця 10:00 – 16:00

Або Telegram: Чат Telegram  цілодобово по можливості

Інші матеріали