Синдром «офісного коліна»

      

Згідно зі статистикою, озвученою Королівською медичною Асоціацією Великобританії, на сьогоднішній день кожен десятий офісний працівник страждає на так званий синдром «офісного коліна».

Опублікований: 02.03.2022

Синдром «офісного коліна»

(Огляд матеріалів з відкритих джерел)

Синдром «офісного коліна» – хвороба сучасної людини! Одне з поки що короткого списку захворювань, які класифікують як захворювання офісних працівників. До них відносяться: тунельний синдром, остеохондроз шийного та грудного відділів хребта, плоскостопість, синдром «сухого ока», варикозне розширення вен нижніх кінцівок.

Згідно зі статистикою, озвученою Королівською медичною Асоціацією Великобританії, на сьогоднішній день кожен десятий офісний працівник страждає на так званий синдром «офісного коліна».

Цей стан пов'язаний із тривалим сидінням на одному місці, гіподинамією і настільки поширеним серед офісних службовців ожирінням, причому суглоби ніг у цьому випадку опиняються у самому фізіологічно невигідному положенні. Якщо вірити попереднім даним, то для розвитку захворювання працівнику необхідно проводити приблизно в одній позі по вісім годин на день протягом двадцяти років (враховуючи вихідні та відпустки). Але цей процес можна прискорити до десяти років, якщо людина також страждає від зайвої ваги. При ожирінні навантаження на колінний суглоб збільшується приблизно удвічі, і тут терміни можуть змінюватися залежно від ступеня ожиріння. Також спровокувати ранні патологічні зміни в колінному суглобі можуть неправильні тренування - без розминки та плавного збільшення навантажень, неправильно підібране взуття, наявні ппатології стопи та зайва вага, що чергуються із тривалими періодами гіподинамії.

В цьому випадку в суглобі порушуються процеси нормального кровопостачання – надмірна вага прискорює процес зношування хряща, а недостатнє надходження кисню гальмує нормальні процеси відновлення клітин. Саме тому захворювання постійно та неухильно прогресує.

Синдром офісного коліна

Синдром «офісного коліна» розвивається за постійного статичного навантаження на колінний суглоб; супроводжується поступовим руйнуванням суглобового апарату, запаленням та больовими відчуттями. Зрештою, цей стан може призвести до інвалідності. Схожі симптоми спостерігаються у спортсменів, чиї тренування пов'язані зі стрибками – надмірне динамічне навантаження також призводить до поступового руйнування колінного суглоба.

Вчені вважають, що небезпека даного синдрому ще значною мірою недооцінена сучасною медициною: за підрахунками експертів, до 2050 року це захворювання матиме 50% офісних службовців. Термін «синдром офісного коліна» з'явився близько чверті століття тому, коли в офісах почали використовувати комп'ютери та інтернет, а сидяча робота стала популярною. В останні 2 роки через обмеження, викликані пандемією КОВІД-19 та переходу багатьох офісних працівників на віддалену форму роботи, проблеми гіподинамії, а з нею і «синдром офісного коліна» тільки посилилися.

За попередніми підрахунками, до 50 років, після 20 років сидячої роботи, синдром «офісного коліна» розвинеться у двох із трьох осіб. Однак, якщо людина страждає від ожиріння, то це може статися набагато швидше – вже через 10 років.

Поки що покоління масових інтернет-користувачів, блогерів, тік-токерів, оглядачів та офісних службовців ще не досягло того критичного віку, коли синдром заявить про себе. Тому на сьогоднішній день справжні масштаби небезпеки ще невідомі.

Що ж являє собою синдром «офісного коліна»?

Синдром «офісного коліна» - це остеоартрит (ОА) колінного суглоба - гонартроз, який розвивається в нетиповому для даної патології віці 40-45 років і не пов'язаний з тяжкими фізичними навантаженнями, травмами або спортом. На даний момент ОА у віці до 45 років зустрічається приблизно в 2% випадків від усіх виявлених ОА колінного суглоба, але ця цифра схильна до збільшення за останні роки.

У чому небезпека раннього ОА колінного суглоба?

Синдром офісного коліна – це остеоартрит (ОА) колінного суглоба – гонартроз.

По-перше, тому, що ОА є захворюванням, яке розвивається постадійно. І одного разу виявлена у молодому віці початкова стадія ОА з часом стане кінцевою. А пацієнт, маючи поставлений діагноз, вже ніколи не зможе ігнорувати виявлені зміни, вести звичний спосіб життя та нехтувати можливими наслідками.

По-друге, тому, що більшість пацієнтів з ОА просто не знає про те, що у них є це захворювання. Для ранніх стадій характерні безсимптомний перебіг захворювання та ігнорування пацієнтом первинного болю, а значить, психологічна недооцінка свого стану.

По-третє, саме при ранньому ОА найефективніші консервативні методи профілактики та лікування, які дозволяють уповільнити або навіть зупинити прогресування захворювання, відновити первинні дефекти хряща, повністю усунути больовий синдром та порушення біомеханіки.

Таким чином, мета раннього виявлення пацієнтів з Синдромом «офісного коліна» - систематизувати перші симптоми і повідомити пацієнта з ОА, що починається, про необхідність негайно почати лікування і радикально змінити сидячий спосіб життя, щоб надалі уникнути необхідності ендопротезування, як єдиного способу повернути функцію колінного суглоба і позбутися болю.

Традиційні завдання, які стоять перед медициною – розглянути етіологію, патогенез, клініку, діагностику, лікування та профілактику ОА у молодому віці, використовуючи всі доступні методи.

Основні завдання, які стоять перед лікарем при лікуванні раннього ОА:

  1. 1. Усунення больового синдрому.
  2. 2. Восстановление и сохранение биомеханики сустава.
  3. 3. Профілактика прогресування ОА.
  4. 4. Відновлення ушкодженого хряща.

Лікування має бути комплексним з повним усвідомленням пацієнта необхідності виконувати всі призначення лікаря. Комплекс лікувальних заходів складається з немедикаментозних (нефармакологічних), медикаментозних та, у деяких випадках, хірургічних (артроскопічних та коригувальних)

Нефармакологічні методи, що зарекомендували себе у клінічній практиці, такі:

  • доступ до інформації та навчання пацієнта способу життя в умовах хвороби;
  • навчання навичкам ходьби із розвантаженням хворої кінцівки;
  • лікувальна гімнастика для зміцнення м'язів та підтримання амплітуди рухів (вправа на опір, силові тренування), у т. ч. ЛФК у басейні (плавання, аквааеробіка);
  • стимуляція пацієнтів з надмірною вагою для її зниження - дієта, спрямована на зниження ваги і нормалізацію обміну речовин;
  • використання розвантажувальних пристроїв: тростини або милиці – при односторонньому ураженні, ходунків – при двосторонньому;
  • використання індивідуально підібраних або виготовлених супінаторів та бічних клиноподібних устілок для стабілізації та відновлення правильної осі та біомеханіки кінцівки під час ходьби;
  • за наявності вальгусної або варусної деформації – використання колінного бандажу або ортезу, що дозволяє зменшити вираженість біомеханічних порушень та больового синдрому.

З фізіотерапевтичних методів доказову базу мають наступні методи лікування: фізіопроцедури, електроміостимуляція, голкорефлексотерапія, бальнеотерпапія та спа-терапія (з використанням термальних ванн з мінеральною водою) рекомендовані при множинних ураженнях суглобів.

Інша частина комплексного підходу лікування раннього ОА включає використання фармакологічних засобів. Основне завдання лікарських препаратів: зняти біль та набряклість у суглобі, усунути запалення, відновити кровообіг, нормалізувати обмін речовин та кисню для усунення «голодання» хрящів колінного суглоба.

Крім вищевикладених напрямів профілактична та лікувальна фармакотерапія раннього ОА ґрунтується на комплексному використанні гіауронатів та інших хондропротекторів. Особливе місце в такій терапії займають внутрішньосуглобові ін'єкції гіалуронової кислоти (ГК), що сприяють доведеному відновленню біомеханічних властивостей синовіальної рідини, усунення больового синдрому, поліпшенню якості життя, уповільненню прогресування ОА, відстроченню ендопротезування та швидкому відновленню пацієнтів після артроскопії. В останні роки все частіше замість КГ рекомендують використовувати регенеративну терапію власними клітинами пацієнта – PRP (аутологічна збагачена тромбоцитами плазма), МФЖТ (мікрофрагментована жирова тканина), МСК (мезенхімальні стовбурні клітини). Докладніше про деякі методи можна прочитати за посиланням Регенеративні технології у травматології-ортопедії

У разі неефективності комплексної консервативної терапії, що поєднує нефармакологічні та фармакологічні методи лікування раннього ОА, необхідно розглянути питання оперативного лікування. Показаннями до оперативного лікування при ранньому ОА є порушення функції в результаті формування нестабільності або деформації сегмента, блокади будь-якої локалізації, рецидивуючий хронічний запальний процес при відсутності поліпшення на фоні терапії. Про операційні техніки, які застосовуються як рання альтернатива ендопротезуванню, ми вже згадували в нашому блозі. Гонартроз - деформуючий артроз колінного суглоба.

Заходи профілактики раннього ОА колінного суглоба

Заходи профілактики раннього ОА колінного суглоба

Допомогти зазначеній категорії пацієнтів може лише постійний контроль власної ваги та грамотне фізичне навантаження, причому суглоби необхідно попередньо розігрівати. Не варто забувати і про режим праці та відпочинку, що також передбачає відпочинок протягом робочого дня. У цей час можна встигнути не лише перекусити, а й розім'яти м'язи, зробити нескладну гімнастику. Навіть 10-15 хвилин на день, присвячених своєму здоров'ю, зможуть істотно вплинути на самопочуття людини, хоча результат можна буде помітити далеко не відразу. Крім контролю ваги, необхідно також забути про продукти, що прискорюють руйнування хрящової та кісткової тканини, а також сприяють появі системних порушень обміну речовин.

Синдром «офісного коліна» – остеоартрит (ОА) колінного суглоба – гонартроз


Інші матеріали