Реабілітація при протезуванні поранених дітей

Три місяці тому ми вже розповідали історію Марини. Тоді їй ще було 5 років. На початку травня дівчинка була поранена у Херсонській області: у її будинок влучила російська ракета, спричинивши дитині тяжкі травми ніг. У лікарні Кривого Рогу дівчинці ампутували ніжку вище коліна, але врятували життя. Через три тижні після ампутації, дитина потрапила в Охматдит.

 

Тут розпочалася величезна робота по реабілітації Маринки та її родини. Коли дівчинка поступила в лікарню, вона майже постійно лежала. Зрідка сідала на ліжко, але самостійно не могла переміщуватися. Основними завданнями реабілітації перед протезуванням були: зміцнити м’язи тіла, підготувати ніжку до протезування, навчити дитину тримати координацію на одній нозі та вільно переміщуватися у просторі.

 

Реабілітолог НДСЛ «Охматдит» Назар Борознюк Назар Володимирович Борознюк розповідає: «Перед протезуванням дитини необхідно, щоб усе її тіло було готове до цього. Нам необхідно було зміцнити м’язовий корсет, правильно сформувати культю за допомогою бандажів. Щодня ми збільшували навантаження та час занять. Дитина, яка постійно лежала, тепер вільно тримає координацію, пересувається по палаті, стрибає, самостійно може сісти в коляску».

 

 

Окрім цього, з першого дня в лікарні з Мариною та її рідними працює психолог. Забезпечення емоційного спокою та позитивних емоцій — запорука успішного лікування. Марина з психологом з радістю займаються арттерапією: вони малюють, ліплять, вирізають, творять красу. «Це забезпечує зниження рівня тривожності»,— розповідає психолог НДСЛ «Охматдит» Тетяна Підкова.

 

«Під час занять з Мариною ми систематично використовуємо метод когнітивно-поведінкової терапії для формування позитивних установок на майбутню реабілітацію, формування мрій та планів. З родиною постійно проводиться сімейна терапія, як підґрунтя майбутнього одужання Марини»,— додає Тетяна Підкова. Психолог супроводжує сім'ю на всі можливі маніпуляції, і навіть протезування. Адже спокій Марини дає їй впевненість та сили на боротьбу.

 

Складність протезування та реабілітації дівчинки полягає в тому, що дитина щорічно потребує нового протезу (можливо навіть частіше), адже вона безперервно росте. Лише за три місяці перебування в лікарні Марина виросла на 3 см. Батьки хочуть протезувати доньку в Україні, аби оминути складні перельоти та мати можливість постійної допомоги реабілітолога та протезиста, адже зараз корегування протеза потрібне майже щотижня.

 

Протез для дівчинки зробили в Києві в Ортотех-Сервіс. Протезист Олександр Стеценко розповідає, що це перший протез, який він робив для дитини. Дитяче протезування набагато складніше ніж доросле, бо діти постійно ростуть та змінюються, також процедура потребує більш уважного підходу до пацієнта.

 

Перед командою спеціалістів Охматдиту постав новий виклик — подолати психологічний страх дитини та навчити Марину ходити на протезі. Зараз дівчинка навчається на своєму першому «навчальному» протезі. Вона навіть дала йому ім’я — Кеша. За два тижні активної роботи реабілітолога і психолога, дівчинка вже самостійно ходить на протезі за допомогою милиць, підіймається по сходинках та не боїться переміщуватися на протезі, хоча спочатку боялась його навіть одягнути.

 

 

 

Головне завдання зараз — вільно навчитися ходити. Вже за місяць Марині зроблять новий косметичний постійний протез, на якому вона і буде ходити перший рік. Спеціалісти Охматдиту продовжують свою роботу та докладають максимум зусиль, аби реабілітувати Марину.

 

Територію, де жила родина, нещодавно звільнили українські захисники. На жаль, будинок сім’ї майже зруйновано, в нього поцілили 5 снарядів.