Травматологія і Фармакологія

Остеосинтез навколосуглобових та внутрішньо суглобових переломів

Остеосинтез навколосуглобових та внутрішньо суглобових переломів


Остеосинтез навколосуглобових та внутрішньо суглобових переломів

У Клініці застосовується остеосинтез простих та складних переломів, до яких відносяться багатоуламкові, навколо суглобові та внутрішньосуглобові переломи. Використовуються найрізноманітніші методики, такі як апарати зовнішньої фіксації (АЗФ), накістковий остеосинтез: пластинки з кутовою стабільністю, блокуючі стержні тощо. При остеосинтезі також використовуються методики малоінвазивної хірургії.


Остеосинтез в прямому перекладі з грецької мови означає «з’єднання кісток». Це з’єднання необхідне для того, щоб зростити при переломі не лише кістки, а й м’які тканини, розташовані поряд з ними. Під остеосинтезом розуміють встановлення різних імплантатів, які дозволяють зростити кісткові відламки (тобто, це хірургічне втручання).

Такі імплантати забезпечують не лише правильне зрощення кісток, але й їх анатомічно правильне співставлення та утримання в правильному положенні.

Для того, щоб зрощення відбулося успішно, його повинен виконувати кваліфікований фахівець, а саме – лікар травматолог-ортопед.

Види остеосинтезу:

  • Внутрішня фіксація (також відома як накісткова). Полягає у фіксації за допомогою застосування пластин, спиць, гвинтів та штифтів, а також іншим імплантатів і залишення їх всередині організму людини.
  • Зовнішня фіксація полягає в застосуванні фіксатору поверхнево відносно кістки (в такому разі застосовується знаменитий апарат Єлізарова або інші фіксатори).
  • Закритий (або поза осередком) та відкритий остеосинтез. Усе залежить від того, чи оголюється зона перелому під час проведення операції.
  • Малоінвазивний полягає у встановленні фіксаторів шляхом проколювання шкіри або нанесення на ній міні-розрізів.
  • Абсолютна фіксація полягає в тому, що будь-які мікрорухиміж кісткою та тканинами повністю відсутні.
  • Відносна фіксація передбачає наявність незначних мікрорухів у зоні перелому. Проте такі рухи не здатні призвести до будь-яких больових відчуттів.
  • Співставний (або репозиційний) остеосинтез полягає у фіксації кістки та утриманні кісткових відламків, коли відсутнє будь-яке навантаження на кінцівку.
  • Функціонально-стабільний остеосинтез полягає в утриманні відламків кісток, коли відбувається рух кінцівок.

Рішення про те, який саме фіксатор ставити, приймає досвідчений лікар, адже від цього залежить успіх остеосинтезу. Крім того, застосування остеосинтезу можливе лише протягом перших дів після отримання травми, а у випадках тяжкого стану пацієнта операція проводиться після нормалізації загального стану.

Остеосинтез є одним з найшвидших та прискорених способів лікування переломів завдяки тому, що зрощення відбувається без додаткового накладання гіпсу. Ця обставина дозволяє розпочати раннє функціональне лікування, яке сприяє швидшому відновленню працездатності суглобів пошкодженої кінцівки.